Колумбійський Верховний суд виніс вирок щодо 14-річного ув'язнення колишній очільниці шпигунського відомства «Адмністративний департамент з безпеки» Марії дель Пілар Уртадо (Maria del Pilar Hurtado). Їі звинувачено в незаконному стеженні за правозахисниками, журналістами, політиками й суддями. Про фінал процесу, що набув гучного розголосу у Латинській Америці, повідомляє інформагентство EFE.

Прокурор домагався для Уртадо, яка з серпня 2007-го по жовтень 2008 року обіймала посаду директора нині неіснуючої спецслужби, жорсткішого покарання - позбавлення волі на 20 років.

Раніше, у лютому 2015 року, пані Уртадо визнав винною суд нижчої інстанції.

E тій же справі Верховний суд виніс 8-річний тюремний вирок Бернардо Морено (Bernardo Moreno), який обіймав посаду начальника штату співробітників адміністрації колишнього президента Альваро Урібе.

Оскільки він був присутній на усіх слуханнях, його засуджено до домашнього арешту. Обвинувачення вважає, що це не становитиме загрози суспільству.

Міру вини пані Уртадо посилило те, що 2010-го, уникаючи правосуддя, вона втекла до Панами. Однак на початку цього року, після скасування рішення про надання притулку, її депортували до Колумбії.

Уртадо визнано також винною у фальсифікації офіційних документів, у злочинній змові, у незаконному порушенні комунікацій, у розкраданні коштів з метою їхнього присвоєння, у зловживанні владою та інших правопорушеннях.

Верховний суд стверджував, що і Уртадо,  й Морено діяли зі згоди тодішнього президента Альваро Урібе, який очолював державу протягом двох термінів - з 2002-го до 2010 року.

Натомість екс-президент заперечив, що йому було хоча би щось відомо про стеження. Реагуючи на судові вироки, він висловив у Twitter «жаль» з приводу засудження «шанованих функціонерів». За його словами, їхній єдиний злочин полягав у тому, що вони захищали національну безпеку країну.

Політичні оглядачі відзначають: незважаючи на серію скандалів наприкінці свого президентства, Урібе зберігає сильний вплив на теперішній посаді сенатора.

Однак вища судова інстанція латиноамериканської країни закликала комісію Конгресу розслідувати діяльність Альваро Урібе на посаді президента, щоб визначити ступінь його причетності до зазначених вище правопорушень.

У той час, як у 2004-2009 роках він зіткнувся з розслідуванням медіа його порушень і прорахунків, DAS здійснювала стеження за журналістами, перехоплювала їхні телефонні розмови та зламувала електронну пошту.

Подробиці системи шпигунства вперше розкрив 2009 р. часопис Semana, який став однією з її жертв.

Комітет захисту журналістів (CPJ) наводить список медійнків, які потрапили тоді під приціл шпигунського відомства. У ньому - головний редактор цього видання Алехандро Сантос (Alejandro Santos), колумніст Semana Даніель Корронелл (Daniel Coronell), директор W Radio Хуліо Санчес-Крісто (Julio Sánchez Cristo), директор Caracol Radio Даріо Арісменді (Darío Arizmendi), оглядач щоденної газети El Espectador Раміро Бехарано (Ramiro Bejarano), журналіст і продюсер щотижневої програми новин Contravía на Першому каналі Ольман Морріс (Hollman Morris) та репортер W Radio Фелікс де Бедоут (Félix de Bedout).

За повідомленнями преси, принаймні 17 із 68 колишніх співробітників розформованого 2011 року шпигунського відомства були визнані винними у незаконному стеженні та засуджені до тюремного ув'язнення.

Аркадій Сидорук для «Детектор медіа»