30 січня народний депутат від «Народного фронту», голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар повторно внесла до Верховної Ради законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення». Документ зареєстровано під № 1889.

Цей документ уже було зареєстровано Вікторією Сюмар і ще трьома депутатами 23 січня під № 1824, але він не був включений у порядок денний 27 січня, хоча Комітет свободи слова та інформаційної політики підтримав проект і рекомендував Верховній Раді включити його до порядку денного та прийняти в першому читанні за основу.

Законопроект - ініціатива Національної ради з питань телебачення і радіомовлення щодо можливості застосування штрафів і тимчасового призупинення дії ліцензії. Автор законопроекту пропонує низку суттєвих змін до законів про телебачення і радіомовлення, про Нацраду, Кодексу адміністративного судочинства тощо.

Нагадаємо, законопроектом передбачено розширити перелік дій, неприпустимих для телерадіоорганізацій (стаття 6 закону «Про телебачення і радіомовлення»):

- заклики до захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- заклики до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту, або їх пропаганди;

- публічне заперечення злочинів націонал-соціалізму, комунізму, пропаганди неонацистської ідеології;

- заклики до геноциду;

- заклики до вчинення терористичних актів, сприяння у їх вчиненні, а також закликів до створення терористичних груп;

- розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, приниження національної честі та гідності, або образ почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями.

- трансляція програм та передач, (за винятком інформаційних та інформаційно-аналітичних передач) у яких присутні особи, що неодноразово у своїх публічних коментарях, виступах, творах використовували заклики й пропаганду, визначені в статті 6 закону про телебачення і радіомовлення.

Пропонується заборонити ретрансляцію передач, програм (теле- та/чи радіопрограм), в мовленні яких використовуються матеріали, заборонені статтею 6 закону про телебачення і радіомовлення щодо неприпустимості зловживання свободою телерадіоорганізацій.

Пані Сюмар пропонує наділити Нацраду повноваженням тимчасово зупиняти дію ліцензії мовника або провайдера, тимчасово забороняти ретрансляцію телерадіопрограм та невідкладно звертатися з відповідним позовом до суду. Про це йдеться в запропонованому до статті 72 закону про телебачення і радіомовлення (санкції) пункті 6-1 (ці повноваження пропонується додати й до закону про Нацраду):

«6-1. Національна рада, у випадках передбачених цим Законом, законодавством, що регулює питання запровадження надзвичайного, особливого та воєнного стану, у тому числі порядок проведення на території України антитерористичних операцій, а також законодавством, що регулює порядок проведення виборів Президента України, народних депутатів України та виборів до органів місцевого самоврядування, референдумів може ухвалити рішення про тимчасове зупинення дії ліцензії телерадіоорганізації, провайдера програмної послуги, про тимчасову заборону на ретрансляцію телерадіопрограм та невідкладно звернутися з відповідним позовом до суду».

У свою чергу суд має розглядати таку справу за скороченою процедурою та у випадку виявлення порушення ухвалювати рішення про тимчасове зупинення дії ліцензії чи тимчасову заборону ретрансляції іноземних ЗМІ на строк до шести місяців. Відповідною статтею 183-7 передбачено доповнити Кодекс адміністративного судочинства:

«Стаття 183-7. Особливості провадження у справах за зверненням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про тимчасове зупинення дії ліцензії телерадіоорганізації, провайдера програмної послуги, тимчасової заборони розповсюдження та/або ретрансляції телерадіопрограм (програм, передач) на території України

1. Адміністративний позов про тимчасове зупинення дії ліцензії телерадіоорганізації, провайдера програмної послуги, тимчасову заборону розповсюдження та/або ретрансляції телерадіопрограм іноземних засобів масової інформації на території України подається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення за її місцезнаходженням до апеляційного адміністративного суду протягом трьох днів з дня ухвалення рішення.

2. Адміністративна справа про тимчасове зупинення дії ліцензії телерадіоорганізації, провайдера програмної послуги, тимчасову заборону розповсюдження та/або ретрансляції телерадіопрограм іноземних засобів масової інформації на території України вирішується судом протягом семи днів після відкриття провадження. Про відкриття провадження у справі, дату, час та місце розгляду справи суд негайно повідомляє осіб, що беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про розгляд справи, не перешкоджає її розгляду.

3. У випадку виявлення порушення суд задовольняє вимоги позивача та ухвалює рішення про тимчасове зупинення дії ліцензії телерадіоорганізації, провайдера програмної послуги, тимчасову заборону розповсюдження та/або ретрансляції телерадіопрограм іноземних засобів масової інформації на території України на строк до шести місяців.

При цьому в постанові суду має бути зазначено яку саме небезпеку можуть становити телерадіопрограми та на який строк установлюється відповідне обмеження.

4. Постанова адміністративного суду ухвалюється, проголошується та видається (надсилається) в день її ухвалення без права суду відкласти складення постанови в повному обсязі.

5. Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

6. Постанова суду виконується негайно.

7. Судом апеляційної інстанції у таких справах є Вищий адміністративний суд України, рішення якого є остаточним і оскарженню не підлягає».

Депутатка також пропонує прописати в законі процедуру застосування Нацрадою санкції штрафів та прив'язати розміри штрафів до розміру ліцензійного збору ліцензіата, виклавши відповідні норми закону про телебачення і радіомовлення в новій редакції:

«8. Рішення про стягнення штрафу приймається Національною радою:

- за порушення ліцензіатом вимог, передбачених статтею 6 цього Закону - невідкладно та незалежно від того, чи застосовувалася до порушника санкція у вигляді попередження;

- за порушення інших норм цього Закону або умов ліцензії - у випадку, якщо після оголошення попередження ліцензіат не усунув порушення в установлені Національною радою строки.

10. Розрахунок розмірів штрафів здійснюється виходячи з розміру ліцензійного збору ліцензіата за отримання ліцензії, що діє на момент прийняття Національною радою рішення про накладення штрафу і складає:

- 15% - за порушення ліцензіатом вимог, передбачених абзацами другим - дев'ятим, сімнадцятим частини другої, частини четвертої статті 6 цього Закону;

- 10% - за порушення ліцензіатом вимог, передбачених абзацами десятим - шістнадцятим частини другої статті 6 цього Закону, частини третьої статті 6 цього Закону;

- 5% - за порушення інших норм цього закону або умов ліцензії.

Вчинення ліцензіатом протягом року з моменту стягнення штрафу повторного порушення аналогічної норми тягне за собою накладання штрафу у подвійному розмірі».

Крім того законопроект передбачає, що Нацрада зможе починати розгляд питань про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії не лише на підставі актів перевірки, а й на підставі акту офіційного моніторингу телерадіопрограм.

Також пропонується вилучити Нацраду з переліку контролюючих органів, які можуть здійснювати перевірки протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо перевірки. А на державний нагляд у сфері телебачення і радіомовлення пропонується поширити сферу дії закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

На думку автора законопроекту, передбачені законодавством повноваження Нацради і наявна процедура застосування санкцій не дозволяють оперативно реагувати на виявлені порушення та вживати відповідних заходів щодо їх припинення.

«Зважаючи на військову агресію на східних теренах України та у зв'язку з цим особливий психологічний стан громадян України, гостро постало питання вжиття відповідних заходів з боку регулятора у сфері телебачення і радіомовлення щодо захисту інформаційного простору та припинення поширення пропагандистського контенту», - йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.

Автор законопроекту нарікає на неможливість реалізації судового обмеження на поширення іноземних програм і передач і неможливість застосування штрафних санкцій, передбачених чинних законом, але не визначених за погодженням з урядом.

«Детектор медіа»