Також читайте коментар до статті автора від «ТК» та Артема Шевченка. Дочекалися. Не треба навіть читати заяви Кіпіані чи коментарі експертів – досить було подивитися вечірній випуск ТСН каналу “1+1” від 15 вересня, щоб переконатися: минуле повертається. Адже головна подія дня – сенсаційно-скандальна прес-конференція Олександра Турчинова – була висвітлена далеко не повністю, головним чином у переказі, і такому “талановитому”, що загубилися багато які чільні мотиви виступу перед журналістами екс-голови СБУ та заступника Юлії Тимошенко по партії. На додачу, синхрон Турчинова за часом поступався синхронові його заочного опонента – голови правління НАК “Нафтогаз України” Олексія Івченка, і у аудиторії, що не мала змоги прочитати в Інтернеті стенограму прес-конференції, складалося враження, що головною проблемою там були тіньові схеми “дерибану” енергоносіїв. Більше того: репортаж Артема Шевченка містить, м'яко кажучи, сумнівні твердження, на кшталт: “У будь-якому разі призначення головою СБУ не професіонала, а чистого політика Олександра Турчинова, вірного соратника Юлії Тимошенко тепер буде дорого коштувати команді Ющенка” чи “Турчинов запевняє, що має серйозні документи на підтвердження всіх своїх звинувачень”.

До відома тих, хто писав новітній “темник” чи усно давав вказівки репортеру: насправді Олександр Турчинов є знаним фахівцем з відстеження і викриття тіньових оборудок в економіці, доктором економічних наук, а не “чистим політиком”, тому він здатен бачити значно глибше за інших у тих питаннях, що стосуються корупції чи незаконного ґешефту. І взагалі, хто такий “професіонал” на посаді голови СБУ? Кадровий чекіст, якого ретельно вчили боротися з “ворогами радянської влади”? Таємний “сексот”, який потім став фаховим політиком? До такого розуміння “професіоналізму” підштовхує коментар генерала Олександра Скіпальського, вміщений ДО синхрону Турчинова: “Це велика помилка Президента була (хоча нічиє прізвище не прозвучало, з контексту аудиторія робить висновок, що йдеться про призначення Турчинова – С.Г.). Хоча необов'язково, щоб виключно був професіоналом. Політик має бути вихідцем із спецслужб. Він може попрацювати і в службі, і в політиці”. Глядач робить наступний висновок: хто у нас підпадає під цю категорію? Євген Марчук? Дякую, це ми вже проходили... І не зі своєї волі сідає у велику калюжу. Справа в тому, що НАСПРАВДІ ЗА ЦИМИ РЕПЛІКАМИ ЙШЛА ІНША: ГЕНЕРАЛ СКІПАЛЬСЬКИЙ СТВЕРДЖУВАВ ПЕРЕД КАМЕРОЮ, ЩО ТУРЧІНОВ – ТО ЩАСЛИВИЙ ВИНЯТОК, ЩО ПРАЦЮВАВ ВІН ДОБРЕ. Але цей фрагмент сінхнору був вирізаний, і не Артемом Шевченком, а кимось іншим (інформація про все це надана мені головним редактором тижневика “Свобода” Олегом Ляшком, котрий обговорював колізію з генералом Скіпальським).

Але і без того виникає запитання: а як у репортажі з об'єктивністю? Де інша точка зору на призначення Турчинова? Де синхрон Віктора Ющенка, котрий ще недавно вважав роботу СБУ на чолі з Турчиновим ледь не ідеальною...

Так само вводить аудиторію в оману фраза про компрометуючі документи, які є у Турчинова: екс-голова СБУ на прес-конференції спеціально підкреслив, що не робив ніяких ксерокопій і не виносив службових документів.

Отож маємо краплю води, в якій відбивається хімічний вміст океану. Тих самих “плюсів”, котрі наприкінці минулого листопаду клялися у вірності засадам журналістики найвищого ґатунку. Але для котрих, схоже, критерії політичної доцільності (назвемо це поки що так) перевищують усе інше, в тому числі й мораль. Говорячи, утім, так про “плюси”, я переконаний, що не йдеться про самодіяльність редакторів і навіть керівників телеканалу. Того ж 15 вересня у вечірньому прямому ефірі Радіо “Свобода” прозвучала інформація, що один із чільних “темникописців” зі штабу Медведчука Олександр Качура наразі вже працює у штабі Миколи Мартиненка, обслуговуючи Народний союз “Наша Україна”. А тепер ще одна цитата: “За чутками, Президент уже доручив Порошенку, до котрого Москва благоволить (на відміну від її ставлення до Юлії Тимошенко) взяти під контроль телеканали країни”. І це пише не дописувач “ВВ”, “Поступу” чи “Свободи”, а постійний автор Liberation (Франція) Жан Амальрик.

