ПРОЕКТИ
18:45
Понеділок, 25 Вересня 2017

Що таке «Креативна Європа» та до чого тут закон про аудіовізуальні послуги?

Щоб стати повноцінним учасником програми ЄС «Креативна Європа» та отримати доступ до майже 1,5 млрд євро фінансування культурного та аудіовізуального секторів, Україні слід зробити дві речі: ухвалити закон про аудіовізуальні послуги та почати сплачувати щорічні членські внески (на 2018 рік – 0,5 млн євро). Коли ми це зможемо здійснити та які можливості відкриває «Креативна Європа» для кінематографічного і телевізійного ринків України – обговорювали учасники Українського форуму програми «Креативна Європа», що відбувся 20 вересня в межах Kyiv Media Week.
Що таке «Креативна Європа» та до чого тут закон про аудіовізуальні послуги?
Що таке «Креативна Європа» та до чого тут закон про аудіовізуальні послуги?

Що таке «Креативна Європа»?

«Креативна Європа» — це рамкова програма Європейської комісії, спрямована на підтримку культурного та аудіовізуального секторів Європи. Вона охоплює 39 країн ЄС та Східного партнерства (у тому числі й Україну) та запланована на сім років: 2014-2020. Орієнтовний обсяг фінансування програми з бюджету ЄС – 1,46 млрд. євро. Програма складається з двох підпрограм: «Культура» (31% бюджету програми) і «Медіа» (56% бюджету). Решта 13% бюджету спрямовується на міжсекторальний напрямок (фінансове кредитування та підтримка мережі національних бюро програми «Креативна Європа»).

Україна приєдналася до «Креативної Європи» 19 листопада 2015 року, підписавши відповідну угоду. Але поки що участь нашої країни в програмі обмежена. Ми є повноправними учасниками підпрограми «Культура» (нам доступні всі чотири її напрямки) та обмеженими учасниками підпрограми «Медіа»: наразі нам доступні тільки 4 з 14 її напрямків (тренінги, фестивалі, кінограмотність і доступ до ринків). Згідно з угодою про Асоціацію з ЄС ми маємо гармонізувати своє законодавство з європейським. Тому повноправна участь у підпрограмі «Медіа» стане можливою для України після гармонізації законодавства в аудіовізуальній сфері – тобто після ухвалення закону «Про аудіовізуальні послуги».

Умовою участі кожної країни в програмі «Креативна Європа» є сплата щорічного вступного внеску до бюджету ЄС, розмір якого розраховується для кожної країни індивідуально відповідно до певної формули (з урахуванням показників ВВП, кількості населення тощо). Для України були передбачені пільгові умови участі протягом перших двох років (2016-2017): символічний вступний внесок у розмірі 1 євро. Але вже наступного, 2018 року Україна мусить сплатити свій перший членський внесок у розмірі 0,5 млн євро, який покриватиме участь у чотирьох напрямках підпрограми «Культура» і доступних нам наразі чотирьох напрямках підпрограми «Медіа». Після ухвалення закону «Про аудіовізуальні послуги» для доступу до решти 10 напрямків підпрограми «Медіа» членський внесок України буде переглянуто. Сума внеску буде визначатися в результаті переговорів між Кабміном і Єврокомісією.

За відсутності сплати щорічного внеску Україна може розраховувати тільки кошти на забезпечення діяльності національного бюро програми «Креативна Європа».

Які напрями «Креативної Європи» доступні Україні зараз?

Наразі нам доступні (і залишаться доступними після сплати членського внеску на 2018 рік) 4 напрямки підпрограми «Культура» (європейська співпраця, художній переклад, європейські мережі співробітництва, європейські платформи) та 4 напрямки підпрограми «Медіа»:

  • Навчання: тренінги за напрямками «Менеджмент», «Нові технології» і «Сценарна справа». Оголошення конкурсу проектів планується в лютому 2018 року, дедлайн – квітень 2018, максимальний грант – 60% від вартості проекту.
  • Формування аудиторії: напрямки «Кінограмотність» та «Заходи з розширення аудиторії з використанням інноваційних та інтерактивних стратегій і технологій».
  • Фестивалі: підтримка у проведенні понад 100 європейських фестивалів, до програми яких включено щонайменше 100 повнометражних (або 400 короткометражних) художніх кінофільмів, 50% кінострічок повинні бути іноземними з принаймні 15 країн-учасниць програми. Оголошення конкурсу очікується у вересні 2017 року, дедлайн – листопад 2017 року (для весняних фестивалів) і квітень 2018 року (для осінніх фестивалів).
  • Доступ до ринків: підтримка організації європейських майданчиків на ярмарках і аудіовізуальних ринках (MIP TV, MIPCOM, кіноринки Каннського кінофестивалю і «Берлінале»); зустрічей і форумів копродукції, конференцій, а також створенню баз даних і онлайн-інструментів. Оголошення конкурсу відбудеться в грудні 2017 року, дедлайн – лютий 2018.

Детальна інформація та вказівки для заявників на конкурси проектів зібрана на сайті Єврокомісії: eacea.ec.europa.eu. Консультуватися можна з представниками національного бюро «Креативної Європи» в Україні.

Керівниця Національного бюро «Креативної Європи» в Україні Юлія Федів

Які напрямки «Креативної Європи» стануть доступними для України?

Після ухвалення закону «Про аудіовізуальні послуги» для України відкриються ще 10 ключових напрямків підпрограми «Медіа», які передбачають фінансову підтримку розробки, виробництва, дистрибуції та промоції аудіовізуального контенту (кінофільмів, телевізійного контенту та відеоігор):

  • підтримка «торгових агентів»;
  • «дистрибуція: автоматична схема»: підтримка транснаціональної дистрибуції нових європейських фільмів з метою подальшого реінвестування в нові ненаціональні фільми;
  • «дистрибуція: схема відбору»: підтримка транснаціональної дистрибуції нових європейських фільмів шляхом заохочення прокатної дистрибуції;
  • телевізійні проекти: підтримка спільних проектів мінімум трьох телерадіокомпаній з трьох країн-учасниць програми; виділяється до 50% від загального обсягу коштів, передбачених для реалізації проекту; максимальна тривалість проекту – 30 або 42 (у випадку серіалів) місяці;
  • реалізація одного проекту;
  • виробництво аудіовізуальної продукції;
  • підтримка онлайн-дистрибуції;
  • розробка європейських відеоігор;
  • міжнародні фонди спільного виробництва;
  • кіномережі: підтримка мереж, що складаються мінімум зі 100 кінооператорів з принаймні 20 країн-учасниць програм.

Що потрібно зробити Україні для повноправної участі в «Креативній Європі»?

Для повноправної участі в «Креативній Європі» Україні в найкоротші строки необхідно ухвалити закон «Про аудіовізуальні послуги» та почати сплачувати щорічні членські внески. Коли ж ми зможемо виконати ці зобов’язання?

У внесеному урядом до парламенту проекті державного бюджету на 2018 рік коштів на сплату членського внеску в «Креативній Європі» не передбачено. Але керівниця Національного бюро «Креативної Європи» в Україні Юлія Федів повідомила: «Наскільки мені відомо, це рішення вже прийнято, і з наступного року ми будемо платити цей внесок».

На думку учасників круглого столу, щоб рішення дійсно вилилося в окремий рядок у бюджеті, потрібні спільні лобістські зусилля кінотелегалузі та народних депутатів. Григорій Шверк і Владислав Севрюков запевнили, що будуть відстоювати відповідні поправки до бюджету. А співвласник групи компаній Film.ua Group Сергій Созановський узагалі заявив, що бізнес готовий взяти на себе оплату членського внеску держави. Ці його слова учасники форуму зустріли оплесками. Та згодом, у кулуарах, державні службовці пояснили, що на практиці реалізувати наміри пана Созановського навряд чи вдасться: законодавство не дозволяє державним органам приймати кошти від бізнесу (напряму, через благодійні фонди чи інакше) на оплату членських внесків держави в міжнародних ініціативах.

Народні депутати Владислав Севрюков і Григорій Шверк

Зрештою, всі зійшлися на тому, що дістати півмільйона євро з бюджету – це легше і швидше, аніж домогтися ухвалення аудіовізуального закону. Більша частина круглого столу була присвячена питанням, хто винен у відсутності закону та що із цим робити.

Робота над законопроектом «Про аудіовізуальні послуги» триває з 2012 року. Результати першої робочої групи, яку очолювала тодішня народна депутатка Олена Бондаренко, вилилися в зареєстрований нею в жовтні 2014 року законопроект. Парламент нового скликання розпочав роботу заново. Публічно драфт законопроекту «Про аудіовізуальні послуги» представили в березні 2016 року на міжнародній конференції. І вже півтора роки цей драфт доопрацьовується робочою групою при Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики, а реєстрація проекту постійно відкладається.

Як нещодавно писав «Детектор медіа», наразі розробники законопроекту, консультанти Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики очікують правок від індустрії. Робоча група стикалася з близько 20 «політичними» питаннями, чиє вирішення потребує сильної волі звідкись дуже згори. Але наразі залишилися три найбільш суперечливі:

  • «Зеонбуд» і цифрове мовлення;
  • прозорість медіавласності;
  • регулятор: сильний чи не дуже; само- та співрегулювання.

На круглому столі по «Креативній Європі» розробники законопроекту дорікнули індустрії за затягування процесу. «Оновлений текст законопроекту ми підготували на кінець травня і представили його індустрії. Індустрія відповіла: потрібно ще трішечки правочок. І це “трішечки” затяглося. Але вони дійсно працюють. Ми чекаємо правок від індустрії», – розповіла помічниця-консультантка народної депутатки Вікторії Сюмар Анна Камуз. «Шановна індустрія захотіла співрегулювання, захотіла написати ці норми і… зникла», – зауважив народний депутат Григорій Шверк. Хто ця людина, яка обіцяла правки і зникла, – допитувався Сергій Созановський. У відповідь почув, що це головний юрист медіагрупи StarLightMedia Анатолій Максимчук, якого на форумі не було, тож відреагувати на закиди він не мав змоги. Зате судячи з реакції пана Созановського, він стимулюватиме колег прискорити процес: «Завдання отримано – все зрозуміло».

Керівниця Національного бюро «Креативної Європи» в Україні Юлія Федів та юрист компанії Jurimex Юрій Крайняк

Пролунала і ще одна теза: краще реєструвати «сирий» законопроект, щоб стимулювати законотворчу роботу. «У мене є досвід роботи над законопроектом про державну підтримку кіно, – пригадав юрист, помічник-консультант народного депутата Миколи Княжицького Юрій Крайняк. – Допоки Микола Княжицький не подав перший законопроект про державну підтримку кіно, юридична процедура не запускалася. Як тільки він був зареєстрований – почалося шліфування норм. І ми отримали результат. Так і тут: якщо хтось зареєструє законопроект зараз – почнеться юридична робота і компроміс буде знайдено». З ним погодилися й інші експерти.

Зрештою, від робочої групи ми почули стриманий оптимізм, що законопроект про аудіовізуальні послуги буде зареєстровано й розглянуто в першому читанні до кінця 2017 року. «Сподіваюся, що законопроект буде зареєстровано протягом місяця-півтора. Якщо так не станеться цього року, ми ризикуємо втрапити в передвиборчий період, коли єдине законодавство, що змінюється, – це виборче», – зауважив юрист Центру демократії та верховенства права, експерт «РПР-медіа» Ігор Розкладай. «Я оптиміст: очікую, що цього року ми законопроект винесемо в зал і будемо мати шанс бодай у першому читанні його обговорити», – сказав Григорій Шверк.

Ігор Розкладай нагадав, що уряд узяв на себе нове зобов’язання гармонізувати українське законодавство з європейським протягом двох років з 1 вересня 2017 року. Власне, такі строки передбачені й угодою про Асоціацію України з ЄС (імплементувати Директиву ЄС про аудіовізуальні медіапослуги протягом двох років після завершення ратифікації угоди). Тобто закон «Про аудіовізуальні послуги» ми точно повинні отримати до 1 вересня 2019 року.

Що може дати участь у «Креативній Європі» Україні?

Переконати гравців українського кінотелеринку в перевагах участі нашої держави в «Креативній Європі» можуть успішні кейси інших європейських країн. Учасникам форуму 20 вересня представили кілька прикладів.

Бельгія у 2007-2015 роках отримала від «Креативної Європи» на підтримку свого аудіовізуального сектора 50,7 млн євро. У 2016 році вона здобула вже 8,3 млн євро (тобто 7,96% загального бюджету підпрограми «Медіа» на 2016 рік) і стала п’ятим за обсягами бенефіціаром «Медіа» після Франції, Німеччини, Італії та Сполученого Королівства. Зокрема, 27 бельгійських продакшнів отримали у 2016 році понад 1,6 млн євро на розробку ігрових, анімаційних і документальних проектів. Ще 10 окремих проектів (6 ігрових, 3 документальні, 1 анімаційний) отримали 435 тис. євро. Аналогічну суму отримали дві тренінгові ініціативи на організацію тренінгів фахівців. Підтримку європейської дистрибуції здобули 19 бельгійських фільмів, також «Креативна Європа» частково профінансувала три бельгійські кінофестивалі.

Наприклад, анімаційний дитячий фільм Richard the Stork («Пташиний ульот») спільного виробництва Німеччини, Бельгії, Люксембургу та Норвегії отримав грант «Креативної Європи» на дистрибуцію. Стрічка з бюджетом 10 млн євро була продана на 150 територій і вже зібрала в прокаті 10,5 млн євро (у тому числі в Україні – 75 тис. євро), хоча в багатьох країнах прокат іще тільки планується.

Словенія у 2014-2016 роках отримала близько 1,4 млн євро підтримки на 30 проектів. Щороку обсяги підтримки зростали: від 404 тис. євро у 2014, до 547 тис. євро у 2016. Сабіна Бріскі зі словенського офісу «Креативної Європи» виокремила кілька кейсів успішних проектів:

  1. Документальний фільм Houston, We Have a Problem («Х’юстон, у нас проблема!») отримав 25 тис. євро у 2012 році на етапі девелопменту. У результаті стрічка взяла участь у пітчингах, отримала підтримку Eurimage, була придбана для показу на Netflix і показана на кінофестивалі в Трайбеці.
  2. Ігровий фільм History of Love («Історія кохання») отримав 30 тис. євро у 2016 році на девелопмент. Завдяки цьому – взяв участь у пітчингах і тренінгах і в перший день зйомок здобув фінансування Eurimage.
  3. Ігровий фільм Nightlife («Нічне життя») став одним з проектів компанії Vertigo, яка у 2012 році на розробку різних своїх проектів здобула 100 тис. євро.
  4. Словенська компанія ITF Design отримала підтримку на трансмедійну дистрибуцію українського фільму «Українські шерифи».

Сабіна Бріскі наголосила на двох аспектах. По-перше, європейська підтримка не заміняє національну. Тобто – щоб проект переміг і здобув кошти «Креативної Європи» (не більше 50-60% бюджету проекту), він повинен мати фінансування національних фондів (чим більше джерел фінансування – тим краще). Приміром, державний Словенський кіноцентр має річний бюджет 4,6 млн євро, з яких 3,8 млн євро спрямовані на підтримку кіновиробництва, а особлива увага надається копродукційним проектам. По-друге, щоб отримати підтримку «Креативної Європи» на кінофестиваль, слід мати у його програмі не лише 70% іноземних європейських фільмів (а краще – більше), а й проекти з кінограмотності та розвитку аудиторії.

Литовська продюсерка Уляна Кім та керівниця Національного бюро «Креативної Європи» у Словенії Сабіна Бріскі

Досвід Литви представила керівниця кінокомпанії Studio Uljana Kim Уляна Кім. Вона отримувала підтримку програми «Креативна Європа» (та її попередниці – програми «Медіа») на чотири свої стрічки на етапі девелопменту: You Am I («Ти є я»), Back to Your Arms («Повернутися до твоїх рук»), The Gambler («Гравець») та A Gentle Creature («Лагідна») Сергія Лозниці, який є копродукцією Франції, Німеччини, Нідерландів і Литви. Сума підтримки кожного з проектів – від 25 тис. євро до 50 тис. євро (саме таку суму отримала «Лагідна»).

«З підтримкою “Креативної Європи” продюсери і режисери мають можливість пітчитися на європейських копродюсерських форумах і знаходити співпродюсерів, сейлз-агентів, партнерів з дистрибуції, знаходити підтримку Eurimage, допрацьовувати сценарій за підтримки скрипт-докторів, розробляти маркетингову стратегію та фінансовий план, проводити кастинги в інших країнах і підбирати там акторський склад», – узагальнила свій досвід пані Кім.

Інтерес українських продакшнів і дистрибуторів до програми «Креативна Європа» та її можливостей великий, форум зібрав десятки учасників. Прогнозуємо, що привернення уваги великих продюсерів та обмежені строки програми (2020 рік) пришвидшать ухвалення аудіовізуального закону та виділення коштів з бюджету на членські внески, завдяки чому наша галузь почне отримувати європейські гранти на виробництво і дистрибуцію фільмів, серіалів та ігор.

P.S. Український форум програми «Креативна Європа» був організований Kyiv Media Week спільно з Українською кіноасоціацією, за підтримки Державного агентства з питань кіно, за участі Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа».

Фото: Kyiv Media Week

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
792
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop