Редакція газети «Комсомольская правда в Украине», яка є франшизою російського видання «Комсомольская правда» і входить до «Українського медіа холдингу», що належить Сергію Курченку, звернулася до Конституційного суду України з проханням дати тлумачення статей закону про декомунізацію. Про це йдеться у заяві видання, яку отримала «Детектор медіа».

Редакція повідомляє, що після вступу у дію в Україні закону про декомунізацію звернулась за роз'ясненнями положень закону до Міністерства юстиції України. Підставою для такого звернення стала, як стверджує редакція, «категоричність і недемократичність» нового законодавства. Газета просила Мін'юст надати відповідь, чи стосується закон про декомунізацію назви видання.

«У квітні Верховна Рада проголосувала за Закон "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки". З одного боку - через подібне пройшли і Польща, і країни Балтії. Але от заковика - наш закон розкритикували вчені та експерти з США, Канади, Великобританії, Німеччини. Негативно висловилися і представники ОБСЄ та ООН. Ну дуже категоричний і далеко не демократичний документ прийняли наші парламентарі. Українська влада погодилася із зауваженнями, але виправдалась - мовляв, саме по собі добре, що закон прийняли. А правки? Мабуть, колись потім. Але поки це «потім» не настало, чиновники вхопилися за документ як за керівництво до дії. А враховуючи, що в законі чітко не прописані всі можливі нюанси, його статті можна трактувати по-різному. Менше з тим "Комсомольская правда в Украине" звернулася до Міністерства юстиції з проханням роз'яснити, чи стосується закон про декомунізацію нашої назви», - повідомляє редакція.

Газета на надає повної відповіді Мін'юсту на запит, але стверджує, що міністерство навело цитату з Статуту ВЛКСМ: «Комсомол - активний помічник і резерв Компартії Радянського Союзу, що є керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства...».

Видання заявляє про категоричну незгоду з висновками міністерства і вказує, що в нормах закону не йдеться, що в назвах юридичних фірм, газет, журналів не може бути слів, пов'язаних з радянською добою. «Немає відповіді, яким чином сам факт існування імені "Комсомольская правда в Украине" виправдовує або пропагує комуністичний режим, притому що всі матеріали нашого видання не суперечать чинному законодавству», - зазначає редакція.

На погляд газети, назва «Комсомольская правда» стало брендом - таким як, наприклад, «Кока-Кола» або «Фольксваген». Видання зазначає, що під своєю назвою газета «Комсомольская правда» виходить  в США і країнах Балтії.

«Редакція нашої газети вважає висновки Міністерства юстиції прямим порушенням конституційних прав і свобод нашого підприємства. На наш погляд, неприпустимо розглядати назви юридичних осіб як пропаганду комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, якщо діяльність цих підприємств ніяк не суперечить закону "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки"», - заявляє редакція і повідомляє, що звернулася до Конституційного суду України з проханням дати остаточне тлумачення статей закону про декомунізацію.

Заява газети опублікована на сайті видання.

Нагадаємо, 15 травня Президент України Петро Порошенко підписав чотири закони про декомунізацію.

Це закони «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки»; «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років»; «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 років» та «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті».

Документами забороняється радянська символіка, засуджується комуністичний режим, відкриваються архіви радянських спецслужб та визнаються борцями за незалежність України УПА й інші організації.

Підписуючи зазначені закони, Глава держави заявив, що найближчим часом до Верховної Ради буде подано проект закону, спрямований на удосконалення норми щодо відповідальності за порушення Закону про статус борців за незалежність України у ХХ столітті. Цим законопроектом, ініційованим Президентом, пропонується усунути колізії, які можуть бути використані для зловживання нормами законодавства, порушення прав і свобод людини і громадянина, зокрема, в частині свободи наукових досліджень і міжнародної співпраці та діалогу.

Відповідні законодавчі акти були прийняті народними депутатами на засіданні Верховної Ради 9 квітня поточного року більшістю голосів.

«Детектор медіа»