Медіаорганізації, АП і силові структури разом контролюватимуть розслідування злочинів проти журналістів (ФОТО) (ДОПОВНЕНО)
Медіаорганізації, АП і силові структури разом контролюватимуть розслідування злочинів проти журналістів (ФОТО) (ДОПОВНЕНО)
Протягом тижня буде створено робочу групу, яка контролюватиме розслідування злочинів проти журналістів, до якої увійдуть представники медійних громадських організацій, Адміністрації Президента України і силових структур. Про це домовилися представники медійних організацій з силовиками на зустрічі, що відбулася в Адміністрації Президента 16 вересня - в день вшанування пам'яті Георгія Гонгадзе та інших загиблих українських журналістів.
Звіт про хід розслідування справ, які мали місце в 2015 році, має бути представлено 23 листопада, у Міжнародний день безкарності злочинів, вчинених проти преси.
Регламент роботи групи та її склад буде визначено до кінця поточного тижня. Установчі збори мають відбутися 23 вересня.
«У нормальній країні такої кількості не доведених до суду злочинів проти журналістів просто не може бути. Не тому, що журналісти є якимись особливими громадянами, а тому, що злочин проти журналіста - це безкарність, яка демонструється на камери і яка є сигналом для всього суспільства: вас можна бити і тому, хто вас поб'є, нічого не буде», - аргументувала необхідність створення робочої групи медіаюрист Тетяна Котюжинська.
Тетяна Котюжинська (в центрі)
Представники журналістської спільноти також наголосили на тому, що дуже важливо, аби політичні спекуляції навколо справи екс-генерала Олексія Пукача, засудженого до повічного ув'язнення за вбивство Георгія Гонгадзе не призвели до того, що він вийде з-за грат.
Тетяна Котюжинська (НСЖУ), Леся Ганжа («Доступ до правди»), Ірина Чулівська (Інститут масової інформації), Наталія Лигачова («Детектор медіа»)
На зустрічі в АП начальник Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Юрій Грищенко наголосив, що організатори злочину будуть притягнені до суду, проте щодо можливих термінів сказав розпливчато: «Можливо, до кінця цього року».
Чи будуть названі замовники злочину проти Георгія Гонгадзе - невідомо, зокрема й тому, що згаяно не лише багато часу, а й знищено багато документів. Юрій Грищенко сказав, що дуже великої шкоди завдав неналежний розгляд свого часу причетності Юрія Кравченка до злочину.
Учасники зустрічі
На запитання шеф-редактора «Детектор медіа» Наталії Лигачової про долю полоненої бойовиками «ЛНР» Марії Варфоломеєвої представник СБУ сказав, що українською стороною постійно піднімається це питання перед російською, у тому числі в Мінську, але росіяни ставлять неприйнятні умови щодо обміну (занадто резонансну в причетності до тяжких злочинів фігуру з їхнього боку), і зараз українська сторона намагається ці умови змінити.
Президент України Петро Порошенко під час того, як відбувалася зустріч в АП, покладав квіти до Дошки пам'яті загиблих журналістів, що на будівлі Спілки журналістів України.
«Ми, представники українських медіаорганізацій, вітаємо готовність влади створити робочу групу, яка контролюватиме розслідування злочинів проти журналістів, але підтвердженням цих декларацій буде винятково покарання винних за злочини проти журналістів», - наголошує перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко.
Підбиваючи підсумки зустрічі, Наталія Лигачова зауважила таке своє враження: «Силовики готові нас чути, і немає такої явної та нахабної неповаги до журналістів, яку вони демонстрували в МРГ при Януковичі, але поки що мало готові діяти. Зокрема, представники МВС явно не були готові відповідати навіть про хід розслідування найбільш резонансних справ».
Нагадаємо, 16 вересня, в день зникнення Георгія Гонгадзе, журналісти та медіаорганізації закликають громадян України провести акції солідарності та вшанувати пам'ять всіх загиблих журналістів за часи Незалежності.
Журналісти і медіаорганізації зазначають також, що в 2015 році ситуація з розслідуванням злочинів проти працівників ЗМІ не поліпшилася. Загальна кількість порушень свободи слова у 2014 році становила 995 випадків, що вдвічі перевищує показники 2013 року (496 випадків), і втричі - 2012-го (324 випадки). Напади стали категорією, в якій зафіксовано найбільше порушень (286 випадків, у 2013-му - 97). Пік викрадень журналістів припав на квітень минулого року, коли в полоні побували 20 з них, усі - в Донецькій області. Загалом протягом 2014 року у полоні побували 79 журналістів, загинуло - сім. Кількість випадків цензури у 2014 році вдвічі перевищила показник 2013 року (152 проти 62 у 2013-му).
На даний момент у полоні терористів «ЛНР» вже дев'ять місяці знаходиться луганська журналістка Марія Варфоломеєва.
Упродовж минулого року також сталося 63 напади на офіси редакцій, що майже у вісім (!) разів більше, ніж у 2013 році (8 випадків).
За сім місяців 2015 року Інститут масової інформації (ІМІ) зафіксував один випадок убивства журналіста, 30 - побиття та нападів на журналістів, 39 - перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та 9 випадків цензури.
«Детектор медіа»
Фото надані прес-службою Адміністрації Президента