Як українські інтернет-ЗМІ забувають про стандарти: кейси з мови ворожнечі
Як українські інтернет-ЗМІ забувають про стандарти: кейси з мови ворожнечі
У межах проекту щодо подолання агресії, ксенофобії й мови ворожнечі в ЗМІ та соціальних мережах «Детектор медіа» пропонує огляд вітчизняних інтернет-видань, у матеріалах яких трапляються ознаки мови ворожнечі.
У новинах і статтях інтернет-видань «Українська правда», «Корреспондент», «Новое время», «Цензор.нет» і LB.ua мова ворожнечі здебільшого спрямована на жителів Росії, тимчасово окупованих територій України, внутрішньо переміщених осіб, етнічні групи, людей із наркотичною залежністю, мігрантів без офіційних документів та інших осіб.
Ось найбільш яскраві приклади того, як популярні українські інтернет-видання деколи забувають про толерантність.
«Українська правда»
Кейс № 1. Росіянин помер від епілептичного нападу після затримання на Чернігівщині
Інтернет-видання «Українська правда», 7 жовтня 2016 року.
Тематика: національність/етнічність.
Фрагмент: «Росіянин помер від епілептичного нападу після затримання на Чернігівщині. Громадянин Росії, якого українські прикордонники затримали на Чернігівщині, помер після епілептичного нападу».
Порушення: тенденційний добір фактів, згадування росіян у негативному контексті, акцентування на національності.
Кейс № 2. У регіонах, де багато переселенців, стало більше крадіжок – Троян
Інтернет-видання «Українська правда», 9 жовтня 2016 року.
Тематика: внутрішньо переміщені особи.
Фрагмент: «У регіонах, де багато переселенців, стало більше крадіжок – Троян.
В Україні відмічається підвищення середньостатистичного зростання крадіжок в регіонах, де сконцентровано більшість переселенців. Про це пише у своїй статті для DT.UA заступник голови Нацполіції Вадим Троян».
Порушення: цитування нетолерантних висловів, створення негативного образу внутрішньо переміщених або вимушено переселених осіб; згадка про ВПО у негативному криміналізованому контексті.
Кейс № 3. СБУшника впіймали на передачі таємної інформації за 20 тисяч
Інтернет-видання «Українська правда», 24 жовтня 2016 року.
Тематика: професія.
Фрагмент: «СБУшника впіймали на передачі таємної інформації за 20 тисяч».
Порушення: некоректне називання професій, посад, спеціальностей тощо (в аналізованому випадку «СБУшник» – замість «працівник СБУ»).
«Корреспондент»
Кейс № 1. Під Одесою виселили переселенців-інвалідів
Інтернет-видання «Корреспондент», 4 жовтня 2016 року.
Тематика: люди з особливими потребами.
Фрагмент: «Під Одесою виселили переселенців-інвалідів» - заголовок.
Порушення: використання некоректного слова «інвалід» замість «люди з особливими потребами», чи «люди з обмеженою мобільністю», чи «люди, які мають інвалідність» тощо.
Кейс № 2. Українці нелегально ремонтували танки на Близькому Сході – СБУ
Інтернет-видання «Корреспондент», 5 жовтня 2016 року.
Тематика: мігранти.
Фрагмент: «Співробітники спецслужби з'ясували, що в період із серпня 2015 року до січня 2016 року фахівці-нелегали відремонтували в одній з арабських країн 44 од. важкої військової техніки».
Порушення: некоректне використання слова «нелегали» замість більш коректного та рекомендованого міжнародними правозахисними організаціями «мігранти без документів».
Кейс № 3. Переселенці-інваліди повинні виїхати з санаторію в Одесі – ОДА
Інтернет-видання «Корреспондент», 11 жовтня 2016 року.
Тематика: люди з особливими потребами, внутрішньо переміщені особи (наслідок україно-російського конфлікту).
Фрагменти: 1.«Переселенці-інваліди, які проживають в одеському санаторії Куяльник, повинні залишити його до 15 жовтня і повернутися в Донецьку область».
2.«Вимушених біженців виселяють через 20 мільйонів гривень боргу, непогашеного Мінфіном».
Порушення:1) використання некоректного слова «інваліди» замість «люди з особливими потребами», чи «люди з обмеженою мобільністю», чи «люди, які мають інвалідність» тощо;
2) юридично й етично неграмотне використання слова біженці замість вимушені переселенці, внутрішньо переміщені особи.
Кейс № 4. У В'єтнамі 500 наркоманів втекли з реабілітаційного центру
Інтернет-видання «Корреспондент», 24 жовтня 2016 року.
Тематика: люди з наркотичною залежністю.
Фрагмент: «У В'єтнамі 500 наркоманів втекли з реабілітаційного центру» - заголовок.
Порушення: некоректне використання слова «наркомани» замість більш нейтрального вислову «наркотично залежні» або «люди з наркотичною залежністю».
Кейс № 5. На Закарпатті затримано десятки нелегалів
Інтернет-видання «Корреспондент», 5 листопада 2016 року.
Тематика: мігранти.
Фрагмент: «На Закарпатті затримано десятки нелегалів» – заголовок.
Порушення: некоректне використання слова «нелегали» замість більш коректного та рекомендованого міжнародними правозахисними організаціями «мігранти без документів».
«Лівий берег» (Lb.ua)
Кейс № 1. Закон «Про візовий режим для московської навали»
Інтернет-видання «Лівий берег», 6 жовтня 2016 року.
Тематика: російсько-українські відносини.
Фрагменти: Майже весь текст побудований на мові ворожнечі, тому подаємо лише деякі моменти.
1. «Танк, референдум, скрєпи, розіп'яті трусики та колорадська стрічечка не дають права в'їзду на територію України без візи...»
2. «Вчіть мову, курви, раз так до нас закортіло».
3. «Для в'їзду за гостьовою візою громадянин РФ повинен при перетині кордону пред'явити косоворотку, балалайку й домашнього ведмедя та надати письмове зобов'язання пересуватися по території України лише в супроводі цих атрибутів; появу в публічному місці ряженого московита з балалайкою та ведмедем…»
4. «”Ватний розлад особистості”, “скрепи головного мозку” та “геополітична клептоманія” або на підставі вигукнутих на співбесіді тез “Кримнаш” чи “Одиннарод”».
5: «Довідка дієтолога про алергію на щі, доширак та водку “Путінка”, також можливе надання тушки розчавленого федеральним бульдозером гусака».
6. «На підставі довідки ВАДА про відсутність мельдонію в організмі».
7. «Для особливо злісних путіноїдів передбачено спец варіант кобзонської візи. Або сидіть удома зі своїм руськім міром та перестаньте врешті пертися до країни, яку ви так пристрасно ненавидите».
Порушення: використання згрубілої лексики, негативно забарвлених метафор, використання згрубілих висловів – неологізмів, утворених від прізвища президента РФ, народного артиста Росії, а отже, дегуманізація особистості ворога, застосування синекдохи – ототожнення лідера країни з її народом; створення образу російського народу як розумово відсталої нації.
Кейс № 2. Франція визнала провину за інтернування циган під час Другої світової війни
Інтернет-видання «Лівий берег», 29 жовтня 2016 року.
Тематика: національність/етнічність.
Фрагмент: «Франція визнала провину за інтернування циган під час Другої світової війни» - заголовок статті.
Порушення: некоректне називання представників національних меншин (цигани замість роми).
Кейс № 3. Артем Полежака: «Як не матюкатись, коли вірш про сєпарів?»
Інтернет-видання «Лівий берег», 1 листопада 2016 року.
Тематика: російсько-українські відносини крізь призму літературної творчості.
Фрагменти: 1. Артем Полежака: «Як не матюкатись, коли вірш про сєпарів?».
«Ну, зрозуміло, щовіршик "Як правильно пиз..ить кацапа" на передовій сприймається емоційніше, бо ось він кацап, а ось так його треба пиздить».
2. «Все-таки вати, відкритої чи прихованої, повсюду вистачає... Було таке, що читаєш, скажімо, “Репортаж”, а ніхто не сміється – і ти розумієш, що в залі зібралася вата, яка цей текст сприймає не як пародію, а як зразок героїчної російської громадянської лірики гібридного вєка?».
3.«Та нашо вони мені всрались?»
4. А бувало таке, щоб "місцеве ватне населення" справді шось "не пойняло"? Вушанками в сцену не кидались від образи за руській мір?
5. До речі, про бан. У твоїй творчості з огляду на її тематику нерідко зустрічається слово, яке на “к” починається та на “ацап” закінчується. А це слово, як відомо, дуже не любить Фейсбук, де ти публікуєш свої вірші. Тебе за нього багато банили?
Порушення: Використання ксенофобних назв національностей, проголошення агресивного ставлення до іншої країни, формування образу росіян як розумово відсталих людей, цитування жаргонної негативно-оцінної лексики, використання в тексті інтерв’ю обсцентної лексики, якою послуговується інтерв’юйований (іноді із несуттєвою заміною окремих букв на крапки, а також із застереженням про те, що в тексті «присутній ненормативний Полежака»).
Формулювання журналістом запитань із використанням ксенофобних висловів, жаргонної лексики.
Кейс № 4. Лохасті гойдалки
Інтернет-видання «Лівий берег», 2 листопада 2016 року.
Тематика: російсько-українські відносини.
Фрагмент: «Идиоты бывают полезные, бесполезные и кремлевские.
Начну с кремлевских.
Под социальную нишу "лох обыкновенный, демотивированный" они решили буквально на днях запустить ватный флеш-моб в виде демонстраций в честь купца Минина и князя Пожарского.
Итак, кремлевские доброжелатели предлагают своим ватникам в воюющей стране засветиться.
Попытка подвигнуть бесполезных антиукраинских идиотов, которых агитаторы называют «жителями Новороссии» на имитацию активности, чтобы потом можно было снова завести шарманку о «секретных тюрьмах СБУ» и пытках.
Но мотивированный человек, даже в состоянии помутненного сознания, все же не пойдет поддерживать оккупантский движ вместе с латентными сепарами.
Любой их разгон будет подаваться, как злостная коцабофобия и нарушение гражданских прав ваты.
Но подобные набросы случаются все чаще, и осуществляются они по сходному алгоритму – вате – ватный повод, а зраде – зрадный.
Порушення: створення образу російського народу, зокрема представників його влади, як розумово відсталих людей; використання негативно-забарвленої жаргонної лексики, утворення оказіональних висловів із негативним відтінком.
«Новое время»
Інтернет-видання «Новое время», 5 жовтня 2016 року.
Тематика: національність/етнічність.
Фрагмент: «Прем'єр-міністр Грузії Георгій Квірікашвілі назвав інцидент провокацією, запланованою ворогами Грузії».
Порушення: активне використання негативно забарвленої метафори «російський слід», емоційне підсилення контексту, цитування звинувачень, заснованих на припущеннях.
Кейс № 2. Пункт пропуску Майорск так і не почав роботу – бойовики активізувалися
Інтернет-видання «Новое время», 27 жовтня 2016 року.
Тематика: тимчасово окуповані території (наслідок україно-російського конфлікту).
Фрагмент: «Рашисти так і не дали можливості відкрити рух через КПВВ Майорск. Так вони хочуть миру і виборів. Їм насправді потрібна тільки розруха і знищені людські долі. Бо тільки на тлі пожеж "русскій мір" може бути "великою державою", - написав він у своєму Facebook».
Порушення: цитування мови ворожнечі з соціальних мереж.
Кейс № 3. «Бояришнік» – новий символ Росії
Інтернет-видання «Новое время», 27 грудня 2016 року.
Тематика: російсько-українські відносини.
Фрагменти: 1. «Щодо жартів промовчу – мало хто схильний до чорного гумору і дозволяє собі жартувати над нещасними російськими алкоголіками, але історії у зв'язку із цим цікаві».
2. Навіщо засмучувати зайвий раз населення нагадуванням про те, що вони в середньому споживають 9,1 літра алкоголю на рік, при тому що чверть населення складають російські мусульмани, а також люди, які принципово з етичних або медичних причин поступаються своїми відсотками просмаленим алкашам?»
Порушення: створення образу росіян як людей, алкогольно залежних; узагальнення й ототожнення всіх росіян у негативному контексті, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, емоційно негативна метафоризація й символізація дійсності.
Кейс № 4. Путінська пропаганда: істерика наростає
Інтернет-видання «Новое время», 29 грудня 2016 року.
Тематика: російсько-українські відносини.
Фрагменти: 1. «Росіяни, як вампіри, в черговий раз вставали з могил, щоб протягнути тремтячі руки в напрямку нових ворогів – ними періодично були чеченці, американці, євреї, грузини, українці. Якщо треба, Кремль кине клич, і порушені патріотизмом росіяни затопчуть кого завгодно, та хоч білоруське посольство, якщо тільки стане ясно, що Лукашенко «пішов на змову з ворогами Великої Росії».
2. «Юні путіноїди знахабніли настільки, що влітку 2007 року активісти організували збір підписів під закликами до демонтажу посольства Естонії в Москві та виділення під посольство будівлі на околиці Москви».
3. «Одночасно путінці знищували останніх лібералів: їх уже не було в Державній думі, а після скасування регіональних виборів їх не стало і в регіональних органах влади».
4. «У страшному сні не могла приснитися історія зі знищенням тракторами якісних продуктів, але Путін довів населення до такої міри оскотинення, що всі мовчки сприйняли і цю кампанію). Напевно, тому, що російська істерія – не медична проблема, вона – політична, на тлі медичного загострення».
Порушення: Використання мови ненависті стосовно росіян, застосування гіперболізованих порівнянь, негативно забарвленої лексики.
Використання згрубілих висловів – неологізмів, утворених від прізвища президента РФ, а отже, дегуманізація особистості ворога, застосування синекдохи – ототожнення лідера країни з її народом.
Створення образу російського народу як психічно нездорової, неадекватної нації.
***
Виявлено також приклад із ознаками мови ворожнечі в статті
Інтернет-видання «Новое время», 30 жовтня 2016 року.
Тематика: міжнародні відносини.
Фрагмент: «Коротка пам'ять ватника. На фоне высылки российских дипломатов-шпионов из США, россия забыла про ЛизуМенгеле, военный хор и Ту-154.
Браво! — Солдат НАТО (@odhcpd) 30 декабря 2016 г.»
«В ответ на санкции США в России подорожает хлеб, закриються очередные больницы и школы, увеличится безработица. Так этим пендосам и надо!!!
- США выдворили из страны 35 российских дипломатов-шпионов и близких к ним людей-ОБАМА дал хорошого пинка напоследок кремлю КАТИТЕСЬ в рашку!»
Порушення: цитування ксенофобних висловів із соціальних мереж, поширення суспільної реакції-коментарів, що здебільшого є негативно оцінними, містять згрубілу, жаргонну, обсцентну лексику. Медіа мають бути більш обережні з цитуванням ксенофобних висловів із соціальних мереж, не подавати цитати без доречних коментарів, не приділяти цитуванню непропорційну увагу, подавати цитати не для створення емоційного ефекту, а для інформування. Цитати із ксенофобними висловами не повинні бути більшою частиною тексту.
«Цензор.нет»
Кейс № 1. У Росії спіймали підозрюваного у вбивстві трьох інкасаторів «Приватбанку»
Інтернет-видання «Цензор.нет», 23 жовтня 2016 року.
Тематика: російсько-українські відносини.
Фрагмент: «”Подивимося, чи видадуть його Україні? Або, може, російська влада вручить йому медаль і квартиру в Донецьку за боротьбу з жидо-бендерівським банком?” – зазначив Дубілет».
Порушення: цитування ксенофобних висловів.
Інтернет-видання «Цензор.нет», 17 листопада 2016 року.
Тематика: тимчасово окуповані території.
Фрагмент: Юрій Гримчак: «Завтра керівництво скаже бойовикам скакати та кричати: «москаляку на гілляку», вони ж так і робитимуть. хто не хоче – до мотороли» - заголовок.
Порушення: маніпулювання – винесення в заголовок ксенофобної лексики, цитування ксенофобної лексики на позначення представників інших національностей.
Кейс № 3. «Росіано», «Вате», «Капутіно», «Репресо» – нові назви для кави в Росії від ФОТОжаберів
Інтернет-видання «Цензор.нет», 18 листопада 2016 року.
Тематика: російсько-українські відносини.
Фрагмент: «Росіано», «Вате», «Капутіно», «Репресо» - нові назви для кави в Росії від ФОТОжаберів – заголовок статті.
Порушення: тенденційний добір матеріалів, цитування іронічно-саркастичних оказіональних лексем, загострення міжнаціональної ворожнечі, цитування мови ворожнечі. Коментар до фотожаб із інформаційним приводом подано стисло, а самим фотожабам приділено непропорційної уваги, це дає змогу зробити висновок, що метою такого цитування було не інформування, а створення емоційного ефекту .
Інтернет-видання «Цензор.нет», 6 грудня 2016 року.
Тематика: люди з особливими потребами.
Фрагмент: Прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо патрульного поліцейського, який побив інваліда на столичному вокзалі.
Порушення: використання некоректного слова «інвалід» замість «людина з особливими потребами», чи «людина з обмеженою мобільністю», чи «людина, що має інвалідність» тощо.
Кейс № 5. Московські школярі довели до спроби суїциду біженця з Донбасу через його українське походження. ФОТО
Інтернет-видання «Цензор.нет», 05 грудня 2016 року.
Тематика: внутрішньо переміщені особи (наслідок російсько-українського конфлікту).
Фрагмент: «Московські школярі довели до спроби суїциду біженця з Донбасу через його українське походження. Московські школярі довели до суїциду свого однокласника, який переїхав навчатися до Москви з непідконтрольної Україні території Донбасу».
Порушення: некоректне називання вимушених переселенців. Акцентування на московських школярах, порушення презумпції невинуватості.
Кейс № 6. 6 нелегалів зі Шрі-Ланки затримано під Ужгородом. ФОТО
Інтернет-видання «Цензор.нет», 17 грудня 2016 року.
Тематика: мігранти.
Фрагмент: «6 нелегалів зі Шрі-Ланки затримано під Ужгородом» - заголовок.
Порушення: некоректне використання слова «нелегали» замість більш коректного та рекомендованого міжнародними правозахисними організаціями «мігранти без документів».
Кейс № 7. Анекдоти
Інтернет-видання «Цензор.нет», 17 грудня 2016 року.
Тематика: національність/етнічність, російсько-українські відносини; релігія.
Фрагменти:1. «Да разве в ВР одна Надя депутат от Лугандона? Просто остальные менше отсвечивают».
2. «Кто такие"с#ки православные"? - Это те, кто в церкви напоказ крестится, а потом теми же руками ворует».
3. «Если вы ненавидите долбаных сепаратистов, знайте: ваши нервы прекрасно успокоять мята и ромашка. Которые прорастут на могилах этих ублюдков».
4. «"Газпром": - Хохлы, покупайте у нас газ, чтобы мы смогли шантажировать вас его отключением!»
5. «"Защитники Новороссии" на Донбассе, возвращайтесь в лоно матушки России!
- Чаво-чаво? - Ладно, скажу на понятном вам языке: "Идите в пи#ду, ушлепки!"»
Порушення: сарказм та іронія із використанням жаргонної, ненормативної лексики, посилення міжнаціональної ворожнечі.
Кейс № 8. Справу про зґвалтування і вбивство в Лощинівці 8-річної дівчинки направлено до суду, - прокуратура
Інтернет-видання «Цензор.нет», 29 грудня 2016 року.
Тематика: національність/етнічність.
Фрагмент: «За словами місцевих жителів, роми з'явилися в селі три роки тому і займалися грабежами, поширювали наркотики, били і залякували односельців».
Порушення: цитування мови ворожнечі, подання інформації, що не є необхідною та доцільною в цій новині, отже, створення негативного образу представників національної меншини, перенесення кримінальних дій, вчинених групою осіб, на всю національну меншину.
Фото: Mashable
