Мін'юст Росії вніс п'ятьох журналістів до реєстру «іноземних агентів». Зокрема, такий статус в країні-агресорі присвоїли українській журналістці, ведучій каналу «Настоящее время» Ірині Ромалійській.
У коментарі «Детектору медіа» журналістка розповіла, що причинами внесення до реєстру в Росії називають її співпрацю з організацією, яка визнана «іноагентом» та «небажаною» на території Росії, участь у створенні та розповсюдженні матеріалів цієї організації, поширення «недостовірних відомостей», спрямованих «на формування негативного образу Збройних сил РФ», та підтримку Збройних сил України.
«Розцінюю це як високу оцінку роботи телеканалу і себе особисто. Значить, все правильно ми робимо», — зазначила Ірина Ромалійська.
Зауважимо, що «іноземними агентами» в Росії можуть визнати російських чи іноземних юридичних осіб, а також фізичних осіб незалежно від громадянства.
До реєстру також додали журналістку Ксенію Туркову, яка з 2017 року працює в російській службі «Голосу Америки».
Раніше вона була ведучою на українській радіостанції «Радио Вести», а також виконавчою продюсеркою проєкту hromadske «Громадське російською». До свого переїзду в Україну у 2013 році журналістка працювала в багатьох російських медіа, зокрема була ведучою радіо «Эхо Москвы».
У коментарі «Детектору медіа» вона сказала, що не буде ставити плашку іноагента, яку вимагає російське законодавство:
«Мін'юст РФ оголосив мене "іноагентом" наступного дня після мого інтерв'ю на громадянство США (я його успішно пройшла). Звичайно, це просто збіг, але вийшло дуже символічно. Я насправді здивована, що мене визнали “іноагентом” так пізно: я вже майже 13 років не живу в Росії, і за час роботи і в Україні, і в США наговорила та написала, мабуть, на всі можливі статті та терміни. Якісь закономірності у їхніх діях шукати безглуздо — у тому, кого, коли і чому вони оголошують “іноагентами”, немає жодної логіки. Як і в самому слові “іноагент”: як може бути іноземним агентом людина, яка не живе в Росії і давно не пов'язана з якими російськими медіа та будь-якими іншими структурами?
На моє життя це рішення ніяк не вплине. Сподіваюся, на життя моїх близьких також. Щодо роботи, я продовжу говорити та писати на ті теми, які вважаю зараз найбільш важливими: війна Росії проти України, роль пропаганди у розпалюванні цієї війни та репресії проти антивоєнних росіян», - додала Туркова.
Окрім цього, у переліку «іноагентів» в Росії відтепер — журналісти російської служби BBC Андрій Козенко та Анастасія Лотарьова, журналіст «Эха Москвы» Антон Рубін, наукова співробітниця Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександра Прокопенко та волонтерська ініціатива «Ідіть лісом», яка створена для тих, хто хоче уникнути призову до армії та участі у війні проти України.
Нагадаємо, законодавство про «іноземних агентів» діє з 2017 року в Росії. Закон, зокрема, дозволяє визнавати окремі медіа «іноземними агентами» і вимагати від медіа розкривати джерела фінансування. У 2019 році Держдума Росії дозволила визнавати «іноземними агентами» і фізичних осіб, які поширюють матеріали «ЗМІ-іноагентів» або беруть участь у їх створенні.
З того часу міністерство юстиції Росії внесло до списку «іноземних агентів» десятки ЗМІ та сотні фізичних осіб, зокрема «Голос Америки», проєкти «Радіо Вільна Європа» / «Радіо Свобода», телеканал «Настоящее Время», «Дождь», видання «Медуза», Bellingcat, журналістів Аркадія Бабченка, Христо Грозєва, Євгенія Кисельова та Матвія Ганапольського, публіциста Андрія Піонтковського, тощо.
11 червня 2024 року Держдума РФ у першому читанні також прийняла законопроєкт, який дає право російському уряду визнавати «будь-яку» іноземну організацію «небажаною» та вводить кримінальне покарання за участь у «будь-яких» організаціях, класифікованих як «небажані».
18 червня Європейський суд з прав людини визнав, що Росія порушила Європейську конвенцію з прав людини, визначивши кілька іноземних організацій як «небажаних» та переслідуючи власних громадян за зв’язки з цими організаціями.
Раніше генпрокуратура Росії внесла до списку «небажаних організацій» видання Sota Media. Редакція заявила, що продовжить роботу в РФ, попри «небажаний» статус. Такий статус у Росії також мають німецький медіапроєкт Dekoder, український Фонд компетентної допомоги армії «Повернись живим», розслідувачі Conflict Intelligence Team, видання «Новая газета. Европа», видання «Медуза», корпорація «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода» та інші.
Фото: Ірина Ромалійська/фейсбук
