Позиватися компанія хоче через інтерв’ю Івана Сіяка з героєм документального фільму «Бранці» Володимира Тихого, що було опубліковано 19 лютого в інтернет-виданні Bird In Flight. Дистрибуцією стрічки займається 86 prokat.

«Запис розмови був зроблений без відома співрозмовника. Інтерв'ю вийшло у той же день без попередження і узгодження. Текст побудований на вирваних з контексту фраз. Сенсаційний заголовок добив джентльменський набір: людину, яка зробила складний особистий вибір і готова взяти за нього відповідальність, назавжди перетворено в головоріза, — зазначила Надія Парфан на своїй сторінці у Facebook. — Так виглядає інформаційна страта. Мені не вкладається в голову, як можна "злити" інтерв'юера за якусь тисячу переглядів. Відповідальність у тому числі на моїх плечах. Остерігайтеся журналістів і оминайте десятою дорогою Bird in Flight».

«Інформація дуже чутлива. Тут питання життя, погроз, безпеки і акценти та драматургія інтерв’ю має вирішальне значення. Йдеться про деталі, але ці деталі вирішальні», — наголосила пані Парфан у коментарі «Детектору медіа».

У публікації «Иван Бубенчик: "Я убил их в затылок, это правда"» подано інтерв’ю героя фільму, в якому він оповідає, як і чому стріляв у бійців «Беркута».

Як ідеться в фільмі, це сталося вже після того, як на Майдані було вбито десятки беззбройних людей. За словами Івана Бубенчика, він узяв на себе відповідальність стріляти в беркутівців, щоби зупинити розстріл беззбройних людей — убив двох і вистрілив кільком бійцям по ногах.

У публікації Івана Сіяка подано лише подробиці дій Івана Бубенчика без жодної прив'язки до фільму чи тривалої дискусії після показу 18 лютого за участі юристів, істориків та знімальної групи. Тож у читача інтерв'ю може скластися враження, що саме Іван Бубенчик першим почав стріляти в беркутівців.

Відповівдаючи на запитання «Детектора медіа», Іван Сіяк пояснив, що готував це інтерв'ю безвідносно до фільму, хоча сам фільм бачив. «Ми це жодним чином не приховували, — розповів журналіст. — Єдина вимога з боку піарників "Бранців" була — згадати про фільм. Ми згадали і за власною ініціативою поставили посилання на їхній сайт. Потім вони попросили написати про день початку національного прокату — і ми теж написали».

Щодо того, чи попереджав кореспондент Івана Бубенчика про те, які наслідки може мати для нього ця публікація, Іван Сіяк зазначив: «Я кілька разів питав, чи розуміє він ризики. Так, розумів. І в нашому інтерв’ю він на 90% повторив те, що сказав на камеру в "Бранцях" і фільмі Станко для "Громадського" — обидва були показані до нашої публікації».

Як наполягає Іван Сіяк, запис розмови вівся не без відома співрозмовника: «Я тримав диктофон у руці і попередив, що можу вимкнути його, якщо Іван захоче розповісти щось "не для друку"». Також журналіст підкреслює, що до інтерв'ю увійшло 80% із відповідей Івана Бубенчика.

Голова правління ГО «Детектор медіа», шеф-редактор сайту «Детектор медіа» Наталія Лигачова лід до інтерв’ю характеризує як «чистої води маніпуляцію». Адже, вказує вона, слова про те, що «первыми убитыми 20 февраля 2014 года, в день расстрела протестующих на Институтской, были не активисты Майдана, а бойцы "Беркута"», в тексті публікації нічим не підтверджено.

Журналістка «Громадського телебачення» Анастасія Станко, яка виступила співавторкою циклу розслідувань «Слідами революції», теж записувала інтерв’ю з Іваном Бубенчиком. Публікацію Івана Сіяка вважає неетичною: «Журналіст вчинив неетично, тому що перекрутив Івана Бубенчика (у заголовку до інтерв’ю зазначено "Я стріляв їм у потилицю", тоді як у тексті інтерв’ю — "Говорят, что я убил их в затылок, и это правда. Так вышло, что они стояли ко мне спиной. У меня не было возможности ждать, пока они развернутся. Так Бог повернул, так было сделано". — ДМ).».

Також Анастасія Станко додає: «Неможливо розповісти про 20 лютого, не розказавши, що було протягом трьох місяців перед цим. Треба згадувати в цьому контексті й про загиблих на Майдані, й ніч на 19-те лютого, й палаючий Будинок профспілок, і події в Маріїнському парку. Так само важливі і драконівські закони 16 січня, і суди, де шили майданівцям кримінальні справи. Тобто, відбулося багато всього, що довело ситуацію до такої агресії. 20 лютого були постріли — загинули четверо чоловіків. Але це не виправдовує того, що спецрота просто розстрілювала натовп».

Режисер фільму Володимир Тихий у коментарі «Детектору медіа» розповів, що герою стрічки Івану Бубенчику надавалися консультації і щодо спілкування зі ЗМІ, і з представниками спецслужб. За словами автора стрічки, згоди на публікацію у Bird in Flight Іван Бубенчик не давав. «Як розповів Іван, журналіст — Ваня, як він його називає — після закінчення інтерв’ю поклав диктофон до кишені й продовжив неформальне спілкування. І коли вони йшли Майданом, Іван розповів про речі, про які, не маючи формальної згоди фігурантів історії, не став би говорити журналістам», — каже Володимир Тихий.

Тим часом Генпрокуратура, як повідомляє «Інтерфакс-Україна», веде розслідування за заявою активіста Революції гідності Івана Бубенчика про вбивство ним двох співробітників «Беркута» в лютому 2014 року. «Слідство має визначити, це було вбивство чи самооборона», — сказав начальник Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.