Голова Верховної Ради Дмитро Разумков відмовився коментувати поїздку до Москви групи депутатів від «ОПЗЖ» та їхню участь у засіданні тамтешньої Держдуми.

Разумков сказав, що це було б «некоректно». Представники парламентської фракції на чолі з її очільником їдуть до столиці країни-агресора, проводять там зустрічі — а Разумкову «некоректно». А якби якась фракція поїхала з візитом до Дамаска? До Пхеньяна? До Каракаса? Це теж було б «некоректно» - висловити свою оцінку? А чи «некоректність» стосується лише Москви?

Ну, то завтра ця сама фракція поїде до Сімферополя — на заходи з річниці «возз'єднання» Криму. Разумков теж зберігатиме сором'язливість та коректність?

Ото б пояснив ще пан Разумков, у чому полягає та некоректність. Адже йдеться, нібито, про опозицію, про політичну силу, яка протистоїть нинішній владі й панові Разумкову зокрема. А чи вже й не протистоїть?

Але гаразд, хай пан Разумков вважає за некоректне давати особисті оцінки. Але посада зобов'язує його давати правову кваліфікацію діям депутатів.

Отже, до російської столиці поїхала не просто група осіб. Поїхали депутати українського парламенту, які наголошували, що перебувають у Москві саме в якості українських парламентарів, представників української законодавчої влади. 

Уявімо: якби до Москви поїхав один депутат — він представляв би там Верховну Раду, а чи був би просто приватною особою й на правах приватної особи? А якби два депутати?

А якщо це «делегація», якщо це більше, ніж два депутати — це щось міняє?

От саме цей мусив без ухилянь і без розпливчастих формулювань сказати Разумков: представляли в даному разі депутати від ОПЗЖ Верховну Раду, а чи були у статусі приватних осіб? Чи мали вони право «з власної ініціативи» вдавати, що представляють український законодавчий орган? Чи мають узагалі право українські парламентарі з власної ініціативи вести якісь переговори інакше, ніж у статусі приватних осіб — а отже, чи не мають і переговори, які вони вели, статус суто приватних?

Нічого цього Разумков не сказав. Хоча мусив сказати. І це було б не некоректністю, а виконанням службових обов'язків.

Що ж, тепер голова парламенту дав найширший — від обрію до обрію — простір для здогадок та припущень. І всі вони не навіюють оптимізму.