Телепрограма «Один за всіх» з Юрієм Громницьким, 1 канал, 15 жовтня 2007 року

16 Жовтня 2007
13323
16 Жовтня 2007
11:28

Телепрограма «Один за всіх» з Юрієм Громницьким, 1 канал, 15 жовтня 2007 року

13323
Телепрограма «Один за всіх» з Юрієм Громницьким, 1 канал, 15 жовтня 2007 року

ВЕДУЧИЙ: Добрий вечір, в прямому ефірі "Першого Національного" програма "Один за всіх", мене звати Юрій Громницький. Вибух газу у Дніпропетровську схвилював країну, на місці трагедії працює слідча комісія, і попри те, що вже пройшло два дні після трагедії, жодних висновків ми поки що не маємо. Але, власне, один висновок люди вже зробили самі: наші помешкання на тлі службової недбалості можуть перетворитися на дуже небезпечну пастку. Комунальне господарство і комунальна система потребує серйозних реформ і передусім потребує серйозних капіталовкладень. І хочу сказати, що у сьогоднішній нашій студії немає опонентів. Сьогодні ми запросили фахівців, аби почути, як зробити так, щоб наші помешкання були не тільки теплими, але й безпечними. Сьогодні у нашій студії є Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства, Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ і представник блоку "Наша Україна - Народна Самооборона".

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Добрий вечір.

ВЕДУЧИЙ: Також у нашій розмові братимуть участь Валерій Кальченко, екс-голова Національної комісії регулювання електроенергетики, Блок Юлії Тимошенко; Ірина Акімова, Партія Регіонів; Михайло Березовчук, заступник голови спілки власників житла міста Києва, і Вадим Карасьов, політичний експерт. Ми також пропонуємо дуже активно долучатися до нашої програми, до нашої дискусії і телеглядачам, і сьогодні ми пропонуємо таке запитання до інтерактивного опитування: "Чи впевнені ви у безпеці власного будинку?". Якщо так, набирайте номер 8-900-304-44-01, якщо ні - ваш номер 8-900-304-44-02. А розпочати цю програму я, власне, пропоную, панове, з прямого включення з Дніпропетровська, де працює наш кореспондент Акім Галімов, і я хочу зараз в нього запитати, що зараз відбувається на місці події.

Акім Галімов Юрію, зараз рятувальники продовжують розчищати завали, працюють виключно руками, тому що все ще надіються знайти там живих людей, от. Але зранку вже почали встановлювати великий кран, яким вони будуть знімати з десятих поверхів важкі плити. Щодо штабу. В штабі нині вже майже нікого немає, в штабі з ліквідації аварії, всіх людей розселили по міських готелях. До речі, самі люди, постраждалі, вони кажуть про те, що, ну, комусь подобаються, комусь не подобаються готелі, в які їх розселяють, але всі без винятку кажуть про те, що держава надає належну допомогу, всі вони зізнаються в тому, що держава їм допомагає, і місцева і обласна влада. Власне, це все, що зараз тут відбувається.

ВЕДУЧИЙ: Я зрозумів. Акіме, скажи, будь ласка, коли плануються хоча б попередні висновки експертної комісії? Вже пройшло два дні, однак комісія і її представники, власне, мовчать.

Акім Галімов Ввечері, десь о шостій був якби такий, підсумковий брифінг, його проводили Андрій Клюєв, Віце-Прем’єр міністр, і також Володимир Шубат, це прокурор області. Вони вже, як би, повідомили про перші висновки, тобто, сьогодні затримали одного з керівників Міськгазу, як повідомив пан Шубат. Тобто, вже можна казати про те, що все-таки у причині, ця катастрофа сталася саме через людський фактор, тому що затримали людину. Взагалі-то пан Клюєв, Віце-Прем’єр-міністр, казав про те, що через цей випадок газові мережі будуть перевіряти тепер по всій Україні, і вже Прем’єр-міністр Віктор Янукович підписав відповідне доручення.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло, дякую. Акім Галімов був на прямому зв’язку з Дніпропетровська. А до вас, панове, тут, у київській студії, я хочу звернутись з таким запитанням. От, вибух у Дніпропетровську забрав життя 15 людей, наразі нам це відомо. Хто має нести відповідальність за цей вибух і за цю трагедію? Розпочнемо з Вас, пане Попов.

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: Спасибо, Юрий. Я хочу сказать, что первые два дня, когда случилась авария, я тоже находился в Днепропетровске, сегодня только в Киеве, поэтому знаю ситуацию, которая там случилась и ход расследования. Я хочу сказать свое, ну, субъективное, конечно, мнение о том, что, с моей точки зрения, сегодня сделано все для того, чтобы и последствия, отреагировать на последствия для людей и для тех, и для пострадавших людей, и для тех людей, которые живут в соседних микрорайонах, в соседних домах. И очень много сделано в организационном плане. И тут...

ВЕДУЧИЙ: Але ж хто має нести відповідальність, власне, це ми хочемо зараз зрозуміти.

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: И тут мое мнение, я, да, мое мнение здесь таково, что до решения комиссии, мне кажется, не совсем корректно было бы обсуждать эту тему по той причине, что только она может высказать предположение в отношении причин, которые привели к этой трагедии.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Олексій Кучеренко, Вам слово.

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Дякую. Ну, я приєднуюсь до, щиро свої співчуття також хочу висловити тим родичам і взагалі усім українцям, це національна трагедія, безумовно. На жаль, вона не перша в цій череді, бо якщо ми подивимося статистику, 2004-й рік, Луганськ, Донецьк, три і п’ять людей загинуло, 2006-й, Кривий Ріг, сьомий рік. Тобто, це чергова, на жаль, трагедія, і в першу чергу, мені здається, нам не тільки треба, і не стільки зараз зробити все можливе, щоб допомогти людям. Я не вважаю, що це подвиг Уряду, що він зараз допоможе цим людям, це його обов’язок. Якщо б він навіть це не міг зробити, то навіщо взагалі влада існує. Але в першу чергу ми повинні зрозуміти, що це системна проблема. Є системна небезпека череди таких трагедій в інфраструктурних галузях і в інфраструктурі взагалі, і житлово-комунального господарства. І енергетики України. І тому треба негайно зробити висновок, що зробити, щоб запобігти надалі такій трагедії. Що стосується, хто відповідальний, на жаль, ми всі, пан Попов, я, за те, що не встиг зробити те, що хотів, всі Прем’єри, які довели галузь до цього стану, і Президент цієї країни, вся влада, без виключення. І місцеві органи влади. Ступінь цієї відповідальності, безумовно, різний, а хто понесе відповідальність - це, безумовно, скаже прокуратура, почекаємо.

ВЕДУЧИЙ: Скаже розслідування. Я хочу звернутися зараз до експертів. От, всі ми чули що наразі немає висновків цієї комісії, яка працює у Дніпропетровську. Всі ви фахівці у цій конкретній галузі. На ваш погляд, що саме могло призвести до вибуху такого серйозного масштабу? І прошу відповісти першого Валерія Кальченка.

Валерій Кальченко, екс-голова Національної комісії регулювання електроенергетики, Блок БЮТ: Добрий вечір всім присутнім, добрий вечір телеглядачам, які сьогодні дивляться нас біля екранів телевізорів. Я хочу висловити також співчуття сім’ям загиблих, їх рідним, близьким, а також тим людям, які потерпають від наслідків аварії.

ВЕДУЧИЙ: Якщо говорити про причини вибуху?

Валерій Кальченко, екс-голова Національної комісії регулювання електроенергетики, Блок БЮТ: Причини, ми всі маємо ту інформацію, яка до нас доходить від засобів масової інформації. Виходячи з свого досвіду, безумовно, це і технічні умови, технічний стан газорозподільчих мереж, і, безумовно, це є людський фактор. Я можу говорити про те і далі, мабуть, я скажу, що є ще декілька, мабуть, проблем, про які необхідно говорити, і про законодавче регулювання роботи на ринку газу, і про створення державної інспекції за наглядом, з нагляду за газорозподільчими мережами, і так далі.

ВЕДУЧИЙ: Ірина Акімова.

Ірина Акімова, Партія Регіонів: В дополнение того, что уже сказано коллегами, я могу только повторить общий вывод, отсутствие системных реформ в области ЖКХ, это, пожалуй, сектор, который отстает от всех остальных секторов, это главная причина. Что еще показала эта трагедия, что несмотря на то, что в Украине очень сильная разрешительная система, и контролируется практически все, оказывается, что именно то, что надо, как раз и не контролируется. Это большой повод задуматься над тем, как организована наша контролирующая система, и, в частности, в секторе ЖКХ.

ВЕДУЧИЙ: Дуже дякую. Я хочу зараз поставити запитання нашим основним гостям. Ми почули з Дніпропетровська, що було заарештовано вже кілька представників "Дніпрогазу", який там відповідав за постачання газу у тому районі міста Дніпропетровська. Тобто...

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Затримано.

ВЕДУЧИЙ: Затримано, добре. Дякую, справді, так набагато краще. Але цей випадок показав, що може статися, коли приватна структура, яка займається постачанням газу приватному населенню, не виконує своїх обов’язків. Що Ви думаєте з цього приводу, пане Кучеренко?

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Ви знаєте, це, безумовно, спрощення ситуації, бо я зараз дивлюся на спробу тих чи інших політиків зробити виключно основною причиною тієї трагедії те, що там приватна структура, це спрощення, і я за цим бачу інше - спробу і далі впливати на перерозподіл власності в сфері розподільчих мереж як електроенергетики, так і в газовому господарстві. Буквально два тижні тому ціла низка облгазів змінила свого власника за допомогою НАК "Нафтогаз України", це окрема ситуація. Безумовно, винний "Дніпрогаз", структура, яка забезпечувала постачання газу. До речі, без відповідної угоди на експлуатацію цієї мережі, як зараз з’ясувалося, а в неї не було цієї угоди не один рік, розумієте. І вони будуть відповідати. І, безумовно, хтось винний конкретно, тобто, за халатність, там, людина, яка, ну, вибачаюсь, два дні не зреагувала на те, що мешканці всі галасували і говорили, що в нас на конфорках чай підскакує, вже полум’я, ну, до криші йде. Але основна проблема, все рівно відповідальність повинна нести... І я погоджуюсь, до речі, з Тимошенко, коли вона приїхала і сказала: "Держава Україна, ось, вона відповідає за цю ситуацію".

ВЕДУЧИЙ: Скажіть, будь ласка, панове, от, речник "Дніпрогазу" в інтерв’ю одній з українських газет сказав, що взагалі "Дніпрогаз" має серйозні проблеми, тобто, невигідно займатись бізнесом, він сказав, що тарифи низькі, у нас грошей немає, люди йдуть з-за низьких зарплат і обладнання не міняється. І, як він сказав: "Я не виключаю, що цей випадок не останній". Ну, така, досить страшна заява, як на мій погляд. Тобто, самі представники компаній, які займаються розподілом газу, вони, власне, не виключають повторення таких трагедій. Що Ви думаєте з цього приводу, пане Карасьов?

Вадим Карасьов, політичний експерт: Ну, я думаю про те, що, перше: це є наслідок втрати керованості в країні взагалі, тому що є захоплення, там, демократичною процедурою, політичними процесами, виборами, перевиборами, а в цьому втрачається державна якість управління. Тому що є демократія, а є ще й управління. По-друге, це зниження якості кадрів та професійності, так, мало професіоналів. Третє, це все ж таки те, що комерціоналізовані ось ці газорозподільчі, електророзподільчі мережі, вони не інвестують, так, або не можуть інвестувати, тому що населення ще не є платоспроможним для того, щоб мати інвестиції власні. І, розумієте, говоримо про реформи в ЖКГ. Але потрібно мати на увазі, що це унікальна система централізованого розподілу, опалення, електроенергії. І як тут зробити ці реформи, це питання поки що воно зависло, ми не знаємо, як це зробити, ніхто не знає. Тому потрібно, по-перше, тут керуватися тим, щоб дуже аккуратно це робити, по-друге, потрібно, щоб не втратити керованість цією галуззю, і взагалі керованість державою. Тому що це буде постійно провокувати безвідповідальність. І безвідповідальність - це є причина, політична причина того, що сталося в Дніпропетровську.

ВЕДУЧИЙ: Дуже дякую. Пане Попов, Ваша реакція, зокрема, і на моє питання, і на те, що сказав зараз пан Карасьов.

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: Ну, я хочу сказать, что горгазы, они не имеют отношения к системе жилищно-коммунального хозяйства, они не являются какими-то подведомственными структурами, поэтому проводя аналогии, можно говорить, и я даже это утверждаю, что жилищно-коммунальное хозяйство действительно требует серьезных инвестиций, серьезного системного подхода. Мы можем говорить о реформах, можем говорить о развитии этой отрасли, но однозначно нужно к этой проблеме серьезное внимание. Что касается горгазов, ну, я еще раз говорю, это подотрасль, которая имеет особые к себе требования, и с точки зрения безопасности, и с точки зрения эксплуатации, и с точки зрения, может быть, финансово-экономического состояния. Но я просто, на сегодняшний день, не компетентен говорить о том, как происходит дело именно...

ВЕДУЧИЙ: Добре. Дуже коротка репліка.

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Привернути Вашу увагу. Саме тут вже, от в словах пана міністра закладена величезна проблема наша. Бачите, він не відносить газ до послуг житлово-комунальних. Хоча згідно з законом про житлово-комунальні послуги, пан Попов, електропостачання і газ, це послуги. А для людини це байдуже, розумієте, от людина, яка живе в квартирі, їй байдуже.

ВЕДУЧИЙ: Я хочу поставити Вам наступне запитання, оскільки ця дискусія неполітична. Дивіться, у приватній власності зараз у нас знаходяться об'єкти загальнодержавного значення. І ще влітку "Газ України" заявив, що як мінімум 13 облгазів не виконують зобов'язання по модернізації мереж і посиленні безпеки. Але зараз, власне, наслідки таких катастроф ліквідовує держава. Як можно контролювати приватні структури, які впливають на наше повсякденне життя?

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Дозвольте. Ось сидить голова національної комісії з регулювання енергетики. І він, як ніхто інший, знає, що саме НКР, цей регулятор, який має стати незалежним від уряду, від політиків, регулятор.

ВЕДУЧИЙ: Що таке НКР, розшифруйте?

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Національна комісія, яка відповідає за тарифну політику природних монополій. А це природна політика. За дотримання ліцензійних умов, які були порушенні в цій угоді. І за захист споживача.

ВЕДУЧИЙ: Давайте пан Кальченко, давайте послухаємо його враження.

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Ось пан Кальченко хай і говоре.

Валерій Кальченко, екс-голова Національної комісії регулювання електроенергетики, Блок БЮТ: Я в своему виступі вже звертав вашу увагу на те, що на сьогодні майже відсутня законодавча база в газовій галузі. Немає спеціального закону функціонування ринку природного газу. Є підзаконні акти, є постанови кабінету міністрів України, є нормативні акти. Дійсно, національної комісії регулювання електроенергетики. Бо облгази, міськгази, вони є ліцензіатами національної комісії регулювання енергетики. Але впливу, великого впливу на ці облгази, у комісії немає. Я можу привести вам приклад, що за порушення умов ліцензійної діяльності, вони можуть бути оштрафовані в розмірі від трьох до вісьми оподаткованих мінімумів. Ви розумієте, які впливи є у комісії на облгази. Тому я кажу про те, що необхідно нам на сьогодні саме спеціальний закон, який би розв'язав всі ці проблеми, які є в газовій галузі.

ВЕДУЧИЙ: Дуже дякую. Пане Березовчук, як можна, на Ваш погляд, контролювати ці приватні структури, які нам постачають газ?

Михайло Березовчук, заступник Голови Спілки власників житла міста Києва: Ну, мне, как представителю общественной организации, естественно, нужно сказать о том, что для того, чтобы можно было это сделать, надо максимально привлекать общественные организации к этим делам. То есть, контролировать наших естественных монополистов. Я хочу сказать о том, что, вот, в начале этой передачи было сказано, а хто відповідальний. И, значит, пан министр сказал, что до рішення комісії это сказать очень сложно. И мне это напоминает то, что, вот, был у нас целый ряд катастроф. Например, упал козырёк "Главпочтампа". И всем людям сказали, что мы не знаем, кто виноват, но будет решение комиссии и мы это скажем. Потом об этом забыли. Упал дом на улице Красноармейской.

ВЕДУЧИЙ: Це все в Києві, для інших глядачів.

Михайло Березовчук, заступник Голови Спілки власників житла міста Києва: Да. Я тоже был на коллегии "Гостроя" и зам министра сказал, что будет решение комиссии, мы выясним и накажем виновных. Забылось. И виновные не наказаны.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміла Ваша позиція. Контроль громадськості.

Михайло Березовчук, заступник Голови Спілки власників житла міста Києва: Да. Контроль громадськості за такими делами.

ВЕДУЧИЙ: Короткі репліки пані Акімової і потім пан Карасьов. Дуже короткі репліки, будь ласка.

Ірина Акімова, Партія Регіонів: Моя реплика следующая. Во-первых, необходимы сильные регулирующие органы и в области ЖКХ такой регулирующий орган тоже должен быть создан. Его функция, заниматься отслеживанием лицензий. Но отслеживанием, например, конституционных соглашений должен заниматься другой орган. Какой. Это может быть министерство экономики, "Минтопэнерго", это может быть госкомитет по приватизации. На сегодняшний день вот такого контролирующего органа у нас нет. Это ещё раз показывает, что желая усилить роль государства, мы не понимаем, где эту роль нужно усиливать.

ВЕДУЧИЙ: Вадим Карасьов.

Вадим Карасьов, політичний експерт: Я про приватний бізнес, який так тут грає роль. По-перше, було б цікаво, хто власник облгазів в Україні, так, це є певна группа осіб. Це поки табу публічне, але люди, які цим займаються, вони знають. Це по-перше. І по-друге. Відповідальність бізнесу. Не потрібно, щоб вона була локальною, тому що бізнес великий. Або в автономному режимі. Так у них автономне отоплення і споживання. Або живуть за кордоном. А потрібно, щоб великий бізнес, який є в Україні, він звернувся і став модератором і промоутером цих реформ. Тому що без цього Україна просто не виживе. Держава просто посипеться. Як, пробачте за таке порівняння, посипалась ця будівля, посипався цей дім.

ВЕДУЧИЙ: Дякую дуже, пане міністре, от, власне, стан мереж, які використовують ці приватні структури. Він, власне, теж не дуже добрий. Що треба робити для того, щоб розпочати модернізацію, звідки, власне, можно взяти гроші?

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: Я хочу уточнити, Ви говорите про газове господарство чи житлово-комунальне?

ВЕДУЧИЙ: Так. І те, і інше.

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: Я ще раз хочу сказати, що газова мережа це є, ну, газова підгалузь - особлива тема. І особливі до нього відношення і технічні, і економічні і інші. Що стосується в цілому галузі житлово-комунального господарства.

ВЕДУЧИЙ: Ми говоримо про комунікації і все інше, все разом, так, безперечно.

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: Тоді на сьогоднішній день, дійсно, ми маємо статистику, яка говорить про те, що 20-25 відсотків мереж сьогодні в Україні, які є на балансі житлово-комунальних підприємств, це аварійні, або ветхі мережі. І безумовно, що ми в будь-яку годину можемо очікувати аварійних ситуацій. Безумовно, що це не техногенні якісь, не великі аварії. Але все одно вони можуть бути. Тобто, оновлення основних фондів підприємств житлово-комунального господарства в питанні розвитку житлово-комунального господарства і його реформуванні, полягає одне з першочергових місць. Це пріоритет, над яким треба працювати залучивши велику кількість інвестицій для того, щоб стислі терміни можно було б оновити якраз ці аварійні мережі.

ВЕДУЧИЙ: Власне, де брати ці гроші, пане Кучеренко, ніхто не розуміє, і з якого місця починати?

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Ще раз хочу сказати, що принципово не погоджуюсь с паном міністром, який розділяє. Одне, це житлово-комунальне господарство, а інше - не житлове. Все, що стосується людину, яка живе в квартирі, це житлово-комунальне господарство. Що стосується того, де брати кошти. От тут принципове питання. Ви бачите, що сьогодні всі політики і урядовці, і опозиціонери нещодавні, вони виступають проти приватного капіталу, проти приватного власника. Який винний в цій ситуації. Але з іншого боку ми розуміємо, що, і весь час говоримо, що без залучення приватних інвестицій ми не зможемо реформувати цю галузь. Тому, в першу чергу, треба знайти прогресивний, відпрацьований в світі механізм залучення цих приватних інвестицій. І тут я підтримую все те, що робив пан міністр за останні півроку. Я переконаний, що вони напрацювали такий механізм, залучення цих приватних інвестицій, але вони не відпрацьовані.

ВЕДУЧИЙ: Давайте послухаємо пана міністра.

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: А ось інша справа, ще раз хочу підкреслити, що регулювання. Держава повинна за собою лишить цю функцію. А вона сьогодні розмита, законодавчо не врегульована, і тому ми не маємо реального важеля впливу на монополістів. Це горе нашої нинішньої ситуації.

ВЕДУЧИЙ: Пане Попов, прокоментуйте це зауваження, з приводу участі приватного капіталу і, можливо, Ви все-таки вже когось знайшли для модернізації ЖКГ?

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: Ну, по-перше, ми плануємо і бачимо підхід, фінансовий підхід до розвитку житлово-комунального господарства, це коли, ну, приблизно на одну третину державних чи муніципальних коштів залучається дві третини коштів позабюджетних. Це, безумовно, кошти приватного бізнесу, або залучені кредитні ресурси. І для того, щоб ці процеси запустити. Потрібні нові підходи. Дійсно, вони потрібні. Їх зараз на Україні, на мою думку, в тому обсязі, який потрібен, немає. Тому у нас на виході нова редакція закону про особливості передачі в концесію підприємств тепло- і водопостачання. У нас велика надія на те, що це дозволить закріпити як і права власника, тобто, муніципалітетів. Так і права приватних підприємців, які прийдуть в нашу галузь. Це дуже важливе питання. І, по-друге, це все-таки можливість отримання підприємствами житлово-комунального господарства дешевих кредитних ресурсів. Без займів ми не вийдемо з цієї ситуації. Ще раз хочу сказати, що в стислі терміни треба залучити велику суму ресурсів. Їх в бюджеті нема. Тому в нас немає вибору, як співпраця з приватними підприємцями.

ВЕДУЧИЙ: Одна репліка. Одна дуже коротка репліка.

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Я не хотів би говорити про політику. Я підтримую все те, що говорив пан міністр.

ВЕДУЧИЙ: Дуже коротко.

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Але за цей час, поки ви розробляли цей закон, всі ці підприємства вже віддані в аренду на 49 років.

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: Це неправда.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Зараз я пропоную залучитись до нашої дискусії.

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Як і облгаз.

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: У нас одно-два предприятия всего.

ВЕДУЧИЙ: Дякую Вам теж, пане міністр. Зараз у нас ще одне буде включення з Дніпропетровська. На прямому зв'язку за нами має бути Віктор Бондар, голова дніпропетровської облдержадміністрації. Вітаю Вас. Я перепрошую, виконуючий обов'язки поки що. Пане Бондар, вітаю Вас.

Віктор Бондар, в.о. голова Дніпропетровської ОДА: Добрий вечір.

ВЕДУЧИЙ: Скільки людей залишилось, власне, без даху? Дайте нам, будь ласка, точну інформацію, де зараз ці люди, як вони разміщені?

Віктор Бондар, в.о. голова Дніпропетровської ОДА: Ви знаєте, на сьогоднішній день стоїть питання про розміщення мешканців 160 квартир, ті прийнамні, хто є, хто звернувся, - це 225 чоловік на сьогоднішній день. Ми повністю вирішили питання, розташували їх у готелях міста Дніпропетровська. На сьогоднішній день питання розміщення не існує взагалі. В бюджеті передбачені кошти, ми майже щоденно сплачуємо 30 тисяч гривень за їхнє споживання. Це за місяць майже п’ять мільйонів буде. Але з обласного бюджету, з міського бюджету ми перекрили всі ці видатки для того, щоб людям забезпечити нормальні умови.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Як швидко влада зберається остаточно вирішити проблему з житлом для цих людей? Як швидко вони отримають квартиру, вони не можуть жити постійно в готелі?

Віктор Бондар, в.о. голова Дніпропетровської ОДА: Вже завтра в області, за дорученням Президента уряд виділив 94 мільйони гривень придбання нового житла, і компенсацію усіх витрат на побутові предмети, на меблі, на інвентар, і сьогодні ми на засіданні комісії, на зустрічі з мешканцями будинку дали їм три пропозиції, як вони мають можливість вирішити питання. Перше – це даємо перелік всіх новобудов, які існують в Дніпропетровську, і вони вибирають будь-яку квартиру по метражу, яка підходить для, ну, відповідно до норм, і ми зразу купимо ці квартири. Другий варіант – вони самостійно шукають на вторинному ринку ті квартири, які їм подобаються, так само за нормами по метражності, і ми проплачуємо ці квартири, або видаємо їм кошти на руки. І третій варіант – це збудувати новий будинок для тих, хто захоче всі разом.

