Представник Болгарії на конкурсі «Євробачення» Крістіан Костов виступав в окупованому Криму 2014 року ще до того, як закон про режим відвідання Криму набув чинності. Про це сьогодні у відповідь на поширення в ЗМІ інформації про начебто порушення ним закону повідомила СБУ.

Але давайте поміркуємо, звідки в ЗМІ могла взятися інформація про виступ Костова у Криму.

Існують усі підстави вважати, що вона може бути російським вкиданням. Адже у ЗМІ з'явилися фотографії та відео виступу болгарина (який народився й мешкає в Росії) в Артеку. Можна сміливо стверджувати: навряд чи ці фотографії та відео могли зняти українські журналісти. Їх улітку 2014 року у Криму вже не було, а якщо й були, то зовсім не заради репортажів про багатюще культурне життя окупованого півострова.

Та й навіть якщо ці кадри було б відзнято українськими журналістами — невже вони чекали б до дня другого півфіналу, коли Крістіан Костов уже має з'явитися на сцені? Невже вони не оприлюднили б їх раніше — бодай тоді, коли спалахнув скандал довкола росіянки Юлії Самойлової й залунали підозри щодо вірменки Арцвік?

А от російському агітпропові якраз була користь чекати й дочекатися до дня півфіналу. По-перше, щоби звинуватити Україну в подвійних стандартах — мовляв, відвідання Криму Самойловою було лише приводом, а насправді її не впустили до України лише через те, що вона росіянка; он, мовляв, Костов теж виступав у Криму, але його впустили, бо він — болгарин, а Болгарія — член НАТО та ЄС.

І росіянам якраз було вигідно дотягнути з оприлюдненням цієї інформації до останнього — бо інакше це стало б підказкою, й українські органи могли б цим зайнятися й розв'язати ситуацію в робочому порядку, без гучного розголосу в останній момент.

А по-друге, метою росіян цілком могло бути збурення «гарячих голів» в Україні. Спонукання їх удатися до гучних акцій, а може, й спробувати зірвати півфінал. Чи, в будь-якому разі, влаштувати заворушення так, щоб усі гості «Євробачення» це побачили на власні очі й відчули на власній шкірі. Це — саме те, чого Росія прагне, й можливість її спроб це зробити давно передбачали.

І ще одне: на момент виступу в Криму 2014 року Крістіанові Костову було 14 років. І за законами України, й за законами Болгарії, й за законами Росії він був неповнолітнім. А отже, юридично недієздатним. Тобто тим, хто не має права ухвалювати власні рішення й нести за них відповідальність. Тим, хто не має права самостійно вчиняти будь-які юридичні дії. Не має права вчиняти будь-що на свій власний розсуд.

І коли продюсери та інші «артистичні» опікуни Костова призначили його виступ у Криму, він не міг відмовитися. Й не тому навіть, що через свій вік іще не усвідомлював, що він робить, не знався на політичній ситуації, а тим паче на законодавстві, та не міг передбачити наслідків. Він просто не мав права відмовитися. Його відмова була б юридично нікчемною й ані до чого його продюсерів не зобов'язувала б. На неї просто ніхто не звернув би уваги. На відміну від Юлії Самойлової, яка є дорослою дієздатною людиною й мала змогу — й, що важливо, повноваження — зробити свій вибір, хоч би яким тяжким він був.

А українські повноважні органи, варто сподіватися, розберуться, хто з росіян підставив юного болгарина, й вживуть відповідних заходів.

Фото: kidsmusic.info