Що важливіше: заклеймити колишнього співробітника КГБ (залишимо відкритим питання, чи такі існують), чи викрити сучасного корупціонера?

А якщо за перше дають гроші, а друге можна зробити лише безкоштовно?

А якщо ти при цьому лідер громадської думки?

Після чотирьох років інформаційної війни ми більш-менш навчилися фільтрувати російські фейки, але так і не виробили імунітет проти замовних публікацій, навіть у найбільш «просунутої» частини медіа-аудиторії. Більше того, крик «заказуха» під кожним популярним матеріалом уже дещо знецінив саме це обвинувачення.

А написати я про це вирішив після абсолютно ординарної інформаційної атаки, на яку наразився наприкінці минулого року голова організації «Центр UA» О.Рибачук. Його обвинувачували в тому, що він за радянських часів співпрацював з КГБ, що він і сам, нібито, не заперечує.

Атак такого типу ми у Центрі контент-аналізу фіксуємо по 2-3 на день. Але меседжі цієї поширили кілька людей, яких я завжди поважав. При чому поширили з посиланням на «Антикор» - видання, яке рідко до якого «вкиду» не долучається. А коли я написав у коментарях, що на такі сайти негоже посилатися людям, які поважають своїх читачів – вони лише тихенько змінили лінк на дещо пристойніший.

Чому це інформатака

У  тому, що зазначена інформаційна хвиля була атакою, я особисто не сумніваюся. І ось чому:

1. Є причина атаки. Якраз напередодні О.Рибачук заявив про те, що Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони припиняє співпрацю з «Укроборонпромом». На діаграмі нижче ви бачите, як послідовно розгорталися атака на УОП та атака на його критиків.
2. Одним зі спікерів, які озвучили негатив на адресу громадського діяча, був М.Маломуж, який не раз вступав в інформаційне протистояння з представниками «Народного фронту», що зараз змагаються за контроль над «Укроборонпромом».
3. Одним із каналів, за допомогою яких поширювалася критика Рибачука, був акаунт топ-блогера Богдана Карпенка, який часто бере участь в інформаційних кампаніях з просування тез П.Порошенка.
4. Поширення зазначених тез через стандартний «пул» з 5 «медіа зі слабкою репутацією», які, як правило, беруть участь в інформаційних атаках разом, вочевидь, пропонуючи замовнику пакет розміщення одразу на п’яти ресурсах.
5. Паралельно запускалася також дискредитація інших критиків Укроборонпрому, наприклад Д.Бігуса.
6. Новорічні свята взагалі часто обираються, як період інформатаки: як правило, її жертва не готова давати оперативну відповідь. Згадайте минулий рік і конфлікт У.Супрун та Б.Тодурова.

Малюнок: Динаміка і основні тези атаки і імовірної контратаки «Укроборонпрому», а також найефективніші канали комунікації, через які ці тези поширювалися.

Чи могли всі лідери думок, які поширювали тези атаки, дізнатися про це? Звісно, могли, хіба що зайняло би це у них на 5 хвилин більше, ніж у мене, бо пошук у Facebook не такий зручний, як у професійних моніторингових системах.

Хто винуватий і що робити

Звичайно, не обов’язково більшість людей, які долучилися до атаки, взяли за це поширення гроші. Будемо вважати, що ці Facebook-користувачі просто не дотримуються інформаційної гігієни. А інформаційна гігієна – це не лише перевірка інформації на правдивість. Це й користування джерелами з хорошою репутацією, і перевірка того, чи, бува, ти не береш участі в замовних атаках. Багато років тому, на старті моєї журналістської кар’єри, приводом для мого звільнення з одного поважного медіа якраз стало те, що висновки однієї моєї аналітичної статті вписалася в інформаційну кампанію одного з олігархів. Я за цю статтю, звісно, не брав ні в кого грошей, я навіть не підозрював про існування такого замовлення. Але мусив би знати.

А тепер постає питання: чому поважні люди цієї гігієни не дотримуються? Це просто недбалість? Чи вони вважають, що ніхто не помітить такого вчинку? То я мушу розчарувати: на ринку є чимало фахових медіа-аналітиків, які здатні зафіксувати інформатаку, довести факт її проведення і виявити учасників. Тобто, ризик зіпсувати собі репутацію для будь-якого ТОП-блогера досить відчутний.

Навіть якщо для вас важливіше заклеймити колишнього співробітника КГБ, ніж викрити сучасного корупціонера.