09:33
П'ятниця, 6 Листопада 2020

Художня юстиція Олександра Тупицького

331
Художня юстиція Олександра Тупицького

На голову Конституційного Суду України Олександра Тупицького зійшло натхнення. Ні, не юридичне — зовсім іншого характеру.

Спочатку Конституційний Суд під його головуванням творчо поставився до Конституції України, коли ухвалював рішення про скасування кримінальної відповідальності за свідому брехню в деклараціях. А висловлюючись більш термінологічною мовою, за скоєння податкового підлогу й ухиляння від сплати податків у спосіб підлогу. Конституційний суд, не криючись, піддав Конституцію розширювальному тлумаченню стосовно захисту суддів. І саме на основі творчого переосмислення Конституції виніс своє рішення.

Після того пан Тупицький почав направо й наліво ділитися своїми творчими планами.

От його занесло кудись до жанру нуар. “Кров може захлеснути Україну”, - заявив він. “Як би хто не оцінював з політичних або правових точок зору - життя і здоров'я людини найважливіше”, - мріяв він. Одне слово, немає різниці, що там ухвалює КС, хай навіть руйную державу — аби лише ви всі були здоровенькі.  “Недієздатність суду може загрожувати територіальній цілісності України”, - пророкував Тупицький. І зовсім не біда, що дієздатність ТАКОГО суду може загрожувати еолапсом усієї України.

А взагалі, оцей стиль — залякувати повенями, землетрусами й іншими карами в разі незгоди з їхніми рішеннями — чи не здається вам, що таку саму аргументацію полюбляв наводити Янукович? А тепер дуже полюбляє Лукашенко? Скинете Лукашенка — й тут само небо обвалиться на наївну білоруську землю?

“Неправове припинення роботи КСУ буде кінцем правової держави”... А неправова діяльність КСУ — з нею як бути? Зрештою, президент є гарантом Конституції, чи не так? За тією самою Конституцією, до речі. Зокрема, гарантом від надто творчого підходу КС до Конституції. Не прописано процедуру гарантування президентом Конституції? А Конституція — за її ж, Конституції, текстом, є законом прямої дії — хіба ж цього голова Конституційного суду не знає?

А от щодо закону про мову: “Напевно важко уявити, що Конституційний суд у неконституційний спосіб буде проти народу України, а не буде старатися покращити питання національності, культури, язика українського народу”, - заявив пан Тупицький.

Еге ж, “язика”... А як пан Тупицький планує “покращити питання національності” - от цікаво? Бо моторошно стає — бо у європейській історії вже були приклади “покращення питання національності”, один із них Нюрнберзьким процесом завершився. “П'яту графу” в паспорті ми теж проходили, й відтоді питання етнічного походження й наслідування тієї або іншої культури віднесено до царини приватних справ громадян. То пан Тупицький знову пропонує розділити Україну на етнічні гетто — пардон, “національні республіки”?

От як глава КС зможе покращити культуру за такого, як кажуть росіяни, “косноязичія”, недорікуватості — ото вже питання з питань.

Тут би знайти відповідь на запитання: чи розуміє сам пан Тупицький тексти Конституції — подеколи досить складні, чи розуміє їхній зміст — а чи може тільки завчити й відбарабанити?

Може, саме в тому причина таких рішень КС — у розумінні слів, але нерозумінні змісту? І чи не вирішується питання відставки пана Тупицького просто: у школу, до сьомого класу? Зрештою, чи відповідає сам пан Тупицький вимогам закону про державну мову, який прагне творчо переосмислити.

І найбільш прикре для пана Тупицького. Він, мабуть, таки не читав Конституцію, бо в іншому разі твердо знав би: “покращення вже сьогодні” не є функцією ані КС, ані його голови зокрема й виходить далеко за межі їхніх повноважень.

Функція Конституційного Суду чітка, вузька, марудна й рутинна: відповідає Конституції, її буквам та змісту, чи не відповідає Конституції. Все, крапка. Ніякого тобі простору для творчості — от же ж.

Оця художня конституційність пана Тупицького чітко показала: він уже не приховує, що Конституційний Суд під його проводом перебирає на себе повноваження інших гілок влади. Замінює собою інші гілки влади, підминає їх під себе. Юридичною мовою це називається захопленням влади.

Так, українське законодавство має великий пробіл — воно не містить запобіжників антиконституційній діяльності Конституційного Суду. Але, за Конституцією, існує гарант Конституції. Зокрема й саме на такі випадки.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
331
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду