Редактори найбільших районних газет Львівщини виступили категорично проти законопроекту «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», мета якого, на їх думку, знищення районних газет. Про це представники комунальних друкованих ЗМІ та громадських організацій Львівської області заявили 18 листопада на круглому столі, присвяченому обговоренню цього законопроекту, повідомляє видання «Вголос».

Начальник управління інформаційної діяльності Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Львівської ОДА Ірина Кизик нагадала, що Парламентська асамблея Ради Європи ще в 2005 році закликала Україну розпочати роздержавлення друкованих ЗМІ, заснованих органами державної влади та місцевого самоврядування.

«Упродовж 9 років було кілька спроб розпочати процес роздержавлення, однак це не увінчалося успіхом. 17 квітня цього року ВРУ не проголосувала за законопроект "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації", який був внесений на розгляд народними депутатами Миколою Томенком, Рустамом Рауповим Ігорем Мірошниченком, Степаном Курпілем та Миколою Баграєвим», - зазначила Ірина Кизик.

Вона додала, що віце-прем'єр-міністр України Олександр Сич 27 травня доручив Держкомтелерадіо України розробити новий законопроект про роздержавлення друкованих комунальних ЗМІ. 4 листопада цей законопроект був поданий на розгляд уряду.

«Слід очікувати, що найближчим часом він буде поданий на розгляд ВРУ нового скликання», - додала Ірина Кизик.

За її словами, цей законопроект передбачає два етапи реформування друкованих комунальних ЗМІ: перший етап - два роки з бюджетом 14 млн 630 тис. грн має охопити ЗМІ, які бажають першими реформуватися, на їх прикладі буде відпрацьовано механізм роздержавлення. Другий етап з бюджетом 106 млн 800 тис. грн - всі решта ЗМІ.

Станом на сьогодні у Львівській області зареєстровано  43 комунальних друкованих ЗМІ. З них діючих, які виходять з різною періодичністю лише 34. «Очевидно, що така велика кількість не збережеться. Але, на мою думку, кожен район повинен мати свій друкований орган, газету, яка б писала для людей цього району. Бо мешканцям цікаво, що робиться в них вдома, в їх селі, в їх районі», - пояснила Ірина Кизик.

Заступник голови Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України Андрій Болкун зазначив, що приватний власник завжди є більш ефективним, це доведено історією і практикою. «Та з іншої сторони мене дивує втручання держави в діяльність органів державного самоврядування, адже будь-який орган самоврядування чи обласна, чи районна, чи міська, чи сільська рада має право створити свою газету», - пояснив Андрій Болкун.

Щодо самого закону, звичайно, за його словами, закон потрібен, але не в такій формі і не зараз, бо в цьому законопроекті є дуже багато складних речей і він створює колізію.

«Я боюся, що йде боротьба  не за покращення районних газет і підвищення їх рівня, а за отримання приміщень, майна і вплив на виборців», - каже Андрій Болкун.

Редактор львівської газети «Ратуша» Микола Савельєв переконаний, що, на його думку, йде мова про знищення комунальних газет. Головний редактор газети «Голос Самбірщини» Марія Пукій наголосила, що Україна програла інформаційну війну Росії і потрібно вимагати в держави захисту районних газет, щоб зберегти свою унікальність та ідентичність.

Керівник міської газети «Нафтовик Борислава» Петро Магур додав, що потрібно, аби держава в першу чергу прийняла закон про інформаційну державну стратегію, зважаючи на те, що Росія виграє в інформаційній війні, а вже потім інші законопроекти щодо комунальних газет, адже роздержавлення, на його думку, приведе до знищення «районок».

Присутні на круглому столі вирішили скерувати листа до голови Держкомтелерадіо України Олега Наливайка з вимогою відкликати розгляд проекту Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». На їх переконання закон не на часі і шкодить інформаційній ситуації в державі та суперечить чинному законодавству. Окрім того у листі представники ЗМІ наголошують, що держава має прийняти закон про стратегію інформаційної політики в Україні, який обіцяли ще з квітня. Окрім того, вони ініціюють проведення круглого столу з органами влади спільно з редакторами газет для вирішення цих питань.

На думку юриста Інституту медіаправа Ігоря Розкладая, основна причина проведення роздержавлення - усунення можливості влади піаритися у ЗМІ і використовувати їх як агітпроп на чергових виборах.

«Єдиним змістом піару влади є її діяльність, а не розлогі статті про те, як черговий мер приведе нас у світле космічне майбутнє. Україна 9 років тому взяла на себе зобов'язання перед Радою Європи, а тепер, відповідно і за угодою з ЄС. В п. 12.4 Резолюція 1466 (2005) чітко вказано, що Україна має:

1) перетворити державні телерадіокомпанії в канали суспільного мовлення згідно з відповідними стандартами Ради Європи;

2) розпочати роздержавлення друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади та місцевого самоврядування;

3) гарантувати прозорість власності на засоби масової інформації;

4) створити рівні умови діяльності для всіх засобів масової інформації, переглянувши закон 1997 року про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів.

Таким чином, роздержавлення стосується і комунальних видань. Зрештою, якщо газета вартісна і популярна, то громада має зрозуміти, що вона має навчитися за неї платити, так само, як платить за продукти в магазині», - сказав Ігор Розкладай у коментарі «Детектор медіа».

Нагадаємо, 4 листопада Держкомтелерадіо вніс на розгляд уряду проект Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації та їх редакцій». Про це повідомляє прес-служба Комітету.

«Детектор медіа»