Страхові компанії готові до робочого діалогу щодо обов'язкового страхування журналістів, в тому числі для роботи в зоні АТО, водночас наголошують на низькій культурі страхування професійної діяльності працівників ЗМІ. Про це страховики зазначили під час круглого столу на тему: «Запровадження в Україні культури страхування професійної журналістської діяльності в зоні АТО», який відбувся 20 квітня. Організатор заходу - Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

У заході взяли участь представники українських страхових компаній, Незалежна медіапроспілка України (НМПУ), Інститут масової інформації (ІМІ), Міністерство інформаційної політики та інші.

За словами модератора заходу, заступника голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, члена депутатської фракції «Народний фронт» Сергія Висоцького, українські журналісти в зоні АТО стають не меншими, а подекуди й більшими мішенями, ніж військові, тому питання їх захисту має вийти на рівень РНБО.

За словами виконавчого директора Інституту масової інформації Оксани Романюк, в Україні повинна бути створена робоча група при Комітеті з питань свободи слова, яка б займалася питаннями страхування журналістів. Також на її думку, в з цим питанням слід працювати на двох рівнях - вносити зміни до діючого законодавства та підвищувати страхову культуру.

Для того, щоб представники страхових компаній зрозуміли, наскільки важливим є страхування журналістів, пані Романюк навела факти про фізичну агресію щодо медійників на території України. «У першому кварталі 2015 року в зоні АТО в Україні загинув фотокореспондент "Сегодня" Сергій Ніколаєв. На територіях, захоплених бойовиками так званих "ДНР" та "ЛНР", практично не залишилось українських журналістів, проте ІМІ фіксував випадки затримань та обшуків іноземних кореспондентів, зокрема польських, італійських та російських», - сказала Оксана Романюк. За її словами, дуже часто в небезпечній зоні працює багато фрілансерів, і в журналістському середовищі є запит на те, щоб краще захистити свої права, зацікавленість, щоб отримати страхування.

Голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський зазначив, що тема страхування журналістів для страховиків є цікавою і важливою. Водночас він та інші представники страхових компаній наголосили, що жодна страхова компанія не дасть журналістам розширення тільки на військові дії. «Страховане покриття у військових конфліктах є розширенням звичайного покриття. Якщо такого не буде, то жодна страхова компанія не дасть вам розширення саме на військові дії», - зауважила директор «Української федерації убезпечення» Галина Третьякова, додавши, що проблема обов'язкового страхування адміністративним шляхом не вирішується, журналістам потрібно змінювати соціальний діалог у трудових відносинах.

Протягом обговорення представники страхових компаній висловили готовність вести взаємний діалог з профспілками, журналістськими організаціями та роботодавцями щодо створення програм страхування життя та здоров'я журналістів. Ключовим моментом круглого столу було питання страхування журналістів, які працюють в зоні бойових дій.

«НМПУ готова вступити в діалог зі страховими компаніями та ініціювати внесення змін в українське законодавство щодо обов'язків роботодавця страхувати журналістів. Ми вважаємо, що якщо цей обов'язок буде законодавчо закріплений, це стимулюватиме страховий ринок. А також дасть профспілкам правовий механізм зобов'язати власників вносити пункт про страхування до галузевих та колективних угод», - зазначив заступник голови НМПУ Олександр Тарасов.

«Ми вкотре наштовхуємося на питання непрозорості медіавласності в нашій країні. Журналісти та журналістські організації не знають з ким саме проводити переговори щодо страхування. В разі порушення трудових прав, наприклад як в ситуації з телеканалом ТВі, не зрозуміло на кого профспілці вчиняти публічний та правовий тиск, те саме й зі страхуванням», - таку думку висловила голова Київської організації НМПУ Юка Гаврилова.

У відповідь на репліку модератора дискусії про те, що в Україні існує проблема з реєстрацією інтернет-видань, в якості ЗМІ, і відповідно страхування журналістів, які працюють в таких виданнях, може бути проблематичним, заступниця директора «Детектор медіа» Світлана Остапа відповіла, що не має значення, чи зареєстроване інтернет-ЗМІ як ЗМІ, важливо, щоб журналісти, які там працюють, були членами професійних об'єднань. Не менш важливо, хто є справжнім власником цих медіа.

Учасники заходу вирішили створити при Комітеті свободи слова робочу групу, яка виробить рекомендації щодо страхування журналістів.

Нагадаємо, у березні Інститут масової інформації (ІМІ) заявив про неприпустимість командирування журналістів у зону бойових дій без відповідного захисного обладнання, аптечок і елементарних знань про домедичну допомогу, а також про тотальну безвідповідальність керівників українських ЗМІ, які відправляють журналістів у «гарячі точки».

«Детектор медіа»