Атака на Павла Казаріна - це атака на спроможність України змінюватись і перероджуватись. Це атака на тих, хто став українцем, пройшовши власну еволюцію. Це атака, напевне, на кожного другого українця. Це атака на Ґію Гонгадзе, Миколу Амосова чи Мойсея Фішбейна. Це атака на будь-кого, хто прийшов до своєї українськості, часто зберігаючи теплий контакт з культурою свого походження. Це атака на будь-кого, хто знайшов свою загублену чи подавлену в попередніх поколіннях українськість.

Це спроба звузити Україну і українськість тільки до тих, хто втримав її крізь радянські утиски. Це, фактично, реалізація російської імперської візії розчленування України. В тому й сила сучасної України, що свій вибір, своє ототожнення з нею роблять ті, хто вишиванку вдягає не тільки з традиції, але й з вибору. Хто переходить на українську не з кон'юнктурних міркувань, а внаслідок обрання політичної ідентичності. І так, Україна - це спадщина і традиції. Це також свідоме рішення, обернене у майбутнє. Це також наша спільна надія на те, що ми побудуємо в ХХІ столітті країну, яка не відлунюватиме болями століття ХХ-го.

І російський паспорт Казаріна не є свідченням його проросійськості, так само як українські паспорти багатьох кримчан не є свідченням їхньої проукраїнськості. Російський паспорт в Криму в 2014 був інструментом. Хтось користувався ним для збереження контактів між материком і півостровом. Хтось - для реалізації своїх опортуністичних прагнень. Були також ті, хто принципово залишились тільки з українським громадянством, мужньо витримуючи удари окупаційної адміністрації - про них ми часто забуваємо, коли спрощуємо і узагальнюємо. Про рішення весни 2014 року легко судити виходячи із знань 2020. Контексти того часу були набагато складнішими і в них точно не було певності щодо того, як саме розвиватимуться події.

Ну, і можна привітати Шарія з тим, що він підтвердився у своїй афілійованості. Допомогли з документами ФСБ, ГРУ, чи якийсь посередник - вже не так важливо. Важливо, що це ті, хто прагне втрати перспективи для України.

Джерело: Facebook