ПРОЕКТИ
13:21
П'ятниця, 21 Липня 2017

У Раді придумали, як вдосконалити законодавство про прозорість медіавласності

18 липня у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 6762 «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо удосконалення механізмів забезпечення прозорості власності аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації».
У Раді придумали, як вдосконалити законодавство про прозорість медіавласності
У Раді придумали, як вдосконалити законодавство про прозорість медіавласності

Співавторами законопроекту № 6762 виступають народні депутати Микола Княжицький та Олександр Сочка з «Народного фронту», Олександр Бригинець і Вадим Денисенко з «Блоку Петра Порошенка». У пояснювальній записці вони інформують, що законопроект розроблено на основі правозастосовної практики фаховими юристами, які займаються проблемами медіаправа, у співпраці з представниками Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Законопроектом пропонується:

  1. Нормативно уточнити визначення (терміни) окремих суб’єктів, які можуть здійснювати вирішальний чи значний вплив на управління або діяльність юридичної особи, бути її ключовим учасником.
  2. Уточнити положення чинного законодавства з метою дотримання вимог прозорості структури власності, зокрема процедуру перевірки Національною радою поданої інформації про структуру власності, випадки, за яких структура власності може бути визнана непрозорою тощо – для цього виписана нова стаття 24-1 закону «Про телебачення і радіомовлення».
  3. Встановити строк подачі інформації про структуру власності щороку до 20 січня замість 31 березня.
  4. Посилити відповідальність ліцензіата за неусунення встановлених Національною радою порушень вимог прозорості структури власності та/або неподання запитуваною Національною радою інформації при дослідженні прозорості структури власності – штраф у розмірі 10% ліцензійного збору замість 5%.

Автори пропонують визначити, що юридичними особами, стосовно яких не існує контролерів-фізичних осіб, є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, будь-які юридичні особи публічного права (у тому числі публічні компанії).

У законопроекті запропоновано дозволити органам місцевого самоврядування заснування та участь у телерадіоорганізаціях або провайдерах, але заборонити на будь-якому з рівнів ланцюга володіння корпоративними правами – органам державної влади та юридичним особам, які вони заснували, за винятком ТРО, що створюються на підставі закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення», іншого закону, а також державного підприємства «Парламентський телеканал «Рада» або його правонаступника. Також на додачу до політичних партій, профспілкових і релігійних організацій та заснованих ними юридичних осіб заборона заснування та володіння ТРО і провайдерами поширити на об'єднання підприємств.

Ключова новація законопроекту – запропонована нова стаття 24-1 закону «Про телебачення і радіомовлення» (Забезпечення дотримання вимог щодо прозорості структури власності).

Згідно з нею Національна рада може здійснювати дослідження питання дотримання ліцензіатом або заявником, який подав заяву про видачу ліцензії, вимог щодо прозорості структури власності в таких випадках:

  • при розгляді заяв про видачу, продовження, переоформлення ліцензії на мовлення або ліцензії провайдера програмної послуги;
  • при перевірці виконання ліцензіатом вимог законодавства щодо щорічного подання інформації про структуру власності;
  • на підставі звернення ліцензіата або заявника;
  • при перевірці відомостей, наведених у зверненнях громадян, юридичних осіб органів державної влади або органів місцевого самоврядування, а також відомостей, оприлюднених в засобах масової інформації.

Дослідження – це отримання Національною радою на її запит від ліцензіатів, заявників, пов’язаних осіб, державних органів тощо документальних відомостей, на підставі яких можна встановити наявність або відсутність підстав для визнання структури власності прозорою.

Відомостями, на підставі яких можна встановити наявність або відсутність підстав для визнання структури власності ліцензіата прозорою, зокрема, є:

  • щодо фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), громадянство, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, дата народження, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
  • щодо юридичних осіб - найменування, країна, в якій ця юридична особа створена і зареєстрована, ідентифікаційний та (або) реєстраційний номер юридичної особи, місце реєстрації та адреса юридичного та (або) фактичного місцезнаходження;
  • інформація про власника суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), громадянство, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, дата народження, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
  • інформація про структуру власності ліцензіата або заявника, його афілійованих та пов'язаних осіб за формою, встановленою Національною радою, яка має містити вичерпний перелік інформації про структуру власності.

Для вирішення питання щодо прозорості структури власності ліцензіата Національна рада має право витребувати від ліцензіата або заявника інформацію щодо розподілу часток статутних капіталів юридичних осіб, які є його учасниками (в тому числі акціонерами) або власниками, а також юридичних осіб, що входять до структури власності ліцензіата або заявника, у тому числі копії правочинів та інших документів, на підставі яких будь-який із власників суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення набув прямої або опосередкованої істотної участі.

За наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності наданої інформації, Національна рада вправі витребувати від ліцензіата або заявника копії документів, що дають змогу зробити висновок про майновий стан будь-якого з власників суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, в тому числі:

  • декларації про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку);
  • довідку уповноваженого органу держави проживання іноземця про його доходи та про стан виконання ним зобов'язань як платника податків;
  • декларацію про майновий стан власника суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення за формою, встановленою Національною радою.

