Ми всі здуріли
Уба?
Уба, це ти?
Це перше, що я запитала Убу Батлера.
Це була неділя. Було жарко. Я випадково потрапила на це інтерв'ю і мріяла лише про одне: зняти підбори і напитися холодної води. А ще - я не хотіла їхати до Уби, бо я його відверто боялася.
Він прилетів на конференцію "Don't take fake", бо він генерує фейки. Це він - фейковий ресторатор, який вигадав заклад, що не існує і зробив його номер один в Лондоні за версією ТріпАдвізора. Це було його власне захаращене подвір'я і сарай, де він сам мешкав. Люди завалили його проханням потрапити в цей «Сарай у Дулвичі», бо дуже хороші відгуки і фото на сайті. А відгуки ці писали друзі, а на фото - яйце з ногою. Ногою самого Уби! І ніхто нічого не помітив! У Лондоні! У високорозвиненій країні! Ні в кого не виникло сумнівів, що щось не те із тим закладом. А навіщо сумніватися і думати, якщо в мережі написали, що там добре?
Ми всі здуріли через мережу. Ми віримо соціальним мережам більше, ніж здоровому глузду. Он на фото ж щось сумнівне! Ну і що? Пишуть же, що то смачно!
А то - нога! ЛЮДСЬКА НОГА!
Уба сам каже - був у шоці від такого успіху. Він вигадує буквально що-небудь, а всі йому вірять! Гріх не скористатися.
От він і скористався ще раз. Купив джинси на базарі з бурлескною назвою бренду Джорджіо Певіані і поїхав на тиждень моди у Парижі. Як дизайнер Джорджіо Певіані. І його прийняли. І ніхто навіть не поцікавився - а чого вони такі дивні? Це так має бути? Червоні і без смаку? Пошиті дуже просто? Ні, всім все було ок.
Відео Уби на каналі Vice у Youtube передивилися понад півтори сотні мільйонів людей. Слава. Його так дістали журналісти, що він вирішив провести ще один експеримент - відправляти на інтерв'ю своїх двійників. Вмикав по Скайпу в Австралію свого брата і знову НІХТО НІЧОГО НЕ ПОМІТИВ!
Ну як таке може бути? Ми всі геть з'їхали з глузду. Тому я про всяк випадок і спитала:
- Уба, це ти?
- Якщо ти відчуваєш легеньке розчарування поруч зі мною, значить це я.
Сам Уба на своїх пранках заробив грошей і нарешті з'їхав із того сараю.
Тож, очевидно, для нього фейки це не так і страшно.
Але що, як ці фейки візьмуть собі на озброєння люди з не такими веселими намірами?
Я прочитала Убі кілька новин із російських ЗМІ про Україну. І навіть він, досвідчений троль, був шокований. Два раба і ділянка землі? Хай Бог милує - каже Уба.
Сам Уба виявився приємним хлопцем. Невиспаним після нічного гуляння в Києві, у чорному светрі з одним закасаним рукавом, але дуже щирим. Розповів, що він наймолодший із шести братів та сестер, що до 16 років не покидав межі Британії, бо з небагатої родини і що, насправді, своїми витівками не хотів нікого ображати. Він не вважає людей ідіотами, просто виходить так, що люди самі ведуть себе по-ідіотськи.
І якщо його жарти вимірюють межі абсурдності сучасності, то, приміром, російські фейки - несуть війну. Про розіп'ятого хлопчика тоді спростували новину, але вже ніхто нічого не хотів чути. Хотіли злитися, хотіли тільки крові.
Тож зараз треба УДВІЧІ ретельніше перевіряти, що ти читаєш в мережі, що тобі показують і в чому хочуть переконати. УВАЖНО! Не вестися на все, що тобі хочуть нав'язати. Думати. Гарна картинка - не завжди гарна суть. Красиві слова - не завжди правда.
Бо ми, в Україні, добре знаємо ціну брехні і поганого розіграшу.