Не така вже кричуща подія, але висвітлення її – то яскравий приклад досить типового явища у ЗМІ. До того ж, висвітлення цієї природної події може мати досить сильні політичні наслідки.

Всі ми ще пам’ятаємо 25 липня в Києві. Репортажі, мов із лінії фронту: на вулицях утворилися мало не моря. Залило підземні переходи. Затопило транспортні тунелі. Не витримав і рухнув міст на Куренівці. Усе місто – в непролазних транспортних заторах. Надзвичайна ситуація. Стихія.

Стриваймо: стихія – а чи недбале керування містом з боку міської держадміністрації, занедбаність міської інфраструктури й повний безлад в організації міського життя? Хто винний: форс-мажор, непідвладні людям обставини – а чи конкретні люди з міського керівництва на чолі з Віталієм Кличком?

От вони – політичні наслідки: від правдивості, повноти й неупередженості подання інформації у ЗМІ безпосередньо залежить громадська опінія, ставлення киян до міської влади. Оцінка її роботи – заслужена або навіяна.

Дві інформації. Перша, з офіційних джерел, під заголовком «Потужні зливи у Києві: за три години випала тримісячна норма опадів»: «Начальник управління з питань надзвичайних ситуацій КМДА Роман Ткачук заявив, що 25 липня у Києві за три години випала трьохмісячна норма опадів».

І друга, з інших офіційних джерел – спростування, під заголовком «Метеорологи спростували інформацію про тримісячну норму опадів у липні в Києві»: «У липні в Києві випало 86 мм опадів, що склало 98% кліматичної норми» - з посиланням на Центральну геофізичну обсерваторію імені Б. Срезневського. Тобто, якщо протягом місяця було менше за місячну норму опадів, то протягом кількох годин ніяк не могло випасти три місячні норми.

Є інформація, є її спростування. Де ж правда? Здавалося б, усе є очевидним: у даному разі Київська міська адміністрація є зацікавленою стороною, тоді як ЦГФО є безсторонньою; до того ж, метеорологи є експертами. Щоправда, важливої інформації ми не отримали: Центральна геофізична обсерваторія насправді є підрозділом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, тобто також державною структурою.

А тепер спробуймо поглянути на обидві інформації неупереджено. Перша, від КМДА, не містить ніяких цифр і взагалі об’єктивних даних: нам запропоновано довіряти фактично оціночному судженню. Друга, від експертів… А вона оперує взагалі нічого не каже про ті злощасні три години, а оперує загальними показниками за липень. Але хай навіть лише майже місячна норма опадів за три години – це багато чи мало? Чи могла майже майже місячна норма опадів протягом трьох годин стати стихійним лихом, тим самим форс-мажором?

А от про це ми не дізнаємося анічого. Спростування заради спростування, таке собі буквоїдство – й не більше.

Адже нема куди подітися: наслідки були катастрофічними. Сильні зливи трапляються в Києві далеко не вперше, а наслідків таких масштабів не стається. За теорією ймовірності, зливостоки навряд чи могли взяти й водночас забитися аж у такій кількості різних місць – не виключено, але дуже малоймовірно: сяк-так, але працювали – аж раптом взяли й усі разом забилися.

Але й це ще не все. Звернімо увагу на одну річ. Київ – місто, дуже велике за територією. Усі ж репортажі про стихійне лихо й його катастрофічні наслідки локалізовано багатокутником Караваєві Дачі – Шулявка – Сирець – Куренівка – Лук’янівка – Євбаз. Поза межами цього багатокутника залило лише площу біля станції метро «Лівобережна» - але от саме цю площу заливає після кожного навіть середньої інтенсивності дощу вже кілька десятків років поспіль.

Все, про жодне інше місце у столиці, де сталося би стихійне лихо, не було жодних повідомлень. Додам особисті враження: на Дарниці дощ був середньої сили й нетривалий. Ближче до вечора на Хрещатику лило добряче, але це не можна було назвати навіть зливою. Ближче до сьомої вечора на Подолі вже не було не лише дощу, а й потоків води на Валах. Перебуваючи цілий день у Києві, ніякого форс-мажору я не бачив і дізнався про нього лише з випусків новин.

Про що це свідчить? Лише про те, що катастрофічна злива, ймовірно, пройшла смугою, була локальною. Це для Києва зовсім не рідкість, коли в одному його районі – злива, а в іншому не випало ані краплинки.

То яка ж інформація є правдивою – від КМДА чи від метеорологів. У тому й річ, що й обидві, й жодна з них. Бо в інформації від КМДА локальний стан було екстрапольовано на все місто, тоді як метеорологи озвучили «середню температуру по палаті».

І, здавалося б, оце саме й було за такої ситуації завданням ЗМІ – уточнити, локалізувати подію, з’ясувати стан речей якомога повно. Вони ж задовольнилися тим, що, грубо кажучи, підставили мікрофон одній стороні, потім  підставили його другій, а самі – «за що купили, за те й продаємо».

Добре знайома ситуація, чи не правда?