У виключних випадках (наприклад, якщо документи або інформація є суперечливими або викликають обґрунтовані сумніви в достовірності) Національна рада вправі прийняти рішення про виклик в засідання для надання пояснень особи, про визнання власником якої вказано у наданих ліцензіатом або заявником документах.

Строк надання ліцензіатом або заявником інформації та документів не може бути меншим 14 днів, а у випадку, якщо витребовуються документи стосовно осіб, які є резидентами інших країн – не менше 30 днів, і може бути продовженим за мотивованим клопотанням ліцензіата.

На час проведення процедури дослідження прозорості структури власності, Національна рада вправі зупинити розгляд заяв ліцензіата про переоформлення або продовження ліцензії.

Структура власності ліцензіата або заявника визнається непрозорою, якщо:

  • ліцензіат або заявник у встановлені строки не надав інформації та (або) документів, витребуваних Національною радою;
  • за наслідками дослідження встановлено, що інформація та (або) документи, надані Національній раді, не дають змогу визначити всіх осіб, які мають пряму та (або) опосередковану істотну участь у юридичній особі, чи можливість значного або вирішального впливу на управління та (або) діяльність юридичної особи, у тому числі відносини контролю між усіма особами в ланцюгу володіння корпоративними правами щодо цієї юридичної особи, а також визначити власника суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, в тому числі через наявність в структурі власності трастових конструкцій.

Про визнання структури власності ліцензіата непрозорою Національна рада приймає рішення. Цим рішенням визначається порядок усунення порушень вимог щодо прозорості структури власності, а також надається відповідний строк, який не може бути меншим за 60 днів, і який може бути продовжений Національною радою за мотивованим клопотанням ліцензіата. Рішення Національної ради про визнання структури власності непрозорою може бути оскаржене ліцензіатом до суду.

Ліцензіат або заявник впродовж строку, наданого на усунення порушень, подає до Національної ради заяву про визнання таким, що втратило чинність рішення про визнання структури власності непрозорою. Він також додає документальні відомості, на підставі яких можна встановити наявність або відсутність підстав для визнання його структури власності прозорою.

Якщо документів та інформації недостатньо для визнання структури власності прозорою, Національна рада приймає рішення про відмову у задоволенні заяви про визнання таким, що втратило чинність рішення про визнання структури власності непрозорою та про застосування до ліцензіата санкцій.

Якщо документи та інформація дозволять встановити власника суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, Національна рада приймає рішення про визнання таким, шо втратило чинність прийняте раніше рішення про визнання структури власності непрозорою.

Визнання структури власності ліцензіата непрозорою є підставою для відмови у продовженні або переоформленні ліцензії, і може стати підставою для застосування санкцій (штраф у розмірі 10% ліцензійного збору).

Визнання структури власності заявника, який звернувся з заявою про отримання ліцензії, непрозорою, є підставою для відмови у видачі ліцензії.

Впродовж часу чинності рішення про визнання структури власності непрозорою, Національна рада вправі залишати без розгляду і повертати ліцензіату подані ним заяви про переоформлення, продовження ліцензії, а також заяви про видачу нових ліцензій, які не були розглянуті Національною радою станом на момент прийняття вказаного рішення.

Автори законопроекту нагадують, що 3 вересня 2015 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачив механізми обов’язкового оприлюднення інформації не тільки про прямого власника аудіовізуального ЗМІ, але й про всіх суб’єктів, які присутні у ланцюгу власності аж до кінцевого бенефіціарного власника, а також про пов’язаних осіб власників суб’єкта інформаційної діяльності тощо. Але закон потребує вдосконалень.

«Правозастосовна практика показала про необхідність уточнення окремих положень чинного законодавства з метою покращення нормативного регулювання механізму розкриття інформації про структуру власності, уточнення кола осіб, які можуть здійснювати вплив на діяльність суб’єктів інформаційної діяльності, а також процедури перевірки Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення як регулятора в сфері телебачення і радіомовлення достовірності поданої суб’єктом інформаційної діяльності інформації про його структуру власності», - йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.

Нагадаємо, 1 жовтня 2015 року в Україні набув чинності закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації та реалізації принципів державної політики у сфері телебачення і радіомовлення». Закон зобов’язує мовників і провайдерів розміщувати на своїх офіційних веб-сайтах інформацію про структуру власності, а також щороку до 31 березня подавати до Нацради інформацію про свою структуру власності та схему структури власності за затвердженим Нацрадою порядком. Закон передбачає покарання у вигляді штрафу у розмірі 5% ліцензійного збору тільки за неподання або несвоєчасне подання інформації про структуру власності. Також згідно із законом Нацрада може визнавати структуру власності непрозорою та залишати заяву про видачу ліцензії без розгляду. Але Нацрада не може відмовляти у продовженні ліцензії на цій підставі.

Фото: Микола Білокопитов, Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
961
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop