Про це повідомляє Інститут масової інформації (ІМІ).

У своєму запиті на інформацію від 14 жовтня журналістка цікавилася ситуацією із опалим листям у Полтаві. «Мене цікавило, яку кількість опалого листя цьогоріч вже зібрали на вулицях міста, куди вивозять зібране опале листя, як здійснюється утилізація листя. Запитувала про те, скільки коштів передбачено для проведення заходів зі збору та утилізації опалого листя у Полтаві і скільки коштів витратили на проведення заходів зі збору та утилізації опалого листя у місті протягом осені минулого 2015 року», – розповіла Людмила Кривобок.

Журналіста отримала відмову: в Полтавській міськраді засумнівалися в існуванні редакції, у якій працює Людмила Кривобок.

Ненадання інформації на запит Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (виконавець запиту) мотивувало тим, що «задокументовані відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Реєстрі громадських об’єднань по запиту на інформацію щодо особи із назвою Українські національні новини, УНН-Центр не надають можливості визначення правосуб'єктності вказаної особи та, зокрема, здійснити належну правову оцінку на предмет існування права у вказаної особи на звернення з інформаційним запитом».

Крім того Полтавська міськрада роз’яснила, яку інформацію, на думку цього органу влади, повинен містити запит на інформацію: «...у відповідності до приписів ч. 5 ст. 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації” запит на інформацію має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. Частиною 1 ст. 28 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Згідно з положеннями статей 80, 87 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Частиною 1 ст. 90 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму».

Далі у документі вказано, яку інформацію про установу потрібно вказувати, і цитуються закони: «Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. При тому, слід зазначити, що у відповідності до приписів ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами, а також правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Згідно ч.2 ст. 207 ЦКУ правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Разом з тим, вказаний запит на інформацію не є підписаний особою, уповноваженою на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, а також є відсутнім факт скріплення його печаткою. З огляду на вищевикладене, інформаційний запит не відповідає приписам ч.5 ст. 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, а також неможливо встановити належність запиту на інформацію саме особі – Українські національні новини (УНН-центр), що унеможливлює вирішення питання про її надання. При тому роз’яснюємо, що у відповідності до приписів ст.ст. 22, 23 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на звернення до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду».

Відповідь на запит підписав начальник управління Сергій Сінельник.

Редакція «УНН-Центр» зараз планує звернутися із відповідною скаргою до міського голови Олександра Мамая, повідомила Людмила Кривобок.

Медіаюрист ІМІ Роман Головенко рекомендує журналістам писати запити від себе як від фізичної особи.

«Я завжди рекомендую журналістам писати запити від себе як фізичної особи, щоб не виникало подібних випадків. В даній ситуації в розпорядника є певні формальні підстави говорити про незрозумілість авторства запиту, але особа автора запиту нічого не змінює в правовідносинх між розпорядником і запитувачем, тому вона по факту не має значення, згідно з ч.2 ст.19 Закону “Про доступ до інформації"», - сказав Роман Головенко.

Він також зауважив, що посилання на необхідність печатки на запиті від редакції безпідставні, «оскільки згадана норма вже два роки як змінена в ч.2 ст.207 Цивільного кодексу, а сам запит навряд чи можна трактувати як правочин і застосовувати до нього згадану статтю Кодексу».

Нагадаємо, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області відмовила у задоволенні скарги журналістки «ГромадськеТБ. Полтава» Ольги Дудки та журналіста видання «Полтавщина» Миколи Лисогора на дії місцевої адвокатки Марини Розанової.