Частина перша. Запитання і відповідь

Українські телевізійні міжпрограмки часто є багато цікавішими за самі програми (на мій суб’єктивний погляд). А наші ідеологічні міжпрограмки уже можна виокремлювати в особливий жанр. Припустімо, уже пару тижнів для мене найдрайвовішим українським телеканалом є ТЕТ. Відколи голову правління ЗАТ цієї телекомпанії Григорія Тичину викликали до Нацради й офіційно “попередили”, що телеканал перевищує квоти рекламного часу та порушує умови ліцензії щодо обсягу російськомовних програм, - відтоді вперше від моменту

рестарту каналу в безнадійно безризиковому ефірі ТЕТ відбувся викид справжнього адреналіну. Я маю на увазі міжпрограмки “Кому заважає канал без політики?” На відміну від лобової атаки НТН – на ТЕТі ні тобі революційних стрічок, ні пролетарських лещат, натомість глянцева логіка рекламних слоганів: світ без Тіни Канділакі на очах втрачає колір і німіє без вкрадливого голосу Сергія Майорова (“Истории в деталях”): “Кому заважає канал без політики?”.

Якщо без московських зірок – довкілля просто змовкає і тьмяніє, то власні зірки мали за рідну програму закинути слівце: один із сюжетів програми “Дивись!” (я бачила у вечірньому ефірі в четвер, 12 травня) був присвячений темі “Кому заважає канал без політики?” На прямо поставлене запитання намагалися відповісти українські співаки Таїсія Повалій (плюс її чоловік і продюсер Лихута), Карина Плай, Анюта Славська, Діля (гурт “Не Діля”)… І вони, звичайно (“звичайно”, бо всіх же колись знімали, а світ тісний; сьогодні ти мені, завтра я тобі; та що там, всі ми люди, всі все розуміємо…), говорили про те, що як гарно, що є канал ТЕТ і програма “Дивись!”, в якій нас показують, і ще казали, що буде дуже погано без телеканалу ТЕТ, бо не буде кому нас показувати… І вони мають рацію, бо програма “Дивись!” сьогодні на українському телебаченні унікальна – не тому, що унікальна, а тому що на українському телебаченні. А у нас про власних поп-зірок (а також письменників, художників, музикантів, диваків і радіоведучих) програм майже немає, навіть на розважально-музичних каналах, не кажучи вже про загальнонаціональні. Бо на тих великих каналах програми конструюються для популяризації зірок російських (от в кого “Хорошие песни”, андерстенд?), а ТЕТ хоч канал і невеличкий, зате покриття – дай Боже, кожному. Недарма ж і Карина Плай говорить: мовляв, варто було пройти сюжету про мене на ТЕТі в програмі “Дивись!”, як подзвонили друзі звідусіль, з усієї України – от яка програма популярна. Тут, щоправда, є одне застереження, що це не так програма популярна, як покриття широке. Подейкують – на вухо й пошепки – що торік перед кожним засіданням Нацради, де мало розглядатися питання про частоти для ТЕТа, членів Нацради (неофіційно і між іншим) попереджали: голосуючи проти ТЕТа, ви голосуєте проти президента (зрозуміло, що йдеться про екс-президента – Л.Г.). Тож кому заважає канал без політики?

Ще, співаючи охоронну пісню ТЕТу, наші зірки намагалися перелічити програми, які їм подобаються на каналі. Виглядало це так: “Буде шкода, якщо закриють канал. Адже мені дуже подобається його дивитися, наприклад, програму “Дивись!” Під кінець уже навіть не зрозуміло було – це сюжет на захист каналу чи самореклама “Дивись!” (справедливості ради зауважу, що Анюта Славська згадала, що їй подобаються дві програми ТЕТ – “Дивись!” і “Скажи!” (“Такая интересная програма, где людям вопросы задают…”)) Чому в інтерв’ю не згадували інших програм? Бо інші – це СТС. Ну, формально, звичайно, є ще програма “Класне кіно” – це підводка під кінопоказ (а тепер рахуйте, скількись хвилин підводка плюс півтори –дві години фільм, а все разом – програма власного виробництва), є ще нічна програма про хіти – за тим самим принципом: підводки під музичні кліпи (підраховуємо: кілька нічних годин “музичної програми власного виробництва”). Тому не лукавить Григорій Тичина, коли говорить, що закиди Нацради про порушення умов ліцензії щодо обсягу російськомовних програм на ТЕТі не витримують критики. Не лукавить – просто так рахує. Кому тут заважає канал без політики?

Коли минулого року була прес-конференція з нагоди рестарту ТК ТЕТ, то кореспондент Детектор медіа (Анна Шерман) запитала, як при такій програмній політиці – повторному прокаті програм СТС – канал збирається виконувати вимогу закону про неодмінну частку українського продукту в ефірі, то їй відповіли “А чому ви про це вирішили запитати саме в нас?” ( в переказі Шерман це звучало так: “А почему решили начать с нашей парикмахерской?”) До речі, аргумент “чому як що – зразу ТЕТ?” прозвучав і на засіданні Нацради, на що Нацрада заявила, що перевірка є плановою і показала графік перевірок. Тобто: кому заважає канал без..? Ах, без політики…

Але, погодьтеся, красиво вони нас… запитали. Дивлюся і милуюся: от де наочно розумієш, що ідеологія і реклама – близнюки-братья…. Справді, хороша міжпрограмка, добре придумана й добре зроблена, за всіма законами маніпулятивного жанру.

Якщо розшифрувати, то будь-яка маніпуляція має форму “бракованого силогізму”. Класикою є такий приклад: 1-ша посилка: “Усі люди, які народилися у ХІХ столітті, їли хліб”

2-га посилка: “Усі люди, які жили у ХІХ столітті, померли”

висновок: “Хліб – отруйний”.

Вам це нічого не нагадує?

1.Каналу ТЕТ Нацрада виносить “останнє китайське попередження” 2.На каналі ТЕТ немає політики 3.висновок: Кому заважає канал без політики?

Якщо у другу посилку підставити не хибну, а істинну причину конфлікту, то запитання ТЕТівської міжпрограмки звучало б цілком резонно: “Кому заважає канал, в якому майже немає українських програм”? або “Кому заважає канал, де перевищено частку реклами”? Але тоді цілком резонно б виглядало й інше запитання: “А нащо ТЕТу така міжпрограмка?” Частина друга. Про відповідь і відповідальних

А тепер подивимось, яка реакція української влади на:

-на запитання на весь екран “Кому заважає канал без політики?”

-на публічні закиди на кшталт “Україна при Ющенку” з НТН ?

-на медіа-компанію на захист “жертви політичних репресій” худрука театру Лесі Українки Михайла Резніковича (навіть з проплатою рекламних площ в газеті Washington Post)?

-на біг-борди по всьому місті “Руки геть від “Динамо”?

Ніякої.

Гірше того: один київський райсуд визнав правоту НТН, інший – заморозив виконання наказу про звільнення Резніковича. Тут хотілося почути, хоча б адекватне пояснення: чому програно і як так могло статися, що програно такі важливі для авторитету нової влади справи? Знаєте, як коментує ці справи сама влада? Коментар перший: “Тануть сніги на горі Кіліманджаро – це вагоміший привид для журналістської цікавості, ніж…” (називається одна з одіозних справ). Це офіційний коментар радника міністра допоки промовчу якого міністерства (ми ж інтернет – тож як радник наполягатиме, що його процитували без гіперпосилання, то одразу поставимо link).

Коментар другий. Дзвоню заступнику міністра культури Владиславу Корнієнку, прошу прокоментувати виклик міністра культури на Комісію ВР з політичних переслідувань у справі Резніковича (пан Корнієнко особисто був присутнім на Комісії). Спроба перша: “Я прокоментую, передзвоніть сьогодні після другої години”; спроба друга (після другої години): скинув дзвінок, відключив мобільний; спроба третя (розмова відбулася наступного дня, викладаю конспективно): “Я вчора дивився репортажі на цю тему і я дуже ображений на журналістів. Нічого не знають, а таке говорять…” – “Так ви і розкажіть, щоби ми знали…” – “Я не знаю вашої компетентності… А потім я ж вам сказав, що я ображений…” – “Та причому тут ображений, я ж вам не додому дзвоню, – вже не витримую, – знаєте, що роблять з ображеними? Ви не ображайтесь, а коментуйте!” – “Нічого я коментувати не буду”, - так сказав ображений заступник міністра і кинув трубку.

Тож я ситуацію розумію так: на запитання, чому міністр Резніковича звільнила, а суд наказ „заморозив”, а потім міністра викликали на Комісію ВР з політичних переслідувань, маю своєму читачеві відповідати особисто я. Як і на запитання, кому заважає канал без політики, - теж я. А на запитання, чому НТН виграв суд (Знаєте чому? Не знаєте? НТН такої міжпрограмки не зробив і біг-борди такі по місту не розвішено, правда? Бо Генпрокуратура пропустила строки внесення подання! Тобто все, за що так довго билася Нацрада і особисто Віталій Шевченко, а також відстоювала Детектор медіа накрилося мідним тазиком через процедурну формальність – ха-ха) – це теж я.

Сьогодні ситуація така: влада або, скажемо м’якше, окремі її ображені представники ігнорує не тільки “задинамівські” біг-борди й ідеологічні міжпрограмки на всю потужність частотного ресурсу ТЕТ. Вона ігнорує і свою відповідальність бути аргументованою (як у судах, так і у пресі). Але у війні аргументів, яку розпочала проти нової влади влада стара, є тільки одна зброя – і це, хоч як це обтяжливо для деяких чути, не NO COMMENTS, а контраргумент. Бо щоб казати NO COMMENTS, шановні ображені, багато розуму не треба.

Леся ГАНЖА

P.S. І ще одне, пане Владилаве, як і решта державних посадовців, хто вважає, що зарплату вони отримують за те, щоби ображатися: коментарі пресі надаються незалежно від вашого настрою і компетентності журналіста, який до вас звернувся. Ділити пресу на оціночні категорії (погана-хороша, компетентна-некомпетентна, своя-чужа) ви не маєте права за законом. Президент Ющенко проголосив політику відкритості нової української влади, а відкритість влади означає її приступність для органів громадського контролю за діяльністю влади, тобто, зокрема, для преси. Коли ви говорите журналісту “Без коментарів” – йому ж краще, бо роботи менше (не треба ставити питання, записувати, розшифровувати etc. – просто пишеш “такий-то від коментарів відмовився”). І попри це я все-таки краще попрацюю. Бо дуже за державу прикро.

Читайте також:

Фікс звернувся із депутатським запитом до голови Нацради

Телекомпанию "ТЕТ" ожидают большие перемены?

href="http://detector.media/news/?id=10283">Окончательный развод «ТЕТ» и ТРК «Киев» произойдёт 1 декабря 2003 года

href="http://detector.media/news/?id=11677">На телеканалі “ТЕТ” започатковано новий проект “Дивись!”

href="http://detector.media/news/?id=11302">Перехід “ТЕТа” на нову частоту буде непомітним для київських телеглядачів

href="http://www.detector.media/news/?id=22072">Телекомпанія ТЕТ оскаржуватиме попередження, винесене Національною радою