Про це повідомляє сайт «Громайдського радіо».

У Волинському окружному адміністративному суді відбулося перше судове засідання за позовом екс-начальника Маневицького райвідділу поліції Анатолія Близнюка. Раніше його звільнили з посади в ході переатестації.  Він звернувся до суду з вимогою признати дії атестаційних комісій неправомірними та поновити його на посаді. Наразі розгляд справи призупинили за клопотанням відповідача, тобто Головного управління Нацполіції, аби витребувати судом докази у справі.

Під час суду було прийнято протокольну ухвалу, згідно якої журналістці «Громадського радіо» Арині Крапці заборонено здійснювати аудіозапис та фотозйомку, на підставі того, що адвокат Анатолія Близнюка, так само як і позивач, заперечили проти аудіо- та фотофіксації.

«Суд ухвалив заборонити фото та аудіо зйомку. Ви можете бути присутні на засіданні як слухач», — заявила в судовому засіданні суддя Наталя Плахтій.

«Громадське радіо» зазначає, що згідно чинного законодавства, в судовому засіданні можна використовувати портативні засоби, в тому числі і диктофон, без дозволу суду. Цим правом і намагалась скористатись журналістка.

Як стверджує журналістка, адвокат екс-начальника Маневицького райвідділу Печенюк погрожував їй за використання диктофона.

«Але якщо використаєте, я вас по судах затаскаю…А тому що це розголошення судового слідства…Але з нашого дозволу ви тільки можете здійснювати запис. Ми не дали дозвіл. І не дамо», - цитує «Громадське радіо» адвоката.

Він також відмовився назвати законні підстави і нормативно-правові документи для заборони використання диктофона. Пізніше він уточнив, що не забороняє, а заперечує проти аудіозапису та фотозйомки, а рішення, мовляв, приймає суд.

«Я не суд. Я не забороняю. Я заперечую, але не забороняю… На основі внутрішнього переконання. Достатньо?», — резюмував адвокат Печенюк.

Медіаюрист Інституту розвитку регіональної преси (ІРПП) Олекандр Бурмагін заявив, що  зараз дозвіл на аудіозапис в суді не потрібен, але незмінними залишаються норми процесуальних кодексів, які дозволяють суддям забороняии запис.

«В цих кодексах процесуальних лишилося регулювання, яке ввели ще у 2008 чи 2009 році, що фото і відео з дозволу суду, тобто будь-яке фото і відео — портативне, не портативне, але диктофони і будь-які інші аудіозаписуючі пристрої, ні. Так само, як письмові нотаки.

І нововведення, які були внесені в минулому році у редакції закону "Про статус суддів", фактично нічого не змінили, тому що суддя в конкретному процесі все одно буде користуватися в першу чергу Процесуальним кодексом, тому що цей Процесуальний кодекс регламентує його дії конкретно в цьому в процесі», — прокоментував Олександр Бурмагін.

Експерт також повідомив про шляхи вирішення ситуації. «І можна  подати за перешкоджання журналістській діяльності заяву. Це один шлях. А другий шлях — звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, тому що суддя в цьому випадку вийшов за межі наданих йому повноважень, і він не мав права забороняти в принципі будь-якій особі, яка присутня у відкритому судовому засіданні, диктофони. Тобто - звернення до ВККС, відкрити провадження, притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності, оголосити йому догану і попередити про те, щоб він в майбутньому такого не чинив», — резюмував Олександр Бурмагін.

Наразі журналістка «Громадського радіо» Арина Крапка звернулася до поліції із заявою про перешкоджання журналістської діяльності.

Нагадаємо, у березні суддя Окружного адміністративного суду Києва Володимир Келеберда заборонив журналістам програми «Схеми» фільмувати засідання, де оскаржувалося рішення про звільнення працівників внутрішніх справ, які не пройшли атестацію.