Наразі існують проблеми з швидким доступом для іноземних журналістів до Криму. А саме довга і складна процедура оформлення дозволу на відвідання Криму. Про це йшлося на круглому столі на тему: «Доступ іноземних журналістів до Криму: Як прорвати інформаційну блокаду?», що відбувся 19 грудня 2016 року в прес-залі НСЖУ.

Голова ГО «Центр інформації про права людини» Тетяна Печончик окреслила шляхи полегшення доступу до Криму для іноземних журналістів. Зокрема вона висловила зауваження до Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї щодо покращення доступу іноземних журналістів, правозахисників та адвокатів до Криму.

«Ми виступаємо за те, щоб передбачити повідомний, а не дозвільний принцип порядку в’їзду іноземних журналістів, правозахисників та адвокатів до Криму. Іншими словами, якщо іноземному громадянину, який є адвокатом, журналістом чи правозахисником, не заборонено в’їзд на територію України, він може їхати до Криму, додатково повідомивши про це уряд України за встановленою формою. Це може бути он-лайн система (он-лайн форма) чи система повідомлень щодо мети поїздки, які можна вручити ДПС або он-лайн, або в день перетину пункту пропуску (адміністративного кордону з окупованим Кримом)», – сказала пані Печончик.

За її словами, у випадку неможливості повідомного принципу треба продумати та напрацювати систему спрощених дозволів/рекомендацій для міжнародних правозахисників місій та окремих правозахисників/журналістів/адвокатів, метою поїздки на окуповані території яких є моніторинг та захист прав людини, а також висвітлення ситуації в Криму. Але тільки за умови суворого захисту інформації щодо отримання іноземцем такого дозволу, особливо, якщо йдеться про громадян РФ.

«Варто розширити перелік підстав для отримання дозволів іноземцями, наприклад, у чинному порядку, який містить вичерпний список категорій іноземців, не вказано адвокатів, кінодокументалістів, науковців, дослідників тощо, присутність яких в Криму важлива для документування та висвітлення ситуації з правами людини. В ідеалі – зробити список підстав відкритим за принципом: варто визначати не перелік осіб-іноземців, яким дозволено в’їзд, а виключний перелік підстав для відмови щодо допуску іноземців на окуповану територію. А головне, треба спростити порядок подачі документів для повідомлення/отримання дозволу для в’їзду до Криму, зокрема, надавши можливість подавати заяву не українською, а іншою іноземною мовою, наприклад, англійською, і також дозволивши подавати документи через дипломатичні/консульські представництва України за кордоном та он-лайн», – сказала правозахисниця.

Пані Печончик також наголосила, що правозахисники з 30 організацій України, Росії та Білорусі, домовилися не засуджувати тих, хто з метою захисту громадян в Криму, потрапляє туди через Росію.

«Якщо є нагальна потреба терміново виїхати на суд в Крим адвокату, то він туди добирається в будь-який максимально швидкий спосіб. Ми не можемо його за це засуджувати», – сказала вона.

Учасники круглого столу, в тому числі й деякі кримські журналісти, засумнівалися в тому, що українська медіаспільнота буде так само одностайна, як і правозахисники. Кримські журналісти, загалом підтримуючи ідею спрощення процедури надання дозволу на відвідання Криму, були категорично проти дозволу в’їзду іноземним журналістам через Росію, бо це, за їхніми словами, розмиватиме санкції, накладені на російську владу за окупацію півострова.

Кореспондент «Газети Виборчої» (Польща) Петро Андрусечко зазначив, що оформлення дозволу на відрядження до Криму для нього не є проблемним, оскільки Міністерство інформполітики надає супровідний лист протягом кількох днів, і ще кілька днів готує дозвіл ДМС.

«З оформленням документів затягування немає. Проблема є в тому, щоб заїхати та виїхати з Криму. Бо на перетині адміністративного кордону російські прикордонники, почувши, що ти журналіст, дуже довго перевіряють всю техніку, документи, ставлять багато запитань про особисте життя тощо. Те саме відбувається й на виїзді. Нас ставить на облік ФСБ, крім того ми отримуємо в’їдливі запитання у ФБ так званої «диванної сотні», у який спосіб ми потрапили в Крим», – розповів пан Андрусечко.

Інші учасники дискусії неодноразово зазначали, що частина жителів Криму, які не прийняли окупацію Криму, з нетерпінням чекають приїзду журналістів на півострів, щоб вони показали світові об’єктивну картину, а не ту, яку зазвичай показують російські ЗМІ.

Пані Печончик зазначила, що зробити більш прозорими правила доступу можна і шляхом внесення змін до законодавства, прописавши там винятки.

«Не може бути вибірковість застосування закону, наразі, поки немає таких законних винятків, не може МЗС на власний розсуд дозволяти будь-кому в’їжджати до Криму з території Росії», – зауважила правозахисниця.

Фото: Світлана Остапа