Так, 28 жовтня Єврокомісія вирішила дозволити концерну "Газпром" збільшити  використання потужностей  газопроводу OPAL, що з’єднує російський газогін «Північний потік» із газотранспортними системами Німеччини й країн Центральної Європи. Про це, ще 26 жовтня, повідомило Deutsche Welle з посиланням на інформацію The Wall Street Journal, 27 жовтня - Gazeta.ru, а також 28 жовтня - Reuters, Rzeczpospolita, Polskie Radio, Gazeta Wyborcza. Цю подію, одним з перших, коментує прем’єр-міністр Польщі, тим самим привертаючи на це увагу громадськості.   

З українських ЗМІ аналітичний огляд цього питання якісно подали та першими відреагували «Українська правда», УНІАН, 27 жовтня інформація з’явилася на Цензор.нет. Загалом, українські якісні ЗМІ досить професійно висвітлили цю подію. А от з боку українського парламенту, профільного міністерства відповідного акценту ми, на жаль, не побачили.  На відміну від прем’єр-міністра Польщі, наш уряд, мабуть, переймався іншими проблемами. Таке надважливе питання енергетичної безпеки не було предметом обговорення  й на рівні парламенту. Про заяву першого заступника Міністра закордонних справ О.Зеркаль дізнаємося тільки 9 листопада, вже після прийнятого рішення ЄК.

За інформацією УНІАН, віце-президент Європейської комісії з питань Енергетичного союзу Марош Шефчович на прес-конференції в Брюсселі перед оголошенням рішення сказав: "ми дбаємо про європейський інтерес, і тому ми хочемо покращити пропозицію німецького регулятора".При цьому Шефчович наголосив, що загальновідомо, як у Єврокомісії "багато піклуються щодо диверсифікації, конкуренції, вільного потоку енергетики в Європі, і як багато ми робимо для України". "У цьому контексті я хочу повторити, що продовження транспортування газу через Україну в період після 2019 року залишається стратегічним пріоритетом для ЄС, і тут ми маємо одностайну позицію держав-членів ЄС", – заявив він.

Чиновники в Брюсселі пояснюють, що в даний час у них не було іншого вибору. Якби не було прийнято рішення, то в силу вступила б менш вигідна умова між Газпромом, OPAL Gastransport і німецьким регулятором.

Одночасно українському «Нафтогазі» порахували збитки від рішення Єврокомісії. Якщо «Газпром» отримає доступ до додаткових 30% потужностей OPAL, транзит скоротиться на 10-11 млрд куб. м на рік, а транзитна виручка України – на 290-320 млн дол. США. Розширення можливостей «Газпрому» використовувати газопровід OPAL призведе до посилення залежності європейських країн від російського монополіста і сприятиме реалізації планів Газпрому зі знищення української газотранспортної системи як конкурента в поставках газу в країни ЄС.

9 листопада МЗС України заявляє: «Схвалення такого роду рішень без проведення попередніх консультацій з українською стороною є порушенням статті 274 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, якою передбачається взаємне урахування сторонами потенціалу та спроможностей енергетичної інфраструктури одна одної, а також проведення консультацій та координації своїх дій у сфері забезпечення безпеки постачань енергетичних ресурсів.

Крім того, Європейська Комісія в процесі підготовки таких рішень має дотримуватися зобов’язань, взятих ЄС в рамках його участі в Договорі про створення Енергетичного Співтовариства, зокрема дотримуватися у відносинах з Україною та іншими державами-партнерами принципу солідарності та уникати ухвалення рішень, які б суперечили антимонопольному законодавству ЄС».

Сьогодні «Газпром» використовує тільки 50 % потужності OPAL, своїм рішенням ЄК дозволила збільшити використання газогону на 80 % до 2033 року. В цьому випадку стає зрозумілою позиція ЄС, який вже багато років говорить про диверсифікацію поставок газу до Європи.

Однак, це рішення завдасть збитків не тільки Україні, а і Польщі             (існуючий термінал LNG у м. Свіноуйсці і проект «Норвезький коридор»).

За інформацією Rzeczpospolita та Polskie Radio, польська  нафтогазова  компанія PGNiG буде оскаржувати рішення Європейської Комісії в справі газопроводу OPAL. Президент компанії Пьотр Вожняк заявляє, що компанія готова оскаржувати рішення ЄК в Європейському суді, а також відповідне рішення німецької енергетичної агенції з регуляції (Bundesnetzagentur) в німецьких судах. PGNiG вже найняла юридичну компанію Kochański Zięba i  Partnerzy.  

За оцінкою PGNiG, рішення Європейської комісії та Bundesnetzagentur є порушенням положення Договору про функціонування Європейського Союзу та Директиви 2009/73/WE щодо спільних правил внутрішнього ринку природнього газу та представлятиме собою реальну загрозу стабільності поставок газу до Центральної і Східної Європи. Це буде ще один привілей, який надається Європейською комісією «Газпрому», що підриває застосування правил TPA (Third party access) в Європейському союзі (правила рівного доступу третіх сторін). А також антимонопольного законодавства ЄС, яке не дозволяє зловживати одним з учасників ринку своїм домінуючим положенням.

А от українська дипломатія, як завжди, спрацювала постфактум, не запропонувавши кращих умов, не витримавши тиску конкуренції, вкотре опинившись на узбіччі великої європейської політики.

Перманентні невиконання взятих українською стороною на себе зобов'язань перед європейськими партнерами призводять до зниження рівня довіри, дають моральне право не дотримуватись угод, як і сталося у цьому випадку. Зокрема, як повідомляє незалежна та аналітична платформа VoxUkraine, Україна з листопада 2014 року до першого кварталу 2016-го мала виконати 15 зобов′язань. Більшість з них (а саме 8) – у сфері енергетики. Інші стосуються транспорту, громадського здоров′я та охорони довкілля.  Хоча Україна почала виконувати свої зобов’язання у вищезазначених сферах, у кожній – з різною швидкістю, результативністю та специфікою. Однак поки жодне з них не виконано в певній мірі.

Бог допомагає тим, хто сам собі допомагає. Влада України повинна адекватно реагувати на такі рішення партнерів, які можуть призвести і до ескалації війни в Україні. Коли ЄС не виконує угоди, наша влада повинна голосно ставити питання про скасування тих вимог, які не вигідні Україні, аж до негайного вирішення цих питань в судовому порядку. Важливо сьогодні також об’єднати зусилля з нашими польськими партнерами у відстоюванні справедливості та  питання про законність подібних рішень.

Безвіз, як і газогін - символи пустопорожності домовленостей влади і ЄС, бо коли партнери домовляються, то в пристойному товаристві належить виконувати домовленості. Ще багато інших напрямків свідчать про повну неспроможність нашої влади бути рівноправним партнером, здатним нести відповідальність за свої дії. І зневіри тут не має, є тільки факти. Щоб євробюрократи не шантажували країну, треба перестати давати їм шанс це робити, зціпити зуби і працювати. Був час розкидати каміння, настає час каміння громадити. І найгірше, що це тільки початок.