Державний комітет телебачення і радіомовлення розробив проекти указів Президента України «Про Доктрину інформаційної безпеки України» та «Про затвердження Стратегії розвитку інформаційного простору України на період до 2020 року». Відповідні проекти були оприлюднені на сайті Держкомтелерадіо ще влітку 2014 року, а 18 грудня їх розглянула на своєму засіданні Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

Як повідомили в Нацраді, днями їм надійшли звернення від Держкомтелерадіо з проханням у триденний строк погодити проекти указів.

У Нацраді досить критично поставилися до запропонованих документів, які, на думку членів регуляторного органу, є надто загальними та не містять конкретних строків, виконавців тощо.

«Наші застереження до Доктрини інформаційної безпеки полягають у тому, що документ занадто загальний, - розповів заступник голови Нацради Григорій Шверк. - Там багато концептуальних слів, але немає конкретних кроків, які треба зробити, щоб чогось досягти. Якби ми готували цей документ, він був би більш конкретним. Наприклад: треба зробити іномовлення, для цього потрібно - те й те, необхідно такий-то результат. А в документі, наприклад, ідеться: підвищити поінформованість іноземних громадян про події, що відбуваються в Україні. Як на мене, доктрина має бути трохи конкретнішою».

На думку відповідального секретаря Нацради Катерини Котенко, Доктрина є набором тез. Натомість у документі необхідно ставити конкретні завдання, вказувати дедлайни та виконавців.

Подив у членів Нацради викликав пункт про створення власної української операційної системи, адже є, наприклад, операційна система компанії Microsoft.

Стратегія розвитку інформаційного простору, на думку членів Нацради, більш конкретний документ: у ньому вже прописані строки та певні кроки, які необхідно здійснити.

«На першому етапі реалізації Стратегії (2014-2016 роки) необхідно насамперед: привести законодавство про інформацію у відповідність із сучасними вимогами та національними інтересами, адаптувати його до норм та стандартів законодавства Європейського Союзу; вжити першочергових заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки, зокрема унеможливити безперешкодне проведення інформаційно-пропагандистських кампаній на користь інших країн, у тому числі з використанням українських ЗМІ; активізувати процес модернізації інформаційної інфраструктури і наближення рівня її розвитку до європейських стандартів», - йдеться в документі.

«На другому етапі (2017-2020 роки) передбачається: повна імплементація модернізованого законодавства про інформацію; вдосконалення державного управління інформаційною сферою;  name="n122">утвердження інформаційного суверенітету країни; інтеграція України до світового інформаційного простору; максимально ефективне використання потенціалу українських ЗМІ для формування позитивного міжнародного іміджу України; подальший розвиток інформаційної інфраструктури; суттєве скорочення цифрового розриву між регіонами країни та верствами населення», - сказано в документі.

Далі в Стратегії прописані напрями її реалізації. Наприклад, в інформаційній сфері необхідно прийняти Інформаційний кодекс, реформувати державні і комунальні ЗМІ тощо.

Григорій Шверк наголосив, що документи готував Держкомтелерадіо, який надіслав їх на погодження в десятки установ. Кінцеві варіанти будуть від імені Кабміну подані до Президента України в якості проектів президентських указів, і вже Президент буде видавати їх у формі указів.

Нацрада погодила обидва проекти з деякими зауваженнями. Зокрема, Доктрину про інформаційну безпеку регулятор запропонував доповнити пунктами про популяризацію та розповсюдження творів європейського виробництва, а також реалізацію впровадження мовлення українських каналів на зарубіжну аудиторію.

«Детектор медіа»