«НІС» – новинарня майбутнього?

30 Травня 2007
7497
30 Травня 2007
14:31

«НІС» – новинарня майбутнього?

7497
Хто, де і як робить новини для «Інтера» і К1? Чий це бізнес? «ТК» стромляє носа у «НІС».
«НІС» – новинарня майбутнього?

Товариство з обмеженою відповідальністю «Національні інформаційні системи» (далі «НІС») – новинний продакшн, або, як його називає генпродюсер «Інтера» Ганна Безлюдна, «агентство новин», що з початку травня 2007 року виробляє контент для каналів «інтерівської» медіагрупи. «Цікавий експеримент» – таке означення цього проекту доводиться найчастіше чути від медійників.

 

Цікавий він ще й тому, що дізнатись подробиці функціонування та внутрішньої кухні «НІСа» дуже нелегко: всю інформацію, окрім деяких очевидних речей, тримають у секреті як комерційну, а працівники новоствореного продакшна зв’язані обіцянками про нерозголошення. Топ-менеджмент «Інтера», на жаль, або просто не дає коментарів, або відмовляється давати їх «Детектор медіа» через особисті образи. Не відповідає на запитання й прес-служба, посилаючись на недоступність керівництва. Тож, сподіваюся, читачі дарують авторові порушення професійних стандартів: писати про «НІС» доводиться, спираючись переважно на інформацію з анонімних джерел.

 

Аби зайвий раз не засмучувати й без того ображених на «ТК» нинішніх  керівників «Інтера», у цій статті ми постараємось оминати дражливі теми обставин розпуску інформаційно-аналітичної служби каналу, а також якості інформаційного продукту, який уже три тижні виробляє «НІС». Ми лише спробуємо відповісти на запитання, які цікавлять наших читачів: що таке «НІС»? Як він працює? Хто саме робить тепер новини для «Інтера» і К1? А читачі нехай самі вирішують, чи можливе створення чогось подібного на інших українських каналах.

 

 

«Это что растет у вас между глаз?»

Ідея виведення новин у окремий продакшн, як розповів у своєму інтервю журналу «Детектор медіа» Владислав Ряшин, обговорювалась ще за часів, коли він очолював Правління каналу «Інтер» (до кінця 2005 року). «Эта идеявысказывалась Сергеем Созановским, она периодически обсуждалась, но тогда мы не были готовы к ее реализации… Тогда рынок начинал расти, возможности были не те. Сейчас возможности совершенно другие», – каже колишній топ-менеджер «Інтера».

 

Зрештою, в історії українського телебачення вже був випадок, коли новини для телеканалів виробляла стороння структура – ТОВ «Телевізійне інформаційне агентство «Вікна», яке у 90-ті було осередком формування нової української інформаційної журналістики. Та у випадку «Вікон» схема була зовсім інша: не комерційні канали створювали продакшн для виробництва новин, а агентство, що володіло великим творчим і технічним потенціалом, пропонувало каналам свої послуги. У 1996-1998 роках новини та підсумкові тижневики виробництва «Вікон» виходили й на «Інтері». Цікаво, що, коли у лютому 1998-го  керівництво каналу вирішило відмовитись від послуг команди Миколи Канішевського з виробництва «Вістей тижня», воно мотивувало це тим, що «Інтер» узяв курс на пріоритетність програм власного виробництва, і технічне оснащення ньюзрума та ступінь професіоналізму співробітників інформаційної служби уже дозволяють готувати підсумковий аналітичний тижневик власноруч». 10 років тому власне виробництво здавалось апріорі кращим за аутсорсинг… :)

 

Та повернімось у наші часи. У січні 2007 року, незабаром після того, як нова команда – голова Правління Сергій Созановський, генпродюсер Ганна Безлюдна і шеф-редактор новин Антон Нікітін – прийшла на канал, було оголошено про створення медіагрупи у складі каналів «Інтер», «Інтер плюс», «Enter film», «Enter music», К1, К2 і «Мегаспорт». Останніми трьома «УНТК» керуватиме рік, після чого прийме рішення щодо їх придбання.

 

Тоді ж на каналі почалися розмови про можливе створення чи то окремого інформаційного каналу «Подробиці», чи то новинної продакшн-компанії. Офіційно наміри реструктуризувати інформаційне мовлення каналу були озвучені на зустрічі працівників інформаційно-аналітичної служби (ІАС) «Інтера» з Безлюдною і Созановським, яка відбулась в офісі на вулиці Тургеневській 15 лютого. Розмова була присвячена стратегії розвитку каналу, і працівникам офіційно заборонили розголошувати її зміст. 