ВЕДУЧИЙ: Механізм, пане Бондар, механізм зрозумілий. Що робить влада у Дніпропетровську для того, щоб заспокоїти, власне, мешканців Дніпропетровська, багато з яких залишились зараз без газу.

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: Знаєте, ми зробили все для того, щоб три жилмасиви сьогодні підключити до освітлення повністю, перевірили кожну квартиру, кожний будинок, кожний під’їзд. Газопостачання буде налагоджуватися з завтрашнього дня. І відповідні акти складаються, працює сімсот працівників газових служб і майже триста працівників Обленерго. Друге – на цей час забезпечили харчування триразове на день, по опаленню вирішується питання…

ВЕДУЧИЙ: Коли саме опалення, коли люди отримають в Дніпропетровську тепло?

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: З завтрашнього дня ми починаємо підключати опалення там, де необхідно, для того, щоб дати тепло. Відповідно до норм по опаленню. І у нас немає сьогодні питань по газу, немає питань по газопостачанню. У нас є питання абсолютно тільки безпеки, безпеки підключення, перевірити, щоб не було загазованості в тих приміщеннях, які залишилися сьогодні без світла і без газу.

ВЕДУЧИЙ: Пане Віктор Бондар, я Вам дуже дякую за включення. Наша програма триває, і після короткої рекламної паузи ми поговоримо про те, як реформувати житлово-комунальне господарство. Повертайтесь до нас через пару хвилин буквально (реклама). В прямому ефірі «Першого національного» програма «Один за всіх». Ми продовжуємо говорити про наслідки трагедії, яка сталася минулої суботи у Дніпропетровську. Панове, зараз влада дуже серйозно посилила контроль над всією системою житлово-комунального господарства. Нас очікує зима, і не можна виключати, що будуть техногенні катастрофи. В Дніпропетровську були проведені тотальні перевірки газового господарства, і там було виявлено як мінімум шістдесят порушень. Якщо подивитись на інші міста, можливо, ситуація буде не набагато кращою. Де у нас найбільше, з вашої точки зору, проблеми у житловому, комунальному господарстві? Пане міністр, Ваша відповідь.

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: В нашей отрасли есть несколько подотраслей, и, к сожалению, все они нуждаются в серьезном внимании. Я бы даже сказал, что, наверное, вот, эта проблема, которая сегодня есть, это состояние жилищно-коммунального хозяйства – это является общей, можно сказать, даже бедой нашего общества. Потому что возьмем электротранспорт – изношенность 90 процентов парка. Возьмем сети тепло-, водо-, это я уже называл цифру, до 25 процентов аварийность. Котельное оборудование, которое уже самортизировало – больше 20 процентов. То есть, тут, ну, жилой фонд мы все знаем, в каком мы живем. Поэтому…

ВЕДУЧИЙ: Чи є якісь регіони в Україні, які знаходяться напередодні зимового періоду в більш критичному стані, з Вашої точки зору?

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: Я бы не говорил о регионах. Я бы говорил, что есть, например, города, в которых сегодня есть проблемы с развитием экономики.

ВЕДУЧИЙ: Які саме?

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: Ну, это депрессивные территории, в большей степени можно туда отнести это шахтерские города, где в свое время закрылись производства. Ну, а такие города существуют и на севере, и на западе Украины. То есть, я не буду сейчас их называть, но просто они действительно существуют. Но средний срез говорит о том, что сегодня отрасль абсолютно уверено нуждается в серьезном отношении со стороны государства, органов местного самоуправления, и, безусловно, что к этим проблемам нужно привлекать общественность.

ВЕДУЧИЙ: Пане Кучеренко, з Вашої точки зору, де найбільші проблеми: тепло комунікації, газ?

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Я хотів би перше, звернути увагу усіх. Ви помиляєтесь, коли ви говорите, що влада посилила контроль за ЖКГ за останні два дні. Ну, ми ж дорослі люди.

ВЕДУЧИЙ: Ну, ми чули про наказ про перевірки, і так далі.

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Почекайте, ну, хіба це можливо, за два дні? Ну, немає системи контролю, але тут за два дні…

ВЕДУЧИЙ: Але початок контролю.

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Зібрав Прем’єр-міністр когось, там, трьох, чотирьох, і наказав встановити контроль. Давайте будемо дорослі. Немає системи контролю. По-друге…

ВЕДУЧИЙ: Її не було раніше.

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Почекайте. І не було раніше. І відповідальність всі уряди, ще раз хочу підкреслити, це не тільки цей уряд, ще раз хочу підкреслити. Друге – мені смішно і гірко читати, коли Кабінет Міністрів доручає Госгорпромнадзору треба робити, Мінтопенерго и НАК «Нафтогазу» контролювати. Та вони зацікавлені в тому, щоб перерозподілити власність всіх облгазів, розумієте. Тобто, я роблю висновок, що це поки що робиться, ну, картинка така. Далі що робити? Я дуже сподіваюсь на те, що сьогодні відбулася у Президента конструктивна нарада, Рада нацбезпеки, Продан був і був Клюєв. Я сподіваюсь, що буде незалежний висноков незалежних експертів стосовно того, в який спосіб посилити контроль. Але немає іншого механізму, як зробити законодавче забезпечення діяльності НКРЕ, цього регулятора, вивести його з-під політики.

ВЕДУЧИЙ: Але сьогодні було запропоновано на зустрічі у Президента, якщо говорити про газ, здавати у концесію це підприємство – це вирішення проблем?

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Пан Продан озвучив, і це доречно, треба дійсно, враховуючи те, що в Дніпропетровську немало угоди. Тобто, «Горгаз» постачав газ, а мережі належать НАК «Нафтогазу», розумієте. А угоди на експлуатацію цих мереж не було. Саме тому концесія може бути, і я погоджуюсь с пані Акімовой, яка безумовно говорить про контроль за дотриманням.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. От якраз я хочу дати слово пані Акімовій, хай прокоментує оці ідеї, яка, про концесію, і так далі. І все, що сказали попередні.

Ірина Акімова, Партія Регіонів: У меня нет никаких противоречий с предыдущим выступающим. Концессия – это единственный и очень мощный инструмент привлечения частных средств, частного капитала. Естественно, с одними государственными ресурсами решить проблему нельзя, да и не нужно. Единственное одно опасение – концессия предполагает обычно инвестиционные обязательства. И если мы идем на использование этого инструмента, то мы должны быть абсолютно уверены, что нарушения, возможные нарушения этих инвестиционных обязательств не будет использовано отдельными политическими силами для начала процесса реприватизации. Потому что если такая опасность есть, привлечь частный капитал нельзя. И еще один маленький комментарий – вот, мы сейчас говорим о том, сколько привлечь, откуда привлечь, как много привлечь государственных и частных средств нет никаких противоречий с предыдущим выступающим. є оці ідеї, яка, про концесіюо контроль за дотриманням. -під політики.то к . Но вопрос не только – сколько, а вопрос в том, как они будут использоваться. Вот поэтому в программе ЖКХ и в концепции ЖКХ, разработанные этим правительством, меня очень привлекает момент о целевом…

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: В проекте.

Ірина Акімова, Партія Регіонів: Да, в проекте. Меня очень привлекает момент о программно-целевом методе. Да, мы говорим о нем много, давайте начинать хотя бы в секторе ЖКХ.

ВЕДУЧИЙ: Пане Карасьов, з Вашої точки зору, концесія вирішить це питання? Новий уряд, нові політичні сили, і знову перерозподіл? Можливо, у Вас є якісь інші зауваження?

Вадим Карасьов, політичний експерт: Я думаю, що може вирішити, так. Але тільки крок. Тому що тут прозвучала теза, що низькі тарифи, так, є, вони є бар’єром для того, щоб були інвестиційні фонди, так. А чому низькі бар’єри? Тому що мало доходів у населення. А чому мало доходів у населення, так? Тому що низькі тарифи під низькі доходи, тому що низька вартість робочої сили. А чому низька вартість робочої сили? Тому що стратегія економіки така, тому що стратегія за п’ятнадцять років була яка?

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Правильно.

Михайло Березовчук, заступник Голови Спілки власників житла міста Києва: Низька вартість робочої сили і низькі зарплати, і високі надприбутки. Добре. На цьому сформувався національний капітал. Але тепер національний капітал має піти далі. І потрібно піднімати рівень заробітньої плати, піднімати рівень тарифів, і це дасть змогу вирішити проблему інвестицій. І фонди, поповнення фондів.

ВЕДУЧИЙ: Пане Попов, реально у нашій ситуації, в українській ситуації різко збільшити тарифи? Зокрема на газ, на воду, на електроенергію?

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: Я считаю, что нет. И в прошлом году первое полугодие 2006 года, когда трижды поднялись цены на газ, в три раза почти, вот это был опыт для нашего государства, население не выдержало. Оно не было готово финансово своими доходами платить столько, сколько предложили по той ценовой политике. Поэтому основное направление сегодня в деятельности дальнейшей необходимо делать, с моей точки зрения, с точки зрения правительства и нашего министерства, это на том, чтобы экономить, на использовании энергоресурсов, на оновлении основных фондов, где у нас есть потери по некоторым регионам до шестидесяти процентов. Таким образом мы действительно могли бы сдержать тарифов на жилищно-коммунальные услуги в нашей стране.

ВЕДУЧИЙ: Пані Акімова, дуже коротка репліка, і потім пан Кальченко.

Ірина Акімова, Партія Регіонів: Тарифы нужно повышать, их можно повышать. Но если в тарифы будут заложены стимулы энергосбережения, то это повышение будет существенно более низким, чем нам сейчас представляется.

ВЕДУЧИЙ: Пане Кальченко, Ви хотіли висловитись.

Валерій Кальченко, екс-голова Національної комісії регулювання електроенергетики, Блок БЮТ: Дійсно, я згоден з пані Акімовою і з паном Карасьовим про те, що діватися нікуди, тарифи потрібно підвищувати. І чому саме, і концесія дасть можливість це зробити. Бо насьогодні залишкова вартість всіх газорозподільчих мереж, яка була ще порахована десять-дванадцять років назад, складає 2,7 мільярда гривень. Сьогодні виконана переоцінка всіх основних засобів. Вони складають 9,6 мільярдів. Дійсно, роботи з газопостачанням, вона збиткова, і кошти, недостатньо коштів для підтримання газорозподільчих мереж у належному технічному стані. Якщо, можливо, я хотів би ще сказати…

ВЕДУЧИЙ: Одне слово, і передаємо далі слово пану Березовчуку.

Валерій Кальченко, екс-голова Національної комісії регулювання електроенергетики, Блок БЮТ: Тридцять секунд. В 2005 році, пан Кучеренко знає, при уряді Юлії Тимошенко була створена проектція, проект концепції «Державне регулювання природніх монополій в ЖКГ». Слідуючим кроком необхідно було прийняти закон, і згідно цього закону ці функції державні регулювання природних монополій в ЖКГ повинні бути покладені на національну комісію регулювання електроенергетики. Пройшло два роки, ми повертаємось до того, про те, що кажуть, що необхідно створити комісію, яка буде регулювати, проводити державне регулювання в ЖКГ.

ВЕДУЧИЙ: І нічого не роблять. Дамо слово пану Березовчуку. І зокрема поговоримо про тарифи, повернемося на секунду до тарифів.

Михайло Березовчук, заступник Голови Спілки власників житла міста Києва: Я хочу сказать, что очень правильно, что тарифы должны быть экономически обоснованы. Но очень легко улучшить положение в нашей жизни, если поднять цены на что-либо. Я бы хотел сказать вот о чем. Что жилищно-коммунальное хозяйство – это жилищное и коммунальное. И сегодня вот пан министр говорит о том, что, в общем-то, вопрос газа – это, как бы, не его. А Олексей Юрьевич говорит, что нет, жилищно-коммунальное, значит, мы отвечаем за это, за это все. И, вот, на примере Киева, а я представляю Киевскую спилку власникив житла, очень зримо это видно, когда через хозяйственный суд «Киевгаз» пытается возложить на кооперативы и ЖСК города Киева обязанности по поставке газа. И выигрывает эти суды. Мы обратились в министерство, зам.министра нам направил письмо, что это не есть правильно, однако хозяйственные суды это не применяют. То есть, жилищники должны заниматься эксплуатацией жилья, в том числе кооперативы и ЖСК, как надежда нашей реформы. А газовики своим делом. И должен быть, значит, орган, который контролирует их, типа жилищной инспекции, который продекларирован в 170 статье нового кодекса, однаком которого нет.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Дякую. Пане Кучеренко, Ви хотіли ще сказати про тарифи.

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Я хотів би тезово.

ВЕДУЧИЙ: Будь ласка.

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Мабуть всі вже розуміють, що тарифи мають стати економічною, а не політичною категорією. Друге – повністью підтримую те, що говориться. Вони, тарифна політика повинна стимулювати енерго- та ресурсосбереження. Але якийсь орган повинн це регулювати. Третє, безумовно, погоджуюсь з паном Карасьовим, що це пов’язано з реальним рівнем достатку людей, бо це ж політика. Ну, стримувати зростання доходів, але за рахунок ЖКГ. Це була і радянська політика. Але основне – є ресурс, який дозволить не так різко підвищувати тарифи. Це місцеві бюджети. Я вибачаюсь, шановні, давайте не продавати землю за безцінь, давайте не віддавати за безцінь комунальне майно кому завгодно, давайте зробимо так, як в Броварах, коли за рік в сім разів міський голова підвищив міський бюджет.

ВЕДУЧИЙ: Ми зрозуміли Вашу думку.

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Але цього не робиться, починаючи з Києва.

ВЕДУЧИЙ: Ми зрозуміли Вашу ідею. Пане Попов, Ваша репліка.

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: Ну, во-первых, я хочу сказать, что газовое хозяйство, я просто это хотел подчеркнуть, действительно, относится не к системе министерства жилищно-коммунального хозяйства, в этом я, как бы, делал оговорку. Не больше и не меньше. Во-вторых, друзья, мы же практически не вкладывали в жилищное и коммунальное хозяйство никаких денег за последние годы. В этом году впервые мы начали инвестировать в системы, это четыре мильярда. Это в четырнадцать раз больше, чем в 2005. Но я знаю, о чем я говорю.

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Но Вы же сами жаловались, что система…

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: Но я Вас не перебивал, Алексей Юрьевич.

ВЕДУЧИЙ: Давайте послухаємо пана Попова, так.

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: Я могу как специалист сказать, что это, да, серьезный результат в экономии ресурсов. Сегодня электроэнергия и газ как энергоносители, за которые мы платим за коммунальное хозяйство, ну, квартирную плату и другое. Это 54 процента составляющих себестоимость. Это очень большой процент. Нам надо уменьшить использование этих ресурсов. Без инвестиций этого невозможно сделать. Поднять тарифы – это самый простой способ. Может, когда-то это нужно сделать. Может, когда-то это нужно сделать. Но сегодня у нас есть резервы, но их надо задействовать.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, пане Попов. Пане Кучеренко, я хочу розпочати іншу, так би мовити, частину нашої дискусії, з Вас її, власне, розпочати.

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Двайте.

ВЕДУЧИЙ: Якщо реформувати систему житлово-комунального господарства, яка це має бути реформа? Сегментна чи відразу все в цілому починати реформувати?

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Для, спочатку треба, в першу чергу щоб пан міністр. Я не знаю, хто буде міністром. Я ще раз, я щиро, нормально відношусь до цієї людини.

ВЕДУЧИЙ: Дуже добре. Це не політичні дебати.

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Щоб ми зрозуміли, майбутній пан міністр зрозумів, що треба на реформу дивитись не з боку галузі, а з боку, а з боку людини споживача. І саме він виступає основним інвестором галузі, коли сплачує кожного місяця сто відсотків. І у нас сьогодні 113 відсотків рівень сплати за послуги. Тому не треба розказувати ці чотир мільярди, які галузь ще і не готова прийняти. Але гроші безумовно потрібні. Ось яка частина з них повинна бути з державного бюджету, яка – з міського, з місцевих бюджетів, яка з приватних. Це велике питання. І моя позиця полягає в тому, що давайте ці гроші, якщо вони є в бюджеті, пустимо на підвищення рівня заробітної платні бюджетній сфері, соціальній сфері, і хай людина платить по цих тарифах, які економічно обгрунтовані. А хто не може, тому субсидіями допоможемо, Олександр Павлович. В цьому має житлова політика держави.

ВЕДУЧИЙ: Пане міністр, Ваше бачення реформи ЖКГ.

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: Спасибо. Я только хотел попросить слово, чтобы об этом сказать. Мы сейчас с вами, ну, все вместе обсуждаем какие-то узкие проблемы, да. А реформа, ну, будь какая реформа, в жилищно-коммунальном…

ВЕДУЧИЙ: Чому? Ми зараз говоримо саме про глобальну проблему.

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: Да. В жилищно-коммунальном хозяйстве. Она требует системного подхода. Здесь нету…

ВЕДУЧИЙ: Перший, другий, третій крок, якщо можна.

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: Первое – это все-таки инвестиции, это мое глубокое убеждение, это инвестици. Второе – это обязательное участие населения в решении проблем, в том числе, например, или прежде всего это в эксплуатации жилого фонда, где сегодня населения является собственник, то есть, это создание УСББ, но поддержка государства в этой политике должна быть финансово обязательна, и это некоторые практические моменты, которые сегодня уже в стране можно отработать. Наше министерство считает, что мы сегодня должны идти навстречу инициативам, городам, где сегодня есть проекты, которые можно реализовать в плане развития ЖКХ и его реформирования. Получить эти, этот опыт на примере этих городов, разных по численности, и его потом реализовать в масштабах всей страны. Мне кажется, такой подход будет самый практичный.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Ірина Акімова.

Ірина Акімова, Партія Регіонів: Я просто в качестве общего вывода назову четыре позиции. Первая – это обоснованная тарифная политика, которой невозможно без сильного и независимого регулятрного органа. Второе – это частно-государственное партнерство, которое позволяет не только привлечь государственные и частные средства, но и повысить их эффективность использования. Третье – это обязательное развитие конкуренции, конкуренции за рынок. Вот как раз регулятор, который должен существовать на этом рынке, должен обеспечивать высокий уровень конкуренции. И четвертое – это реформа социальной помощи. Давайте сейчас немножко отойдем от воззрений, что у нас очень низкая зароботная плата. Возможно, но она и низкая. Но по сравнению с производительностью труда, к сожалению, она сравнимая со странами Восточрой Европы. Уровень поднятия тарифов, поднятия заработной платы и субсидий – это немножко разные вещи. Реформа социальной помощи – это составная часть реформы ЖКХ.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Вадим Карасьов і Ваша репліка, але я хотів би, щоб Ви висловилися і як політолог з приводу можливості реалізації таких глобальних, масштабних реформ, про які говорили попередні учасники дискусії, за два роки до президентських виборів, цей аспект, будь ласка.

Вадим Карасьов, політичний експерт: Да, я погоджуюсь, але потрібно і тепер перенаправити нашу увагу не на популістські гасла, а на реальні проблеми, так. І це викли для політиків. Вони можуть показати, на що вони здатні. Це перше. По-друге, я погоджуюсь з цими всіма пропозиціями, які були. Але якщо у нас не буде реформи влади, реформи правоохоронних органів, якщо у нас буде продовжуватись корупція, то всі, вся акумуляція інвестицій в руках держави чи приватного власника, вона буде зведена нанівець. Тому що проблема в чому? Що крадуть, п’ятнадцять років крали. Люди платили за споживання газу, а куди ці гроші йшли – ніхто не знає. По-друге, це реформа праці, доходів, і заробітних плат. Це реформа капіталізму. Тому потрібно відмовитися від олігархічного капіталізму, який в Україні панує останні десять років. Переходити до інших форм ринкової економіки. І якщо ми не подолаємо безвідповідальність, якщо ми не укріпимо державу, якщо ми не подолаємо оцього, масштраб цієї корупції, то все буде продовжуватись незалежно від того, які умні чи розумні речі ми будемо пропонувати для реформи ЖКГ.

ВЕДУЧИЙ: Наступний аспект. Пане міністр, дуже часто, от, бачення центру на реформи і регіонів, воно подекуди дещо відрізняється. І я хочу Вас запитати, як можна скоординувати всі зусилля для того, щоб все було направлене в одне русло? Оскільки в таких умовах, коли центр і регіони один одного не дуже добре розуміють, або і не чують, запровадити реформу надзвичайно складно.

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: Вы задали очень интересный вопрос, очень правильный. Он правильный с точки зрения, его решение правильное с точки зрения практической, а не теоретической части проведения реформ и развития жилищно-коммунальной сферы. Вот, наша позиция сегодня заключается в том, что, я уже начал об этом говорить, что в каждом регионе мы должны иметь пилотные города или населенные пункты, разные по численности, по ментальности людей, по особенностям экономики, и дать проявить там инициативы, поддержать их со стороны государства. Мы получаем за один год, даже за один год мы получаем определенный багаж, который уже практически можно передать соседям. Таким образом, создав критическую массу для реформирования системы в целом мы развиваем ее, расширяем на всю страну. Мы в этом году начали этот проект – пятьдесят миллионов на конкурсной основе муниципалитеты уже получили. На следующий год и предыдущие два года, последующие два года мы хотим усилить финансирование, чтобы, вот, именно такой практический аспект придать всему тому теоретическому багажу, который звучит сегодня вот здесь в этой студии.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, пане міністр. Пане Кучеренко, Ваша репліка.

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Насправді ми всі говоримо майже про одне і те ж саме. Я би міг тільки добавити те, що казали шановні експерти, що дійсно пані Акімова говорить по конкурентне середовище, але в нас не працює антимонопольний комітет і взагалі антимонопольне законодавство. Воно не працює, ви же бачите, що з цінами відбувається. Що стосується пана міністра. Я підтримую це, але в нас є принципова тільки одна різниця – в нас вже нема, моє бачення таке, що в нас немає часу. Якби ми це робили десять років тому, і того, хто реформується, ми б його якось, там, підтримували, і чекали, коли громада в іншому місті обере мера, міського голову, який розуміє, що треба робити негайно. Але в нас немає цього часу. І саме тому я кажу, що треба підсилити важель, державний важель впливу на ці процеси. Тобто, політика повинні батога і пряника. Пряник – це бюджетні кошти. А ось батог – це регулятор, це вплив на тарифну політику, якщо хочете, зміна виборчого законодавства і все таке інше.

ВЕДУЧИЙ: Репліка міністра, будь ласка.

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: Моя реплика в том, что Олексей Юрьевич, или Вы неправильн поняли, вот, или я неправильно объяснил. Я не говорю, что процессы должны пойти только в отдельных городах. Я говорю, что процессы должны пойти по всей стране. Но с опережением сроков реализации…

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Александр Павлович, повлияйте на ситуацию в Киеве.

ВЕДУЧИЙ: Давайте вислухаємо… Пане Кучеренко, все ж таки давайте не перебивати.

Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства: Для этого нужно время, во-первых. Во-вторых, давайте еще разберемся еще о Киеве. Это тема отдельной дискуссии уже.

ВЕДУЧИЙ: Немає більше у вас реплік. Будь ласка, Ви.

Валерій Кальченко, екс-голова Національної комісії регулювання електроенергетики, Блок БЮТ: Я хочу нагадати вам, що передбачає державне регулювання природних монополій що в електроенергетиці, що в газовій галузі. Це видача ліцензій, встановлення тарифів, і контроль за виконанням ліцензійних умов. І якщо регулятор буде незалежним, незалежним від виконавчої влади, він зможе контролювати і впливати на тих ліцензіатів, які виконують чи транспортування газу, чи його розподіл, чи постачання.

Олексій Кучеренко, екс-голова Державного комітету України з питань ЖКГ, представник блоку НУНС: Тут же і тепло, і вода, і інші природних монополій.

Валерій Кальченко, екс-голова Національної комісії регулювання електроенергетики, Блок БЮТ: Мова йде, я знову повернуся про те, щоб державне регулювання було не тільки в електроенергетиці, яка на сьогодні існує і ефективно функціонує. А такж і в газовій галузі, і природних монополій житлово-комунального господарства.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Дякую, пане Кальченко. Дякую, панове, що ви взяли участь у нашій дискусії, наша прогрма добігає кінця. І хочу вам подати результати інтерактивного опитування. Нагадаю, що питання лунало так: «Чи впевнені ви у безпеці свого житлового будинку?». 13 відсотків дозвонювачів вважає, що так, 87, відповідно, що ні. Нагадаю, що результати опитування не є репрезентативними, але досить показовими. Дякую ще раз за участь у нашій програмі, це була програма «Один за всіх» на «Першому національному». На все добре. І до наступного понеділка.

Стенограма підготовлена компанією Sourcer.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
13323
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду