У Генеральній прокуратурі України відмовили кореспонденту інтернет-видання «Преступности.НЕТ» Андрію Лохматову в отриманні інформації щодо співробітників відомства, які беруть участь в Антитерористичній операції на сході України в складі так званого «прокурорського батальону», створення якого анонсував раніше Генпрокурор Віталій Ярема. Про це повідомляє регіональний корреспондент Інституту масової інформації (ІМІ).

В кінці вересня Генеральний прокурор України Віталій Ярема заявив про створення так званого «прокурорського батальйону» у складі 600 співробітників органів прокуратури України, які забажали брати участь в Антитерористичній операції на сході України.

Кореспондент видання «Преступности.НЕТ» Андрій Лохматов подав до Генеральної прокуратури запит на інформацію, в якому поцікавився, скільки співробітників органів прокуратури України станом на 12 листопада взяли участь в АТО, скільки готуються, тренуються та навчаються, співробітники яких структурних підрозділів ГПУ беруть участь в так званому «прокурорському батальйоні», скільки прокурорів областей, заступників прокурорів областей, прокурорів міст України та їх заступників, прокурорів районів міст та областей України з числа задіяних в АТО співробітників органів прокуратури України є членами так званого «прокурорського батальйону».

Генпрокуратура відмовила журналісту у відповіді на всі наведені вище запитання, зазначивши, що ця інформація має обмежений доступ. При цьому, як пояснив пан Лохматов, начальник відділу з питань доступу до інформації ГПУ Лариса Мілевич в своїй відмові послалась на статтю 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Згідно з цією статтею, обмеження доступу до інформації здійснюється при дотриманні сукупності трьох вимог:

1. Виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2. Розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3. Шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

«Однак, в своєму листі Мілевич ніяк не пояснила та не довела, що в даному випадку діють всі три умови для того, щоб обмежити інформацію про участь співробітників органів прокуратури в Антитерористичній операції, і просто послалась на цю статтю», - заявив Андрій Лохматов.

При цьому Лариса Мілевич додала, що «Генеральним прокурором України визначено порядок залучення військових прокурорів до участі в антитерористичній операції», згідно якого передбачено, що «виконання повноважень військових прокурорів і слідчих покладається на офіцерів, яких прийнято на військову службу за контрактом».

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний, коментуючи відповідь ГПУ на запит, також зауважив, що в Генпрокуратурі послалися на ст.6 без конкретного пояснення, чому саме інформація є обмеженою.

«Розпорядник інформації послався на ст.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", але відніс запитувану інформацію до такої, що є з обмеженим доступом без жодної аргументації у рамках викладеного у ст. 6 Закону трискладового тесту», - пояснив пан Ратушний.

У даному випадку, за словами юриста, є очевидним порушення права на доступ до публічної інформації. «Запитувач може оскаржити відмову у суді», - сказав юрист.

Нагадаємо, прокуратура Миколаївської області відмовилась назвати головному редактору місцевого інтернет-видання «НікВесті» Олегу Деренюзі прізвища осіб, які очолювали обласну прокуратуру в період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого поточного року, пославшись на те, що розголошення цієї інформації може нашкодити репутації цих осіб.

«Детектор медіа»