«Вільне радіо» з Донеччини зараз працює віддалено, тож шукати журналістів із будь-якої точки країни чи навіть світу стало викликом. Серед десятків резюме, які можуть показати хіба що тривалість перебування у професії, обирати складно. Пробувати працювати з кожним — фізично немає можливості. Брати просто по знайомству теж не стали. Тож ідеальною формулою для нас стало тестове завдання. Таке, яке в колег нам поки що не траплялося, а нам воно зекономило кілька місяців тестових зустрічей і спільної роботи з претендентами.

Тестове завдання для багатьох сфер — нормальна практика, але серед тих, хто пише, трапляється рідко. Максимум — це завдання написати історію, на яку в кандидата може піти чимало часу. Моя ідея була в тому, щоб максимально швидко зрозуміти відповіді на кілька питань: чи орієнтується людина в темах, якими займається наше видання; як формулює заголовки; який ракурс творчих текстів ближче для кандидата(-тки); чи дотримується претендент(-ка) журналістських стандартів; чи вміє спрощувати пресрелізи, написані канцелярською мовою.

Тому у «Вільного радіо» з’явилася гугл-форма з тестовим завданням для претендентів на вакансію журналіста. Виконане завдання є основою, яку доповнює резюме й пошук попередніх матеріалів кандидата в мережі.

В тестовому «Вільного радіо» є питання, де можна обрати варіант, а також кілька завдань, які треба виконати, написавши текст власноруч. Станом на 22 січня його заповнили 102 людини. Ідеально підійшли нам в усіх пунктах лише двоє. Чи так забагато ми хочемо?

Пройдусь по кількох завданнях із поясненням.

1. Ви бачите в телеграм-каналі окупантів допис «Сіверськ перейшов під контроль ДНР». Розкажіть, як ви будете діяти.

• Напишете терміновий рерайт, адже це важливо.
• Подзвоните меру Сіверська по коментар і запропонуєте написати незалежно від того, захопили чи ні.

Питання просте, адже мені важливо розуміти, що людина не буде робити зайву роботу стрімголов. Писати рерайт із телеграм-каналу недоречно в багатьох темах, а в питанні окупації й поготів. Але три людини були готові це робити.

2. Напишіть заголовок для новини на сайт.

Ракурс новин індивідуальний для кожного видання. Це питання може взяти будь-хто, а відповіді можуть підійти дуже різні. В цьому простота і краса. Але журналіст знатиме вашу «правильну» відповідь у кількох випадках: він (вона) читає ваше видання і знає стиль, він (вона) глянув сайт і підготувався, ваші стилі збіглися.

В нашому випадку вимога була: акцент для читача має бути на проблемі або рішенні, а не на компанії. Третина кандидатів написала заголовок пресрелізу замість новини. Дехто створював так багато інтриги, що не зрозуміло було, про що новина («Плани Путіна занурити Україну в темряву із тріском провалилися», «На Донеччині енергетики повертають світло у кожну домівку» або «Електропостачанню бути — ДТЕК»).

Тут варто розуміти: є видання, для яких саме такі варіанти підійшли б. Ідеться лише, що вони не відповідають нашому стилю, а отже претенденти взагалі не дивились наш сайт. І це показник для нас.

Мій особистий предмет гордості — наступне питання. Лише один заголовок, але цілий комплекс питань.

3. Оцініть заголовок:

В Торецьку 13-річна циганка здавала позиції ЗСУ та попалась СБУ (фото)

Це новина пресслужби про затримання неповнолітньої та оголошення їй про підозру. Поясніть свій вибір щодо заголовка.

Одинадцять претендентів назвали заголовок нормальним і таким, що «чіпляє». Був кандидат, який зазначив, що «циганка» (це слово саме по собі є некоректним) може бути зайвим у заголовку, але він би хотів все одно це написати. Більшість претендентів вказали на перевантаженість абревіатурами, приблизно третина помітила, що краще поставити «у» перед Торецьком. Тільки двоє претендентів вказали, що дівчину ще не засудили, а отже те, що вона здавала позиції, не доведено в суді й писати так некоректно.

Фінальне питання — це рерайт канцелярського тексту. Брати людину з досвідом роботи — це певні очікування. Наприклад, що редактору не доведеться доробляти прості тексти і переправляти постійно «осіб» на «людей» або нагадувати замінити «з метою» на звичне «для». Своїх людей, які можуть зробити з текстом те, чого треба нам, ми знаходимо з тестовим рерайтом швидше.

Після появи тестового завдання ми виробили схему: детально спілкуємось із людьми, які нам базово підходять, тобто не потребують перенавчання на наш стиль написання. Це замінило формат тестового дня чи навіть тижня для кандидатів. Якби ці сто людей пішли з нами першим шляхом, робота була би в рази складнішою, а розчарувань — більше. А якісь 10 питань та рерайт розв’язали проблему на базовому рівні. Ми спрацювалися з людьми, які неідеально заповнили тестове, але починати співпрацю із проговорення моментів, на які ми дивимось по-різному, легше, аніж виправляти все в процесі й розчаровуватись одне в одному.

Ілюстративне фото: Nenad Stojkovic/Flickr