 

Насправді ж більшість озвучених на зустрічі «комерційних таємниць» – загальновідомі речі. Мовляв, головною тенденцією розвитку медійного ринку України є створення медіагруп («1+1», холдинг Пінчука, «Медіадім» тощо), ось і «Інтер» тепер – частина медіагрупи. Внутрішня конкуренція між каналами, що входять до холдингу, є нонсенсом, натомість варто поєднувати зусилля у створенні продукту на спільній виробничо-технічній базі. Що, у свою чергу, дозволить заощадити. Головні тези менеджменту були проілюстровані діаграмами із зображенням «правильної» структури телеканалу. Втім, про створення продакшн-компанії, що робитиме новини для холдингу, на зустрічі не оголосили. Про ці наміри керівництва розповіли своїм колегам ті журналісти ІАС, із якими Безлюдна почала переговори щодо переходу на нове місце вже у лютому, коли ні назви майбутньої компанії, ні навіть орієнтовної дати її запуску ще не було.

 

Тим часом на Щусева, 26 (Палац культури «Будівельник», де розташовані канали групи Фірташа) готували приміщення для майбутнього спільного ньюзруму та нової студії. ТОВ «Телерадіокомпанія «Новини ТВ», що базується в офісі «УНТК» на Тургенєвській, займалось закупівлею апаратури для «НІС». Значну частину знімальної техніки, студійної та іншої апаратури новостворений продакшн орендував у «Інтера» (ІАС, утім, також працювала частково на апаратурі, орендованій у структур, близьких до «УНТК»). Перевезення перших партій орендованої техніки почалося ще у березні, що, власне, й було причиною зняття з ефіру деяких програм, для виробництва яких тепер не вистачало ресурсу.

 

Наприкінці березня у неформальних розмовах працівники «Інтера» і К1 уже називали приблизну дату переїзду – 25 квітня. Згодом переїзд перенесли на початок травня. 28 квітня керівництво офіційно повідомило колективу ІАС про створення ТОВ «НІС», а 7 травня новини на «Інтері» стали іншими.

 

Кому ж належить «НІС»? «ТК» не втрачає надії отримати від керівництва холдингу пряму відповідь на це запитання. Наразі ж у коментарі «Корреспонденту» Сергій Созановський сказав, що засновниками товариства з обмеженою відповідальністю стали юридичні особи, близькі до «УНТК», і сама «УНТК». 

 

Виходить, що засноване «УНТК» ТОВ «НІС», працюючи на переважно орендованій у компаній «Київтелемонтаж» та «УНТК» матеріально-технічній базі, виробляє продукт на їх замовлення. «Інтер» і К1 платять «НІСу» за новини, «НІС» же повертає частину цих грошей у вигляді орендної плати. Созановський каже: за прогнозами керівництва каналу, економія на виробництві новин завдяки «НІСу» становитиме до 30-40%.

 

У суто економічні передумови «цікавого експерименту» вірять не всі. «З-під "Інтера" виводять найважливіші підрозділи, щоб послабити вплив на нього з боку інших міноритарних акціонерів — російського ГРТ, яке володіє 29% акцій каналу, і Світлани Плужникової, яка, на відміну від власника контрольного пакета, вже не пов’язана з ТОВ "НІС"», – таку версію наводить у статті для «Дзеркала тижня» Вікторія Сюмар. Щоправда, це має сенс лише у тому разі, якщо засновником ТОВ «НІС» є ТОВ «Український медіа-проект» або інша юридична особа, пов’язана безпосередньо з Валерієм Хорошковським. А ще ж не вщухають розмови про те, що контрольного пакету в «УНТК» давно немає – начебто Хорошковський ще на початку року поділився акціями з Дмитром Фірташем. Відсутність змін у складі акціонерів «УНТК», на якій наголосила у своєму повідомленні (з нагоди повернення Валерія Хорошковського на пост голови наглядової ради) прес-служба ще нічого не означає, адже Фірташ міг викупити частку «Українського медіа проекту». Оскільки «НІС» створений на базі К1, який належить Фірташу, можна логічно припустити, що останній повинен (чи, принаймні, хотів би) мати на продакшн певний вплив.

 

Ще одна версія, яку можна почути в медійних колах: засновники «НІС» – члени Правління «УНТК» Ганна Безлюдна, Сергій Созановський і Володимир Грановські. При цьому називають пропорцію часток статутного фонду 40:40:20. Це, звісно, нічим не підтверджені чутки.

 

В усякому разі, «НІС» – структура непублічна. Ця дуже солідна за масштабами та кількістю працівників медійна організація навіть не має таких стандартних атрибутів, як веб-сторінка і прес-служба. (Втім, останнім часом великі проблеми із зв’язками з громадськістю має вся «інтерівська» медіагрупа.) Якщо в колективі почнеться збурення, - наприклад, через затримку зарплатні (ця хронічна проблема каналу К1, наскільки відомо «ТК», вже у травні поширилась на новий продакшн – люди отримали лише частину обіцяних сум), – в очах громадськості конфлікт на якомусь ТОВ «НІС» нічим не відрізнятиметься від конфлікту на цукровому заводі. До того ж, оскільки «НІС» не є телерадіоорганізацією, йому не потрібна така прикра для медіавласників формальність, як редакційний статут. Нема тут поки що і профспілок, а колишні «інтерівці», перейшовши на нову роботу, перестали бути членами профспілки «УНТК». Хоча, за словами голови Київської незалежної медіа-профспілки Михайлини Скорик, створення осередку профспілки у продакшн-компанії цілком можливе – як це вже зроблено у ПЦ «Закрита Зона».

 

 

Хто там?

Джерела «ТК» називають приблизне число працівників ТОВ «Національні інформаційні системи» - 250. В ІАС «Інтера», для порівняння, за штатним розкладом працювало близько 170.

 

Формувався колектив «НІС» із трьох джерел: інформаційна служба К1 (у повному складі), ІАС «Інтера» (частково) та люди, запрошені з інших каналів.

 

Керівництво «НІС» – це генеральний директор і шеф-редактор Антон Нікітін, його заступник Сергій Мамаєв та головний оператор Олексій Кучеренко.

 

З «Інтера» до «НІС» перейшли спецкор Ганна Онищук, спецкор Лариса Задорожна, кореспондент Руслан Ярмолюк, спецкор Ольга Клюєва, начальник відділу економіки Валентина Левицька, кореспондент Алла Матюшок, кореспондент Ольга Чепіль, ведуча економічних новин Лариса Мартюшева, журналіст спортивної редакції Олександр Даниленко (тепер – кореспонденти), журналісти-економісти Олексій Пшемиський і Геннадій Вівденко. Віталій Кадченко, пропрацювавши у «НІСі» кілька тижнів, за інформацією «ТК», збирається стати кореспондентом російського «Первого канала» в Україні, хоча його наполегливо переконують залишитися. Перейшли також інтерівські випускові ранкових новин Юлія Петрова та Еліна Нестеренко і вечірніх – Олексій Іванов та Вікторія Найдьонова.

 

Опинився у «НІСі» й запрошений на місце Людмили Король випусковий редактор «Подробностей» Кирило Лукеренко. Андрій Цаплієнко отримав роботу в іншому продакшні інтерівського холдингу, яким керує Ілларіон Павлюк.

 

У закордонних корпунктах, які «НІС» успадкував від «Інтера», залишились Тетяна Логунова та  Ірина Юсупова. Якщо раніше на «Інтері» на кожному корпункті позмінно працювали двоє журналістів, то тепер залишається один, який після місяця перебування за кордоном має право провести тиждень удома. Наступного тижня має змінитись кореспондент «НІС»-новин у США – Дмитро Маручок, який дотепер виконував ці обовязки, звільнився. Сніжана Коваль, що працювала на «Інтері» архіваріусом, стала журналістом міжнародного відділу «НІС».

 

У спадок «НІСу» дістались і регіональні кореспонденти «Інтера» – Ірина Ісаченко (Донецьк), Олена Геращенко (Запоріжжя), Влада Хмельницька (Дніпропетровськ), Софія Гордієнко (Львів) тощо.

 

Крім того, перейти на «НІС» із збереженням зарплатні, яку вони отримували на «Інтері», запропонували практично всім операторам і режисерам ІАС. Відсотків 80 пропозицію прийняли. Закономірно опинились у «НІСі» журналісти, яких привела з собою на «Інтер» з К1 Ганна Безлюдна – Дмитро Драбик, Андрій Сайчук, Роман Вінтонів, Леся Вакулюк, Надія Павлик-Вачкова, Олена Єлагіна, Наталія Гуменюк (тепер - керівник міжнародного відділу), випусковий редактор Анжела Руденко та інші. У продакшні також отримали роботу випускники «Інтершколи» Оксана Сябро, Інна Ахтирська і Маркіян Перетятко, яких «заслали» на К1 ще кілька місяців тому.

 

Ведучими оновлених «Подробностей» мали стати Олександр Колодій (на «Інтері» вів «Подробности» та розмовну програму «Подробности из первых уст») і ведуча новин К1 Ганна Гомонай. 7 травня в ефірі мав зявитись саме Колодій, однак в останній момент його замінили на Гомонай. Наступний тиждень у «Подробностях» відпрацював Руслан Сенічкін, який з початку квітня веде «Подробиці тижня», а «Подробности из первых уст» тихенько зняли з ефіру. Це стало приводом для різних пліток, поширенню яких неабияк допомагає відмова як самого Олександра Колодія, так і прес-служби каналу дати відповідь на запитання журналістів «ТК» щодо причин раптового зникнення ведучого. З сайту «Інтера» прізвища Колодія як ведучого «Подробностей» ще не прибрали.

 

Ранкові новини веде Лілія Гулей і Валерій Клименко, які працювали на «Інтері», денні – Андрій Данилевич з К1. У новинах К1 у звязку з переходом ведучих у новини «Інтера» зявились нові обличчя - Андрій Богданович, який замінив Руслана Сенічкіна у парі з Ольгою Грицик, та Марина Леончук на заміну Ганні Гомонай у парі з Дмитром Анопченком.

 

Серед запрошених до «НІС» журналістів інших каналів:

 

Максим Драбок, кореспондент новин Першого каналу, якого у лютому відсторонили від ведення програми «Точка зору»;

Галина Скибньовська, журналіст-міжнародник Першого;

Неля Терешко, куратор міжнародного відділу Першого;

Максим Кошелєв – колишній кримський кореспондент 5 каналу;

Андрій Деркач, керівник економічного відділу Першого ділового (покинув канал після конфлікту із власником через невиплату зарплатні);

 

Журналісти чітко розподіляються на тих, хто працює для К1 і для «Інтера». Це не лише формальна належність до тієї чи іншої команди, але й окремі підходи до новин відповідно до проголошуваного Ганною Безлюдною принципу «форматності». Натомість, оператори та технічний персонал – спільний ресурс, який групи, що створюють новини для «Інтера» і К1, можуть використовувати відповідно до своїх потреб. Виробництво аналітичних підсумкових тижневиків відокремлене від виробництва новин, і журналістів, які роблять сюжети для «Подробиць тижня», залучають до новинарської роботи лише у разі крайньої необхідності.

 

Процес творення команди ще триває: Ганна Безлюдна та керівництво «НІС» ведуть переговори з журналістами інших каналів, відсіюється й частина вихідців з «Інтера», що отримують вигідніші пропозиції, або незадоволені напруженим графіком та організацією виробничого процесу.

 

 

Піонербол

Якщо порівняти місця базування всеукраїнських телеканалів у столиці, то вулиця Щусева виявиться чи не найвіддаленішою від центру. До печерської «квадратної милі», де відбуваються основні політичні події, дістатися звідти нелегко, особливо в години пік – хто з киян не знає постійних заторів на Лук’янівці, вулиці Артема тощо? За словами колишніх «інтерівців», у порівнянні з часами роботи на Дмитрівській, на дорогу з бази до центру й назад іде зайва година.

 

Зате знімальні групи, що роблять новини для К1 та «Інтера», їздять на зйомки разом, що дозволяє заощадити на транспорті та операторах, а в разі потреби – допомогти одне одному відеоматеріалом. Коли ж одному з каналів не потрібен сюжет, а лише БЗ або синхрон, із цим завданням упорається й один журналіст. Оператори від цього не в захваті – адже бажано, щоб відеоряд для двох каналів не повторювався, тож і знімати доводиться більше. У комплектах телевізійно-журналістського комплексу є мікрофони обох каналів. До речі, схожа система вже не перший рік існує на львівській ТРК «Люкс», де свого часу працювали й декілька теперішніх «НІСівців»: кореспондент, окрім сюжету для теленовин, зобовязаний зробити новину для радіо «Люкс» на ту ж тему – щоправда, за гонорар.

 

У будівлі на Щусева, 26 – чотири поверхи плюс підвальний, де розміщені архів і їдальня,  і технічний. Ньюзрум, міжнародний відділ і вхід у студію (висота стелі – 12 метрів) – на другому поверсі, апаратні – на третьому. На четвертому – ньюзрум для випускових, регіонального відділу та аналітиків, а також кабінети керівництва «НІС».

 

Модель організації праці, запроваджена у «НІСі», значною мірою успадкована від інформаційної служби К1. Це свого роду конвеєр із суворіше, ніж зазвичай у теленовинах, регламентованим поділом праці. У «НІСі» існує внутрішня бюрократія, якої не побачиш на більшості каналів. Звиклим до творчої атмосфери, вільного графіку та неформальних відносин у колективі екс-«інтерівцям» тепер доводиться, наприклад, виїжджати на зйомки за папірцем із розписаними темою та строками її реалізації за підписом випускового редактора. Для оцифровування кожної відеокасети треба подавати письмову заявку. Інженери оцифровують відео у єдиній апаратній, через що журналісти «НІС» змушені стояти у черзі (в ІАС «Інтера» журналісти оцифровували відео самі або віддавали касети режисерові монтажу).

 

Практика закріплення за журналістами певних тем, які вони постійно відстежують і ведуть, у «НІСі» поки що не дуже поширена. Журналістам, які працюють для «Інтера», доводиться в один день начитувати сюжети і російською, і українською, чого в ІАСі намагались уникати – необхідність переключатись із однієї мови на іншу негативно впливає на якість матеріалу. Якщо на «Інтері» матеріали на одну тему протягом дня писали різні люди – журналісти української та російської редакції (відповідно, й сюжети в них виходили різні), тепер це робить одна людина, перекладаючи власний текст для україномовних «Новин» чи російськомовних «Подробностей».

 

Програмне забезпечення «НІСа» значно сучасніше, дорожче  і якісніше, ніж було в ІАС «Інтера». На «Інтері» користувались простою британською системою автоматизації підготовки новин Tektronix NewStar, виробленою у 1995 році. Вона включає, зокрема, нелінійну монтажну систему EditStar, яка дозволяє начитувати звук і монтувати на комп’ютері, та програму-редактор новин NewStar, у якій пишеться і видається на суфлер текст сюжету. Крім трьох монтажних комп’ютерів із EditStar, на «Інтері» було дві апаратні лінійного монтажу з касет – ті самі, які у січні так налякали прийшлих з К1 кореспондентів.

 

На К1, а тепер і «НІС», користуються системами фірми Avid. Функціональність нелінійної цифрової монтажної системи Avid є на порядок більшою у порівнянні з використовуваним на «Інтері» програмним забезпеченням. Проте й розібратись із розмаїттям її можливостей – непросте завдання навіть для фахівця.  Монтажна система Avid доволі громіздка, і значна частина її функцій у виробництві новин не використовується ніколи. У сучасної мережевої програми-редактора iNews також чимало переваг.  «НІС» має ліцензію лише на 40 робочих станцій, що означає, що більше 40 осіб одночасно в програмі працювати не можуть. Більшість проблем, що виникали під час підготовки до ефіру та самих ефірів у перші тижні роботи «НІС», були пов’язані з тим, що новоприбулі режисери та журналісти мали на освоєння Avidівських програм лише кілька днів.

 

На Щусева з «Інтера» перевезли ефірну апаратну новин, магнітофони, знімальну техніку та невелику частину комп’ютерів – більшість оргтехніки ІАС застаріла й не підходить для роботи з сучасним програмним забезпеченням. Знімальні групи возить автотранспорт і К1, і «Інтера»; оскільки ні «НІС», ні К1 не мають власних гаражів, «інтерівський» транспорт базується на старому місці.

 

Словом, матеріальна і ресурсна база для створення якісних новин на «НІСі» є. Його працівники, як справжні піонери, – у первинному значенні цього слова, – випробовують модель новинного виробництва, яка, можливо, згодом стане взірцем для інших українських каналів.  Розуміння того, що є якісними новинами, у керівництва «інтерівської» медіагрупи доволі специфічне. Проте, як суголосно стверджують Ганна Безлюдна і Антон Нікітін, рейтинги новин «Інтера» і К1 ростуть – а в медіабізнесі мірилом якості продукту є саме рейтинг. Якщо фінансові показники двох каналів засвідчать зростання прибутків, а рейтингові – аудиторії, можна буде сміливо називати проект «НІС» не лише цікавим, але вдалим експериментом.

 

Картинка - nedo™

Автор дякує Віолетті Г. за сприяння в отриманні інформації :)

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
«Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
7497
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду