Закон про щоденну загальнонаціональну хвилину мовчання визначає медіа одним з каналів її оголошення, але не встановлює прямого обов’язку для кожного медіа переривати мовлення чи змінювати сітку ефіру. Про це сказав юрист Інституту масової інформації Петро Стойнов.

Він зауважив, що закон не встановлює прямих норм щодо здійснення спеціального звукового або візуального оголошення. Відповідно також не передбачена відповідальність у разі відсутності такого оголошення.

«На відміну від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, щодо яких у законі використано формулювання “забезпечують інформування”, щодо медіа така імперативна конструкція відсутня. Формулювання “оголошення здійснюється через медіа” визначає їх як один з каналів доведення інформації до суспільства, однак не встановлює конкретного механізму чи обов’язкового алгоритму дій для кожного суб’єкта у сфері медіа», — пояснив Петро Стойнов.

Механізм не уніфікований законом, тож редакції можуть обрати пропорційні формати. Як свідчить зміст норми, оголошення у визначений момент часу насамперед поєднується з роботою мовників, адже вони технічно можуть це забезпечити, тоді як для друкованих та онлайн-медіа спеціального порядку чи способу виконання норми не встановлено.

Згідно із законом, Український інститут національної пам’яті затверджує рекомендації щодо організації проведення хвилини мовчання, а особливості використання систем оповіщення та інформування врегульовує Кабмін.

«Законодавець прямо вказує на необхідність додаткового нормативного врегулювання практичних аспектів реалізації цієї норми. До ухвалення відповідних підзаконних актів і рекомендацій відсутній деталізований механізм застосування цієї норми саме до діяльності медіа, а отже немає підстав стверджувати про існування чітко визначеного юридичного обов’язку кожної редакції діяти за єдиною моделлю або про автоматичне настання відповідальності в разі неоголошення», — зауважив юрист.

Водночас Петро Стойнов вважає, що питання участі медіа в проведенні хвилини мовчання «виходить за межі виключно правового аналізу», адже стосується також редакційної автономії, професійної етики та суспільної ролі у формуванні інфопростору і сприянні збереженню національної пам’яті.

Чимало медіа вже долучаються до вшанування пам’яті загиблих у форматах, що відповідають їхній політиці й технічним можливостям.

Нагадаємо, 11 лютого Верховна Рада підтримала в другому читанні законопроєкт №14144 про встановлення на законодавчому рівні щоденної загальнонаціональної хвилини мовчання. Згідно з ним, оголошення хвилини мовчання проводиться через медіа незалежно від форми власності, а також через системи оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту.

Ілюстрація: ІМІ