Загальновідома, хрестоматійна інформація — бо майже всі знають, що Швеція “колись” перейшла з лівостороннього руху на правосторонній. Чимало хто знає, й як це відбувалося: раннього ранку на 10 хвилин по всій країні було заборонено будь-який рух, коли машини переїжджали з одного боку шляхів на інший.

А от про те, що ця проблема є для українців набагато ближчою, ніж теоретичне знання про шведський досвід, знає незрівнянно менше людей.

А річ у тім, що в Австро-Угорщині дорожній рух був також лівостороннім. А відповідно, й на Галичині, Закарпатті та Буковині. Австрія перейшла на правосторонній рух після гітлерівського аншлюсу, Словаччина, Угорщина та Чехія — під час ІІ Світової війни, тоді ж на правосторонній рух перейшло й Закарпаття.

Складніше було з колишніми австро-угорськими територіями, які після І Світової війни й розпаду цієї імперії відійшли до Польщі та Румунії. У царській Росії та в королівській Румунії дорожній рух був правостороннім. Тож Польща, чиї території до війни належали Російській та Австро-Угорській імперіям, та Румунія, що збільшила свою територію за рахунок колишніх австро-угорських володінь, постали перед проблемою: на частині їхніх територій рух був правостороннім, на іншій частині — лівостороннім. І так тривало кілька років.

Лише на початку 1920-х років на Галичині та Буковині автомобільний рух було переведено на правосторонній. На Галичині — 1 жовтня 1922 року, якраз незабаром 95-річчя.

Але якщо щодо Швеції загальновідомим є, як відбувався перехід, відомо про “день Х” (“dagen Н”), то як відбувався такий перехід на українських землях — про це так і не вийшло знайти інформацію. 

Тож агов, історики-краєзнавці, агов, ЗМІ!