Політтехнолог і журналіст Тарас Березовець пов'язав пожежу в Соборі Паризької Богоматері з візитом до Парижа Володимира Зеленського. Зробив це абсолютно безпідставно.

Прочитавши це, я увійшов у ступор і довго не міг нічим це прокоментувати, окрім беззв'язних вигуків. Це було поза всякими межами.

Те, що сказав Березовець, було як мінімум глупо. Й грубо. По-хамськи. Це була зловтіха з чужої біди й намагання використати її з вигодою. Це було неприховане хуліганство.

Тепер він пояснив: мовлена ним мерзота буцімто є виявом свободи слова. Буцімто переважна більшість жартів Зеленського у “Кварталі” є подібними. Можна гадати, французи в цьому чимось винні, якщо навіть так. Бий французів, щоб Зеленський боявся?

Березовець вирішив перезеленити Зеленського. На відміну від останнього, вийшло зовсім не дотепно — навіть як для рівня «нижче від плінтуса».

Березовець відомий як палкий прихильник Петра Порошенка. Своїм дописом він зробив Порошенкові неоціненний “подаруночок”. Бо за сьогоднішніх умов сказане ним сприймається багатьма, ніби сказане самим Порошенком чи його штабом.

Тарас Березовець по праву заслужив називатися порохоботом. Бо показав, що саме ботом і є. Що своїм головним завданням вважає образити опонента. Низько.