Проте, з іншого боку, чи справді весь тягар провини лежить на зовнішніх щодо “плюсів” та всієї української журналістики чинниках? Ні, і ще раз ні. Ще на початку березня я писав про ту серйозну небезпеку для української журналістики, яку спричиняє згода значної частини пишучої братії на участь у ток-шоу Піховшека і Герасим‘юк “Іду на Ви”. Справа була не в тому, щоб позбавити В‘ячеслава Піховшека права публічно оприлюднювати свою позицію (як подумали було деякі мої опоненти); йшлося зовсім про інше – про те, чи має право на вільному телеканалі керувати і вести передачу у жанрі ток-шоу, а не виключно у авторському форматі, людина, котра, за численними свідченнями, цензурувала своїх колег? Як на мене – ні. Але чимала кількість українських журналістів вирішила, що все О'К і наввипередки кинулася “посвітитися” в передачі “Іду на Ви». Отож за підтримки великого числа журналістів дослідним шляхом певні особи у владі й у керівництві “плюсів” з'ясували, що елементарні ПРИНЦИПИ МОРАЛІ ДЛЯ ВЕЛИКОГО ЧИСЛА УКРАЇНСЬКИХ “АКУЛ ПЕРА Й МІКРОФОНУ” – ЩОСЬ ДРУГОРЯДНЕ У ПОРІВНЯННІ З МОЖЛИВІСТЮ ПОКАЗАТИ СВІЙ ФЕЙС З ТЕЛЕЕКРАНУ. Іншими словами, що оновлення вітчизняної журналістики відбулося тільки на словах, і принагідно можна буде знову ввести “темники” та цензуру. Що і сталося буквально на наших очах.

Відтак немає нічого дивного у тому, що Ольга Герасим'юк, знищуючи справді фахову передачу “Подвійний доказ”, пішла второваним уже на її каналі шляхом. Її у цьому фактично підперли ті журналісти, які своєю біганиною на “Іду на Ви” довели: нічого святого немає, і не те що люстрації – бодай моральний остракізм тим, хто цензурує колег, в Україні не загрожує.

А те, що на інших телеканалах відбувається практично те саме – теж видно неозброєним оком. Ту ж саму прес-конференцію Турчинова у прямому ефірі (чи бодай у повному записі) не показав ніхто, включно із “каналом чесних новин”. Невже ж приїхали? Невже знову те саме і ті самі, хіба що (до пори!) в дещо більш ліберальній формі? Але ж хіба тут можливий будь-який “лібералізм”, будь-який “компроміс”, крім реальної – в масштабах країни – свободи слова? І не треба казати, що поки що репресій у ЗМІ немає. Звісно, твердження “2х2=5” ближче до істини, ніж “2х2=6”, однак правильна відповідь буде “чотири”...

Сергій Грабовський, заступник головного редактора журналу “Сучасність”, для «Детектор медіа»

«ТК», публікуючи цю думку нашого постійного автора, зі свого боку, не схильна аж так поки що драматизувати ситуацію. Адже у нічному випуску «1+1» гостем студії був той самий Олександр Турчинов, з яким ведучий Олесь Терещенко провів досить коректний діалог. Екс-голова СБУ мав можливість сказати все, що він хотів. І хоча деякі моменти програми дійсно можна було потрактувати як дещо акцентовані (наприклад, підкреслення, що Турчинов став вже 5-ою особою з боку Тимошенко, яка звинувачує оточення Ющенка – без згадки щодо звинувачень на адресу самої Тимошенко з боку соратників Президента, і за довільного визначення того ж Зінченка як члена команди Тимошенко), все ж таки, слава Богу, у всіх сторін конфлікту ще є де висловити свою думку.

Також «ТК» запропонувала прокоментувати ситуацію зі словами генерала Скіпальского у сюжеті основного випуску ТСН о 19.30. його автору, журналісту Артему Шевченку. Артем погоджується, що, дійсно, синхрон генерала був ним обірваний – але каже, що він змушений був на це піти виключно через те, що Скіпальский не зміг точно висловити власну точку зору. Позиція Скіпальского – на переконання Артема Шевченка – полягала в тому, що він дійсно вважає призначення непрофесіонала головою СБУ помилкою Ющенка, але, в той же час, вважає, що конкретно непрофесіонал Турчинов шкоди Службі – з професійної точки зору - не приніс: він швидко вчився, діяв адекватно и так далі. Але, за словами журналіста, йому не вдалося «витягти» з генерала висловлення цієї позиції коротко, точно, тобто, таким чином, щоб можна було, не добігаючи до монтажу буквально по одному слову, її адекватно представити глядачам. Шевченко зазначає, що синхрон Скіпальского був потрібен йому для розширення спектру думок. У нічному випуску ТСН цей синхрон був взагалі знятий – сюжет переформатовувся у зв’язку з запрошенням у студію самого О. Турчинова. Шевченко заявляє, що він сам приймав рішення стосовно монтажу сюжету і ніхто ніяких рекомендацій йому не давав.

«Розумію, що могло скластися враження, що думка генерала була висловлена неповно або перервалася. Ми говорили з Олександром Олександровичем на цю тему. Я визнаю відповідальність за неточну передачу його думки. Вважаю це непорозумінням виключно технологічного характеру. Жодних інших причин шукати не варто», - додав Артем Шевченко.