З вівторка світ спостерігав за високим тижнем дебатів нової 77-ої ГенАсамблеї.

Знаю, багато людей злі на ООН за її неспроможність зупинити Росію. Ця критика справедлива, але високі дебати не про це, їхня цінність в тому, що вони про тренди та лідерство. А ще про велику кількість двосторонніх зустрічей.

З точки зору комунікації - і для журналістів, і для делегацій - це золотий та зірковий час.

Я в журналістиці вже двадцять років. Бачила та працювала з різними президентами та урядами. І, на жаль, доводиться констатувати, що з кожним роком владні комунікації лише погіршуються. І це проблема не лише Украіни, на жаль.

Цього року апофеоз досягнув свого апогею. На ГенАсамблеї від України, по суті, працювало три делегації. І жодна з них не намагалася співпрацювати з журналістами.

Ми не були допущені до жодної зустрічі, ані прем‘єра, ані очільника МЗС, ані першоі леді.

З самого початку не були передбачені і прес-підходи. Лише після того, як ми почали чергувати під постійним представництвом, намагаючись «зловити» очільників делегацій, нам повідомили, що підходи будуть в кінці візиту, а поки інформацію дізнавайтеся з Твітера/соцмереж/телеграма.

Тобто комунікаційні команди української влади, вочевидь, вирішили йти шляхом Дональда Трампа, який вважав, що журналісти йому не потрібні, адже він може напряму комунікувати зі світом.

Нагадаю, що це спілкування закінчилося досить різко, коли Твітер 8 січня заблокував акаунт ще на той час діючого американського президента.

Повну відсутність інформування журналістів про зустрічі делегацій пояснювали питаннями безпеки. Так от, шановні, комунікаційники та інші представники команд, хочу вам офіційно заявити журналісти - НЕ терористи!

Ми - представники четвертої влади, яка контролює та висвітлює вашу роботу. В демократичних краінах влада приймає ці правила гри, без захоплення, але приймає.

Журналісти мають свої правила та принципи. Журналісти надзвичайно цінують свої джерела та інформацію, якою вони діляться.

Я працювала у багатьох делегаціях, на різних візитах, і журналістів завжди інформували про їхній перебіг. Інформували або для поширення, або для планування або для розуміння. Використання цією інформації чітко обговорюється.

Так от, шановно охорона/комунікаційники/і т.п., про зустрічі ваших підопічних я знала за кілька днів до початку візиту. Розуміючи безпекову ситуацію, чи поширила я цю інформацію, чи використала її проти осіб, які перебували під охороною? Ні. Бо я ще раз повторю, журналісти - НЕ ТЕРОРИСТИ!

Маленька деталь. Моя колега, яка висвітлює роботу президента США, повідомила своїм колегам, які чекали на виступ Байдена в ООН, проте, що кортеж від’їжджає в бік ООН. Чому адміністрація Джо Байдена інформує пул про пограму президента, а команди української влади - ні?

Не думаю, що безпекові загрози у випадку Байдена менші, аніж ці сами загрози в контексті представників української влади.

Як я як журналістка оцінюю висвітлення роботи українських делегацій? Погано.

Чому? Бо нам не дали виконати свою роботу. З нами, по суті, відмовилися співпрацювати, роблячи ставку на спілкування через соцмережі.

Але нагадую, дорогі комунікаційники, соцмережі - це не журналістика, а прямий піар, який в очах аудиторіі має значно меншу цінність, аніж репортаж журналіста з події.

Всі ці перешкоди дають підстави думати, що, напевно, щось з людиною, яку так ховають від медіа, не так…

Але як показало підсумкове спілкування і з прем’єром, і з першою леді (в мене це був перший досвід з обома) вони - хороші спікери: відкриті, щирі та цікаві.

Кожного дня в новинах різних телеканалів аудиторія могла би бачити повноцінні сюжети про роботу українських делегацій в Нью-Йорку.

Чого тільки презентація фундації першої леді вартувала у Метрополітен-Опера або спілкування з легендарним Г‘ю Герром!

Це смачні повноцінні історії, про які би дізналися українці та світ.

Натомість, комунікаційні команди отримали практично нульове висвітлення неймовірної роботи, яка була пророблена усіма делегаціями впродовж чотирьох днів у Нью-Йорку.

Тому, шановні комунікаційники, не поспішайте хоронити журналістів та робити ставки на соцмережі та телеграм-канали.

Журналістика була, є і буде. І чим швидше ви це зрозумієте та перестанете ховати ваших шефів та шефинь від журналістів, тим краще аудиторія буде розуміти та сприймати дії влади.

Оригінал публікації за посиланням

Фото: United Nations Photo/Flickr