Світові ЗМІ рясніють заголовками про неймовірні багатства  українських чиновників: «Готівка, хутро та яйця Фаберже: українські чиновники демонструють приховане екстравагантне багатство»,- CNN Money; «Мільйони доларів у шкарпетках, вертольоти, яхти, власна церква - українські політики заповнили декларації»,- пише «Газета Виборча»;  «Українські чиновники – мільйонери виходять з тіні», -  Bloomberg; «Українці шоковані,  політики декларують  величезне багатство»,- Reuters;«В Україні навіть головний банкір не довіряє банкам»,- International New York Times.Всі ці  видання пишуть про прірву між багатими і бідними, про обсяги готівки в кишенях українських політиків та піднімають питання про масштаби корупції в Україні.

Тепер платники податків у США, Європі та і у цілому світі дивитимуться на наших «слуг народу» із здивуванням, не розуміючи, чому ті просять допомоги, чому вони мають давати Україні гроші, розуміючи, що ті, хто просять, не мають намірів допомагати своїй країні, не взмозі допомогти суспільству, яке їх обрало, а керуються лише власними інтересами збагачення.

 Про яку довіру до України може йти мова, коли навіть голова Національного банку тримає гроші під матрацом? Тому дивуюся заявами реформатора, співголови Стратегічної групи радників із підтримки реформ в Україні Лєшека Бальцеровича в телеефірі «Еспресо.TV»: «Абсолютно впевнений, що політика Нацбанку врятувала Україну від глибшої кризи гривні і банківської системи». Так, врятувала, але точно не гроші пересічних українців. Говорячи про «банківську систему» України, яка націлена на те, щоб відібрати останні гроші у людей, які беруть кредити для оплати комунальних послуг та платять величезні відсотки, про банки, яким не довіряють українські, так звані, політичні еліти з їх мільйонними статками,  пан Бальцерович не розуміє українських реалій,  бо має намір реформувати зруйноване. Але  Україна сьогодні - це не Польща 90-х років.

Перший крок у подоланні корупції Україна зробила, оприлюднивши декларації чиновників. Наступним кроком є контроль за дотриманням Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру у 2016 році». Зміни були запропоновані президентом України, а до опрацювання цього документу були  залучені експерти Європейської Комісії. Отже, передбачається: 

- Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- За подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 мінімальних заробітних плат;

- Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації караються штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

- Відповідальність за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних заробітних плат.

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1022-viii

З раціональної точки зору постає наступне питання:  як зробити так, щоб ці величезні суми готівки працювали на державу, як вийняти їх з панчіх, матраців? Адже це була б найбільша інвестиція в економіку України.  Так, наприклад, у Швейцарії (амністовані банківські депозити і капітали Третього рейху), Італії (2001 - 2002 роки), Ірландії, Туреччині був позитивний досвід  амністії капіталів, що значно збагатило казну цих держав,  зміцнило їх банківської системи.

Журналіст Віталій Портніков вважає, що Україні потрібна повна амністія капіталів громадян, тобто легалізація тіньових капіталів. За його словами, ніякої різниці між найбільшим олігархом і звичайним громадянином, який не сплачує податки зі своєї "конвертної" зарплати, з моральної точки зору, немає. Блюзнірство такого твердження полягає в тому, що оплата праці в конвертах - це для дрібних підприємців єдиний спосіб утримати на плаву підприємство в умовах монополізму олігархів на оборотний капітал, на сировину, на судову справедливість.

За законодавством США, європейських країн, несплата податків до бюджету вважається одним із найстрашніших і ганебніших злочинів, за це передбачається кримінальна відповідальність, суспільний осуд та зневага на все життя. Тому, вважаю, що амністія капіталу можлива лише після пояснення джерел доходу та сплати податків.   У разі неможливості пояснити – кримінальна відповідальність, всі можновладці мають відповісти перед українським народом та судом.

Насамкінець хотіла б процитувати слова судді Дороти Радмінської, яка в польському суді, оголошуючи вирок нашому голові Укравтодору пану Новаку, у справі про незадекларований годинник,  зокрема,  сказала: «...він був і є депутатом, прем'єр його вибрав на міністра, виконувати відповідальні функції. До таких осіб можна очікувати підвищених стандартів, а не тільки вміння читати і писати. Не підлягає сумніву, що це від депутатів, представників законодавчої влади, які ухвалюють закони, належить вимагати, аби вони розуміли закони, які самі ж творять, а тим більше - самі їх дотримувалися».