У Львівському палаці мистецтв відкрилася велелюдна поминальна  фотовиставка відомого львівського фотокореспондента та фотохудожника Володимира Песляка «За перевалом — перевал», присвячена його сімдесятиріччю.

Володимир Песляк,  котрий цього  року, на жаль відійшов у вічність, сорок років пропрацював фотокореспондентом у державному національному інформаційному агентстві «УКРІНФОРМ», виховав цілу плеяду фотомайстрів і журналістів, серед  котрих чимало згодом стало політичними та громадськими діячами. Фотовиставка передусім присвячена темі Карпат, бо гори були джерелом життєвої та творчої наснаги для нього. Адже Володимир Песляк заснував журналістську громадську екологічну організацію «WETI» і докладав багато зусиль для вирішення екологічних проблем у Карпатах. 

Що до інших творчих здобутків фотомитця, то він відомий і як продюсер і режисер відеофільмів «Кремона», «Італійський прованс», відеосерії «Українці світу»: «Візія Петра Яцика», «Богдан Футей. Історія одного американця», «Ліки Ярослава Новицького», «Незалежне судочинство США», документального фільму «Українська пестицидна війна. Дос’є WETI». Також є автором публікацій «40-річні серії репортажів з України та світу», фотоальбому «Шовкова косиця» (співавтор), «Карпати запрошують» (співавтор), «Східні Карпати» (співавтор). 

Як зазначає куратор виставки, інший відомий львівський фотомайстер Йосип Марухняк: «Коли я ще був студентом факультету журналістики, то з великим благоговінням дивився, як фотографує цей вже тоді визнаний майстер. Коли ж вже сам став працювати в газеті фотокором, то мені довелось стояти з ним пліч-о-пліч на різних подіях і бачити, як він викладався. Адже він працював в державній інформаційній структурі, а це дуже відповідальна робота — відзняти вчасно подію і передати плівки в Київ або фототелеграфом передати фото. У Володимира Песляка був великий педагогічний талант, бо він вчив молодших колег не лише  фотографувати, а спонукав до роздумів над життєвими ситуаціями. І дуже багато тих, хто з ним спілкувався, досягли чималих фахових вершин у своєму житті».

Слід зазначити, що коли Володимира Песляка не стало, знайшлися вдячні йому колишні учні, котрі переглянули частину величезного фотоархіву, котрий видатний світлинець полишив по собі,   й побачили як він марив Карпатами, з якою любов’ю і натхненням їх фотографував. Вони хочуть, щоб його фото жили, аби його творче надбання служило людям. І це не остання фотовиставка, тому що негативів є ще дуже багато.  До речі, сорок світлин Володимира Песляка, які вперше демонструються львів’янам, видрукувані на полотні, і виглядають як  живописні картини.