Про це повідомляє Національна спілка журналістів України (НСЖУ).

Сам конфлікт, як зазначає прес-служба спілки, виник восени 2015 року, коли на сесію райради було винесено дві пропозиції про продовження контракту з редактором. Депутати запропонували продовжити документ на п’ять років, а райдержадміністрація – на рік.

«Це при тому, що райдержадміністрація не була  в складі співзасновників. І чому на рік, якщо я вже дев’ять років на цій посаді?», – коментує пан Зінченко.

Як повідомляє НСЖУ, жодна з цих двох пропозицій не набрала потрібної кількості голосів, тож відповідно до розпорядження голови РДА, в день закінчення попереднього контракту пана Зінченка звільнили.

Колишній редактор заявляє, що причиною такого рішення стали критичні публікації про голову районної ради, представника «Батьківщини» Геннадія Супруна. А також – його невдоволення газетою через те, що в період передвиборної кампанії 2014 року видання розміщувало політичну рекламу про кандидата в Президенти Петра Порошенка.

«Ішло багато реклами і ми заробляли на цьому гроші. Хоча, звісно, свої особисті політичні вподобання ми в газеті не висловлювали, – пояснює колишній редактор.

Крім того, як повідомляється в НСЖУ, раніше пан Супрун вимагав від редактора «Світлиці» написати заяву на звільнення за власним бажанням.

Оскільки рішення сесії, на переконання Олександра Зінченка, не є підставою для звільнення (адже безпосередньо питання про розірвання контракту не виносилося на розгляд), він подав до суду. Районний суд задовольнив його вимогу. Однак влада подала апеляцію.

«Апеляційний суд став на їхній бік, пояснивши в рішенні, мовляв, у законі не прописано, як саме райрада повинна висловити своє бажання не продовжувати контракт. Я подав до Касаційного суду, але він підтримав рішення апеляційного. Рішення датоване 13 червня, але отримав я його поштою 12 липня. Не знаю, чому так, та це вже не суть важливо. В ньому є примітка: «Оскарженню не підлягає», – розповідає пан Зінченко.

Рішення про своє звільнення пан Зінченко вважає суто політичним. Зараз, каже, у районі звільнено за такою ж схемою ще кількох керівників.

«До моєї господарської діяльності в депутатів не було ніяких претензій. Ми двічі були в числі кращих комунальних підприємств на державному рівні. Але думаю, що мені помстилися», – зауважує він.

За словами першого секретаря НСЖУ Сергія Томіленка, конфлікти між владою і редакторами стали звичним явищем.

«Змушені визнавати, що редакції комунальних ЗМІ є заручниками рівня політичної культури місцевих керівників. І у цій ситуації редактор, який намагався вести газету до реформування і незалежності, відсторонений владою від роботи. Тому це ще одне свідчення того, наскільки важливою є реалізація реформи і позбавлення чиновників можливості втручатися у справи медіа», – каже пан Томіленко.   

Зараз, як повідомляє НСЖУ, колишній редактор газети перебуває на обліку в центрі зайнятості та, можливо, повернеться в газету «Світлиця» рядовим кореспондентом.

Керує виданням наразі Петро Жаботинський, її колишній працівник і свого часу – також редактор. У лютому цього року (вже після ухвалення Закону про реформування комунальних ЗМІ) райрада призначила його директором комунального підприємства «Інформаційний центр «Новосанжарщина», куди входить і газета «Світлиця».

Як розповідає пан Зінченко, у нового редактора з владою непорозумінь не виникає. Газета не бере участі в пілотному проекті з роздержавлення. У списках Держкомтелерадіо її немає.

Нагадаємо, у Полтаві заступник генерального директора телеканалу «Лтава» В’ячеслав Кременчуцький оскаржує в суді догану, яку отримав через конфлікт з генеральним директором Євгеном Лопушинським. Після інциденту Євген Лопушинський вчинив спробу самогубства. Пан Кременчуцький також подав заяву в поліцію на в.о. гендиректора телеканалу Анатолія Мішина.

Раніше, 21 червня голова Жовтневого районного суду Полтави Олександр Струков відмовився давати коментар журналістам телеканалу «Лтава» та інших ЗМІ щодо скандальної справи, у якій суддя Лариса Гольник звинувачує мера Полтави Олександра Мамая та його екс-заступника Дмитра Трихну у пропозиції хабара.