ПРОЕКТИ
09:34
Середа, 4 Липня 2018

Медійники закликають Верховну Раду ухвалити законодавчі зміни щодо роздержавлення друкованих ЗМІ

Медійні громадські організації звертаються до Верховної Ради України із закликом якнайшвидше розглянути і ухвалити зміни до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» №8441, а також до Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики з проханням підтримати законопроект як невідкладний
Медійники закликають Верховну Раду ухвалити законодавчі зміни щодо роздержавлення друкованих ЗМІ
Медійники закликають Верховну Раду ухвалити законодавчі зміни щодо роздержавлення друкованих ЗМІ

Громадськість зауважує, що згідно закону, державні та комунальні органи повинні вийти зі складу засновників друкованих засобів масової інформації до кінця 2018 року, а невиконання цієї норми призведе до припинення дії свідоцтва про державну реєстрацію, що тягне за собою втрату права видавати друковане видання.

«До кінця реформи залишилось всього 6 місяців, проте, станом на червень 2018 року, перереєстровано лише 30% комунальних та 15% державних видань, що підпадають під сферу дії цього Закону», – зауважують підписанти.

На думку медійних організацій, реформуванню перешкоджають: бездіяльність засновників або блокування реформування; виведення з балансу редакцій майна, що мало перейти у їхню власність чи користування; свавільне звільнення керівників редакцій; «фіктивне» реформування через передання прав засновників державним і комунальним підприємствам.

Тож, як повідомляється в заяві, на підставі інформації, зібраної у процесі моніторингу реформи, консультацій та опитувань редакцій, а також аналізу судової практики, було розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації"» №8441.

«Цей законопроект пропонує нову модель захисту прав трудових колективів редакцій. Вона передбачає можливість збереження назви видання і певних майнових прав за тими трудовими колективами, які подали засновникам пропозиції про реформування, проте воно не відбулося з вини засновника. Таким чином з’являється можливість продовжити випуск видання, навіть якщо засновник не вжив належних заходів», – пояснюється в заяві ГО.

Окрім цього, законопроект №8441 пропонує:

  • Надати «другий шанс» трудовим колективам подати пропозиції засновникам про спосіб реформування,
  • Заборонити звільнення керівника редакції без згоди трудового колективу на час реформування.
  • Обмежити вплив державних та муніципальних органів на пресу через власні підприємства, адже це призводить до подальшого неефективного використання коштів платників податків
  • Дозволити виділення редакції зі складу державного чи муніципального органу, якщо вона є його структурним підрозділом.

Водночас, медійники звернулися до голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторії Сюмар та до членів Комітету з проханням відхилити альтернативний законопроект №8441-1 від 20 червня 2018 року, адже, на думку громадськості, «він нівелює суть реформи державної та комунальної преси, спрямованої на зменшення впливу публічних органів на друковані засоби масової інформації».

Розробники проекту, зокрема, пропонують ухвалити імперативну норму про обов’язкове надання фінансової підтримки реформованим виданням із державного та/або місцевого бюджетів, при цьому, виключивши із Закону про реформування положення про припинення фінансування реформованих видань з 1 січня 2019 року.

«Це фактично означатиме продовження фінансової, а відповідно і загальної залежності преси від публічних органів, а також продовження політики несправедливої конкуренції на місцях», – пояснюють підписанти.

Окрім цього, як зазначено в заяві, запропонований у законопроекті №8441-1 механізм реформування «суперечить цивільному законодавству України».

«Зокрема, вихід державних і муніципальних органів зі складу засновників друкованого засобу масової інформації та редакції його розробники пропонують здійснювати на підставі рішення трудового колективу. Більше того, цим проектом запропоновано збільшити строк оренди приміщень для редакцій реформованих засобів масової інформації зі щонайменше 15 до 25 років, а також виключити положення про заборону їхньої суборенди, що створює широке поле для зловживань і корупції», – пояснюють медійники.

Вони звертають увагу, що на завершення реформування друкованих засобів масової інформації залишилось кілька місяців, а під ризиком втрати права продовжувати випуск залишаються ще більше половини видань, що підпадають під дію Закону про реформування.

«Ми закликаємо членів Комітету підтримати проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" №8441», – йдеться в заяві.

 

Заяву підписали:

Центр демократії та верховенства права

Платформа прав людини

Українська асоціація медіа бізнесу

ГО «Детектор медіа»

Інститут розвитку регіональної преси

Інститут масової інформації

Нагадаємо, 1 березня 2018 року Верховна Рада відхилила проект №6560 про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» щодо удосконалення механізму реформування друкованих засобів масової інформації, внесений членами Комітету з питань свободи слова та рекомендований Комітетом до ухвалення за основу.

Проект передбачав внесення змін до низки статей, а саме щодо виділу редакцій з засобів масової інформації (оскільки деякі редакції діють як структурні підрозділи). Їх відповідно не можна реорганізувати чи змінити склад їх засновників. Натомість виділ передбачає створення окремої юридичної особи у тому числі на підставі рішення суду.

Як писав «Детектор медіа», для вдосконалення реформи в парламенті зареєстровано кілька законопроектів №№ 65607291 і 7395, які пропонують зміни до закону про реформування державної та комунальної друкованої преси.

6 червня 2018 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект №8441про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», ініціаторами якого стали дев’ять членів Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики.

Нагадаємо, станом на 1 червня реформовано 209 друкованих ЗМІ та редакцій - 196 комунальних, 13 державних. Жодне з реформованих ЗМІ не змінило української мови видання на російську.

Читайте також

Фото: ProCn

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1037
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
Опитування
/
Результати


Чи користуєтеся ви зараз
на будь-якому сайті
push-сповіщеннями?

Так, користуюсь!
Ні, не користуюсь!
Не знаю що таке push-сповіщення
Інше або коментар:


Чи користуєтеся ви зараз
на будь-якому сайті
push-сповіщеннями?

Так, користуюсь!
16.7% (13)
 
Ні, не користуюсь!
55.1% (43)
 
Не знаю що таке push-сповіщення
25.6% (20)
 
Інше або коментар:
2.6% (2)
 
Загалом відповідей: 78
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop