5 причин, чому Києву і киянам потрібні сучасні районні сайти

26 Жовтня 2016
2233
26 Жовтня 2016
10:03

5 причин, чому Києву і киянам потрібні сучасні районні сайти

Олександр Білінський
Видавець TheKyiv.Сity
2233
5 причин, чому Києву і киянам потрібні сучасні районні сайти

За місяць з моменту відкриття мережі сучасних районних сайтів Києва під брендом TheKyiv.Сity, до мене, як до видавця, назбиралася низка запитань,на які я спробую відповісти в профільному виданні.

Отже: навіщо Києву районні сайти, хто наш читач, хто в команді, чому не українською мовою і на чому ми збираємося заробляти.

Чому  позиціонуємо себе сучасними сайтами?

Сучасний - тому що адаптивний і зручний для читання з будь-якого девайса, офісний це комп'ютер чи планшет або мобільний телефон. Якщо вам здається, що це зараз очевидно для будь-якого видавця, то на дозвіллі відкрийте київські (і навіть всеукраїнські) інтернет-ЗМІ і зрозумієте, що це не так.

Сучасні вони і у формі подання матеріалу. Ми використовуємо мультимедіа-інструменти, які дозволяють "упаковувати" матеріали в тому вигляді, в якому вони будуть цікавіші і корисніші читачам. Тести, інфографіки, лонгріди, інтерактивні карти, coub’и. У команді це вміє робити кожен. Така універсальність журналістів- теж один з кроків в побудові медіа-бізнесу.

Про що писатимете на сайті, якщо вся аудиторія - в соцмережах?

Прості жителі районів Києва - це безмежне джерело інформації про киян і їх вподобання: інформаційному порядку денному, їх звичках, часі читання новин, покупок в офлайн-магазинах і замовленнях в інтернет-магазинах.

Але районна аудиторія сьогодні скрізь. Це і читачі "Вечірнього Києва", і жителі, що знаходять у своїх поштових скриньках безкоштовні районні газети, і підписники пабліків в соціальних мережах, кількість яких вимірюється десятками, а то і сотнями тисяч.

Ідея в тому, що кожен район Києва - і по кількості населення, і по розвитку малого і середнього бізнесу, і особливо по проникненню інтернету - як справжнє місто. Зі своєю специфікою, своїми улюбленими місцями, цікавими жителями, проблемами і варіантами їх рішень  Але багато медіа-холдингів націлені на створення  всеукраїнських інтернет-ресурсів, не звертаючи увагу на гіперлокальні інтернет-ЗМІ.

Думаєте, немає про що писати в районах?

Маршрути з цікавими людьми по району, розповідь експатів про те, чому вони переїхали в Київ і саме в цей район, багато цікавих оглядів місць, закладів, історичні фічери і статті, журналістські розслідування, рейтинги, тести. І це далеко не повний список.Спробуємо розвінчувати міфи про той чи інший район, побуваємо в гостях у відомих киян і багато іншого.

Хто в команді?

У кожному районі - свій редактор, який, як правило, живе там же. От як самі журналісти описують своє розуміння, для чого Києву районні сайти.

"Нас не відрізнити від вас. Ми теж купуємо малину у бабусь на Мінській, любимо дивитися на собак усіх порід і розмірів на набережній. Цінуємо наші парки, чисті вулиці, тихі дворики і вболіваємо за нашу футбольну команду - Оболонь".

"Подільський район схожий на мене. Торговий, культурний, велосипедний, неформальний, освітній і затишний, ніби шматочок Праги в українській столиці. Він пережив пожежі, канали, снігові замети, і продовжує вирувати подіями: війнами із забудовниками, недоречною стихійною рекламою, позбавленими смаку вивісками".

"Ми - жителі району: корінні і майже корінні, які встигли тут пожити достатньо довго, щоб відрізнити однакові будинки на Маяковського і Бальзака від Закревського, і навчитися орієнтуватися на Троєщинському ринку. Ми також, як і ви, уранці стоїмо в заторах на Московському, ходимо до районної адміністрації і купуємо продукти на Лісовому ринку. Перші тестуємо нові кафе і вуличну їжу, щоб розповісти, як воно. Ходимо у гості до письменників, художників, телеведучих і музикантів з Троєщини і Лісового масиву, фотографуємо закинуті будівлі і ходимо в місцеві спортзали".

Перший місяць роботи показує, що ми іноді помиляємося, але нормально відносимося до критики і вдячні усім небайдужим читачам. Помилки інколи виникають через те, що ми не можемо дозволити такі штати, як у великих медіахолдингах, тому переходимо до наступного питання.

Як збираємося монетизувати районні сайти?

За рахунок об'єднання функціоналу медіа, IT і e-commerce.

Для наших рекламодавців будуть усі сучасні інструменти, формати і методи подання інформації (нативна реклама, огляди, тести, конкурси, спецпроекти). Для читачів - великий київський маркетплейс (агрегація товарів з інтернет-магазинів і можливість їх замовлення через районний сайт).

Вважаю це одним з найбільш нереалізованих в Україні шляхів розвитку інтернет-ЗМІ. Чому Розетка (якщо пам'ятаєте, створювався як інтернет-магазин побутової техніки), що має багатотисячну аудиторію, може продавати і квитки, і прикраси, і продукти харчування, а інтернет-ЗМІ з фактично таким же охопленням аудиторії не зможе?

 

Противники цієї концепції скажуть - тому що в інтернет-магазин спочатку приходять з думкою про купівлю або моніторинг цін, а на сайт читати і дізнаватися новини. 

Окрім контентної частини проекту і маркетплейса, будуть сервісні розділи - бронювання столиків в закладах, онлайн-запис в салони краси, на прийом до лікаря, онлайн-купівля квитків на заходи, сервіс по доставці їжі, підбір туру на відпочинок.

Паралельно ми шукаємо свою аудиторію в соціальних мережах, розглядаючи кожну з них як окремий майданчик.

Для нас неважливо, де зосереджена ця аудиторія - на наших районних сайтах, сторінках в соцмережах, у базі розсилки або каналі Telegram. Ми не робимо розмежування і розвиватимемося не лише у Facebook, але і в Однокласниках і  Вконтакте, оскільки там багатотисячна київська аудиторія.

Можливо, не усі бачили ці цифри, але за даними Gemius, денна аудиторія ВКонтакте в Україні складає 5,4 млн користувачів, Однокласників - 3 млн, Facebook - 2,1 млн. Головне - розуміння, в якій соцмережі яка аудиторія, і як з нею працювати, але ігнорувати мільйони користувачів не варто. 

Нинішній вигляд сайтів - це реалізація всього 20% тої стратегії, якої ми дотримуємося, про усі  зміни інформуватимемо своїх читачів.

Чому не українською мовою?

Це основна претензія, з якою ми зіткнулися при відкритті мережі, і багаторічна причина суперечок між видавцями і читачами. Так, ми спочатку запустили районні сайти російською мовою, але, враховуючи усі зауваження, зараз працюємо над українськими версіями.

Про що особисто я дізнався з матеріалів районних сайтів, а ви, можливо, незнаєте? 

Як не киянину мені цікаво дізнаватися Київ і закохуватися в столицю України. Тому з цікавістю читаю, про що пишуть наші журналісти в районах.

За цей місяць із задоволенням прочитав історію АТОшника Леоніда Остальцева, який відкрив піцерію; ознайомився з інтерактивною картою кав'ярень Подолу;був вражений тим жахливим станом, в якому знаходиться гуртожиток МВС на Оболоні;ознайомився з цінами їдальні КМДА (і щиро порадів за гаманці чиновників); дізнався, що в Києві з'явився новий вид спорту - вертикальний забіг по сходинкам багатоповерхівки; побачив, як люди, вклавши всі гроші в житло, живуть в недобудовах на Троєщині. Власне, про такі теми плануємо і далі інформувати.

Чи потрібні нам автори, що знають Київ?

Життєво необхідні. Ми у пошуках журналістів, що знають місто як свої п'ять пальців, люблять Київ і переживають за його долю, закоханих в старі двори і вулички Подолу. Журналістів і авторів, які знають, де смачна кава на Печерську, де найкращі місця для поцілунків в Голосіївському парку і в який час доби водіям краще не з’являтися на Південному мосту.

Якщо ви любите Київ і свій район зокрема - те ми шукаємо вас. Особливо з Оболонського, Солом’янського, Дарницького, Голосіївського і Святошинського районів.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2233
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду