Концентрація медіаресурсу чи підготовка до приватизації?(ОНОВЛЕНО)

20 Березня 2007
8560
20 Березня 2007
17:21

Концентрація медіаресурсу чи підготовка до приватизації?(ОНОВЛЕНО)

8560
Казбек Бектурсунов керує медіахолдингом київської міської влади і розставляє свої кадри. До чого готують столичні комунальні ЗМІ?
Концентрація медіаресурсу чи підготовка до приватизації?(ОНОВЛЕНО)

Координатором і неформальним розпорядником київських комунальних медіа став Казбек Бектурсунов, колишній генеральний директор видавничого дому «Коммерсантъ-Украина». Про те, що саме він фактично керує віртуальним медіахолдингом київської влади, повідомив «Детектор медіа» сам Казбек. «Являясь советником мэра, я готов делиться с «Детектор медіа» информацией, а не догадками, как это делают политики и ленивые журналисты», - сказав він. За його словами, його рекомендації є директивами для київських комунальних ЗМІ. Як повідомила газета «Дело», посилаючись на власні джерела, восени 2007 року цей холдинг стане реальним, із спільним офісом, фінансуванням і управлінням.

 

Київські комунальні медіа – це три газети, радіостанція та телеканал.

 

Телерадіокомпанія «Київ», заснована Київської міської адміністрацією у 1995 році, мовить з 6.45 до 03.00 на 30-му київському каналі. Сигнал телекомпанії поширюється на Київ, Київську область, а також частину суміжних областей. З 1 вересня 2004 року сигнал ТРК «Київ» ретранслюється через супутник «Амос-2» на Україну, Європу, Близький Схід та Північну Америку (потенційна аудиторія – близько 16 мільйонів глядачів).

 

Інформаційно-музична радіостанція «Радіо Київ 98 FM» була заснована Київською міською радою у 2004 році. Вона мовить 24 години на добу у Києві та Київській області. Середньодобова аудиторія – близько 150 тисяч чоловік.

 

Газета «Вечірній Київ», якій у 2006-му виповнилось 100 років, у 80-ті була одним із найпопулярніших видань у столиці з понад мільйонним накладом. У жовтні 2001 року, коли газета стала комунальною, її наклад становив 18 тисяч примірників. Тепер видання фінансується з міського бюджету. У штаті «Вечірки» донедавна було близько 100 чоловік.

 

Газета «Хрещатик» заснована Київською міською радою в 1990 році. В її штаті донедавна було близько 133 чоловік.

 

Щотижнева газета «Українська столиця» заснована у 2006 року. До того існувала газета «Столиця», заснована 1997 року, яка мала чотирьох співзасновників, серед яких і КМДА. З огляду на норму Бюджетного кодексу, яка забороняє міськдержадміністрації фінансувати приватні структури, газету було перереєстровано. За 2 роки тираж тижневика впав з 88 тисяч до менш ніж 20 тисяч. У штаті «Української столиці» - 42 особи.

 

Зміни в київських медіа розпочались відразу після обрання міським головою Леоніда Михайловича Черновецького. Уже 17 квітня новообраний мер особисто прибув на ТРК «Київ», аби відсторонити від роботи його директора Валерія Ткачука і призначити щодо нього службове розслідування «у зв'язку з фактами неналежного виконання службових обов'язків, які заподіяли значної шкоди».

 

Обовязки директора ТРК «Київ» було доручено колишньому першому заступнику Ткачука Микиті Бєльському. Цікаво, що до свого призначення виконувачем обовязків Микита Бєльський встиг назвати відсторонення Ткачука «початком кадрових чисток», а вже незабаром публічно таврував колишнього начальника.  Перехвилювавшись, Валерій Ткачук потрапив у лікарню, а Черновецький поспішив запевнити, що масових звільнень не буде. Тоді ж були блоковані банківські рахунки ТРК «Київ». Менш ніж за місяць, 15 травня, Ткачук був звільнений «у зв’язку з закінченням його повноважень» (насправді ж 14 березня з Ткачуком був укладений контракт на 5 років – до 2011 року).

 

Валерій Ткачук подав позов до Оболонського районного суду, вимагаючи скасувати рішення про його відсторонення від роботи та відшкодувати моральні збитки в розмірі 50 тисяч гривень. Спершу суд відхиляв його позов, однак Апеляційний суд визнав скаргу законною. 11 січня 2007 року цей позов було задоволено, однак,  імовірно, Черновецький оскаржуватиме це рішення. Тим часом, як повідомила прес-служба каналу, з травня по листопад 2006 року з телеканалу «Київ» звільнилося 40 працівників.

 

28 вересня 2006 року Київська міська рада звільнила з посад керівників чотирьох комунальних ЗМІ: головного редактора «Вечірки» Олександра Балабка, головного редактора «Української столиці» Олександра Зайця, головного редактора «Хрещатика» Геннадія Кіріндясова та директора комунального підприємства «Радіо Київ» Олександра Кривошеєнка. Останній залишився виконувачем обов’язків директора. Таким чином, усі київські комунальні ЗМІ очолили в.о., які мають менше прав, ніж повноцінні керівники. Згідно з порядком призначення керівників комунальних ЗМІ, Київрада повинна оголосити конкурс на заміщення вакантних посад, створити комісію, очолювану міським головою, і розглянути пропозиції кандидатів. Кандидатури переможців конкурсу міський голова вносить на розгляд сесії міської ради. Такий конкурс міська влада обіцяла провести навесні 2007 року. Про те, що такий конкурс буде проведено найближчим часом, неодноразово заявляв виконувач обовязків заступника міського голови Денис Басс, який, зокрема, курує комунальні медіа.

 

21 лютого міський голова затвердив склад комісії, до якої увійшло 35 осіб – 11 депутатів Київради, 23 чиновники КМДА і один представник Національної спілки журналістів України.

 

«До комісії ввійшли посадові особи, які не передбачені положенням про проведення конкурсу – наприклад, Денис Басс. Зрозуміло, що ця комісія працюватиме на Черновецького. Пройде будь-який редактор, потрібний меру», - вважає секретар постійної комісії з питань культури та інформаційної політики Київради Олександр Бригинець.

 

Тим часом, міська влада залучила до керівництва неформальним медіахолдингом Казбека Бектурсунова, що з 2005 до весни 2006 року обіймав посаду генерального директора видавничого дому «Коммерсантъ-Украина». До того пан Бектурсунов 1996 року нетривалий час працював в газеті «Бизнес», з вересня 2000 по серпень 2001 року був керівником групи спецпроектів газети «КоммерсантЪ-Украина» (перша спроба створення української версії російського бренду «КоммерсантЪ»), у 2001-2002 роках – одним з політтехнологів і медіа-менеджерів передвиборчої компанії БЮТ, потім – директором з розвитку газети «Понедельник» (головний редактор – Дмитро Джангіров), рекламного холдінгу Inter Media Group (голова правління – Ігорс Петровс). Казбек також є генеральним директором піар- і маркетингового агентства Think Tank, керівником продюсерської компанії Liberal Arts, 2006 року був виконавчим директором EFFIE Awards Ukraine.

Про звільнення Казбека з посади генерального директора ВД «Коммерсантъ-Украина» стало відомо 12 вересня. «Детектор медіа» попросила прокоментувати діяльність пана Бектурсунова на цій посаді директора з управління дочірніми компаніями російського  ВД «КоммерсантЪ» Аркадія Райхштейна.

 

 «Казбек был в проекте с самого начала и, по сути, стал одним из его старт-ап-менеджеров. Безусловно, тот объем работ, который он проделал, был огромным. И о результатах его работы можно судить, в том числе и оценивая и сегодняшнюю позицию ИД «Коммерсантъ-Украина». Проект успешный. Но не стоит забывать, что Казбек работал в очень серьезной связке с большим количеством профессионалов из России, которые жили и работали на Украине – с момента начала проекта и до сегодняшнего дня. Кроме того, поддержка из Москвы была на всех уровнях и направлениях – журналистском, менеджерском, финансовом и технологическом», - відповів пан Райхштейн.

 

Шеф-редактор об’єднаної редакції ВД «КоммерсантЪ» Андрій Васильєв, що в 2005-2006 роках був головним редактором української газети «КоммерсантЪ», відповів на запитання ТК більш розгорнуто: 

 

- Як ви оцінюєте методи та результати роботи Казбека Бектурсунова на посаді генерального директора ВД «Коммерсантъ-Украина»?

- И старый, и новый владельцы ИД «Коммерсантъ» проявили чрезвычайный гуманизм,  не возбудив против господина Бектурсунова дела. К сожалению, это не моя была прерогатива, потому что я шеф-редактор, который отвечает за творческую составляющую издания. Но пару лет назад я был генеральным директором и если бы все то, что делал господин Бектурсунов, происходило при мне, то я возбудил бы  дело против него – независимо от мнения владельцев. 

 

- З яких причин пана Бектурсунова было звільнено і чому ви вважаєте, що вартувало б завести  справу? 

- Мне очень больно об этом говорить, потому что когда мы с ним вместе работали, я доверял этому человеку. Больше того, я считал его своим другом. Не хочу подставляться под статьи и дифамации, но приведу пример. Уже зная, что он будет уволен, Казбек Бектурсунов, пользуясь своим служебным положением, взял в тогдашнем «Райффайзенбанк Украина» (теперь - OTP Bank – TK) личный кредит на несколько тысяч долларов. Поручителем был тоже он, Казбек Бектурсунов, как генеральный директор Издательского дома. Эти документы есть в банке. Это лишь один из примеров, достаточно мелких, поверьте мне. Но даже этого примера достаточно, чтобы судить о порядочности человека. Причем он эти деньги не отдал, то есть теперь тот кредит висит на «Коммерсанте». Потому что генеральные директоры меняются, а бренд - остается… Больше, извините ради Бога, говорить не могу. Не потому что не доверяю уважаемому изданию «Детектор медіа», а потому что мне противно говорить об этом.

 

- Відповідно, пан Бектурсунов вийшов із складу акціонерів ВД «Коммерсантъ-Украина»?

- Он никогда не был акционером. Он, конечно, мог бы им быть, так как имел на это право. Но он не внес той суммы денег, которая нужна была для того, чтобы стать акционером. Нужно же было внести деньги – свои личные – но то ли у него их просто не было, то ли было жалко… А давать интервью, что он акционер – этого было не жалко. Не говоря о том, что после его ухода очень много было повешено на «КоммерсантЪ» обязательств перед рекламодателями, о которых никто не знал. «КоммерсантЪ», естественно, эти обязательства закрывал, потому что в данном случае доброе имя «Коммерсанта» важнее, чем разборки с бывшим генеральным директором.      

 

«Детектор медіа» звернулась до Казбека Бектурсунова по коментарі щодо ролі, яку він виконує у столичних комунальних ЗМІ, і несподівано отримала зустрічну пропозицію – взяти ексклюзивне інтервю. Розмова – зафіксована на диктофон -  вийшла цікавою і змістовною, проте, отримавши текст інтерв’ю для узгодження, пан Казбек раптом категорично відмовився від публікації. Не влаштувала його і пропозиція власноруч відредагувати власні відповіді, а також  - і пропозиція  погодитися на використання окремих  його цитат у редакційній статті «ТК». Незважаючи на це, ми все-таки публікуємо вибрані цитати з цієї розмови, оскільки, на нашу думку, питання долі київських ЗМІ має велику суспільну вагу,  у цих цитатах йдеться виключно про суспільно-важливі, а не приватні, теми, а людина, яка називає себе  де-факто керівником комунальних  ЗМІ, є публічною і відповідальною перед суспільством особою.

 

Отримавши повноваження з рук київського мера, Казбек Бектурсунов почав міняти виконувачів обовязків комунальних ЗМІ, призначених Київрадою, на своїх людей.

 

23 січня Леонід Черновецький розпорядився призначити виконувачем обовязків головного редактора газети «Хрещатик» Дмитра Джангірова. Джангіров був головним редактором газети «Понедельник», а також співведучим скандальної програми «Проте». Крім того, він – чоловік сестри Казбека Бектурсунова і, за інформацією «ТК», співпрацював із його агенцією Think Tank. Після призначення Джангірова штат редакції «Хрещатика» скоротився майже наполовину.

 

«Оказалось, что, если убрать недееспособных, обслуживающих друг друга людей, газете будет лучше. Причем,  мы их не выгоняем на улицу, но их функции устраним. Тогда человек сидит и не знает, чем заняться. В настоящее время в «Крещатике» почти двукратное сокращение штата», - коментує Казбек Бектурсунов. Він розповів кореспонденту «ТК» про операторів комп’ютерного набору, які працюють у редакціях комунальних ЗМІ, обслуговуючи журналістів, що не вміють користуватись комп’ютерами, та інші анахронізми та невідповідності, які прагне усунути, називаючи це «устранением преград, затрудняющих технологический издательский процесс».

 

1 березня виконувачем обовязків головного редактора «Вечірнього Києва» став Олег Арестархов, колишній заступник головного редактора газети «Дело». На цій посаді він змінив 59-річну Світлану Синякову, призначену наприкінці грудня замість звільненої Людмили Воробйової, яка наважилась виступити проти міської влади, публічно заявивши про цензуру і тиск. Штат «Вечірки» скоротився зі 100 працівників до 70 унаслідок як добровільних, так і примусових звільнень, а тираж упав до 10 тисяч.

 

14 березня ТРК «Київ» очолив Дмитро Харитонов, у минулому – журналіст декількох центральних телеканалів і генпродюсер СТБ. За його власними словами, його попередник на посаді в.о. гендиректора каналу залишиться у менеджменті: «Я с большим уважением отношусь к Никите (Бельскому – «ТК»). Безусловно, я хотел бы, чтобы он остался у нас работать. Как профессиональный журналист, он мог бы вести свой авторский проект. Никита остается на должности президента канала. Но, подчеркиваю, все ключевые стратегические и прочие решения – в моей компетенции».

 

«Почему Харитонова? Потому что в этой стране лучше Харитонова нет никого», - пояснює свій вибір Казбек Бектурсунов.

 

Виконувачем обовязків головного редактора «Української столиці» став ще один компаньйон Казбека Бектурсунова – Павло Карайченцев, який у 2004-2005 роках був директором агентства Think Tank, а донедавна обіймав посаду заступника головного редактора тижневика «Новый понедельник».

 

Із «колишніх» в.о. на своїй посаді залишився лише Олександр Кривошеєнко, який з 2003 року очолює «Радіо Київ».

 

«Первое, что мы уже сделали– привлекли лучших людей с медиарынка: журналистов и самых лучших руководителей для коммунальных СМИ, - каже Казбек Бектурсунов. - Пока что - до всяких конкурсов. Этот конкурс был сложнее, чем конкурс, который формально будет проведен горсоветом (на замещение вакантной должности), потому что со мной договориться труднее, чем с горсоветом. Доказать мне, что ты способен выполнять те или  иные задачи, - а в данном случае глобальные задачи, потому что первое лицо отвечает за все, - достаточно трудно. Это мы и сделали – привели новую команду. Хотите, назовите ее командой мэра, хотите – командой мэрии, или просто руководителями городских СМИ».  Казбек не приховує, що, коли (і якщо) буде організований  формальний конкурс на заміщення вакантних посад керівників комунальних ЗМІ, його переможцями стануть саме запропоновані ним люди: «мы очень надеемся, что победят люди, которые прошли самый тщательный отбор, и горсовет их примет».

 

Хоча в розмові з «ТК» Казбек Бектурсунов не підтвердив наявність у міської влади намірів обєднати комунальні ЗМІ в єдиний холдинг, такий висновок можна зробити з його слів: «Кроме топ-менеджеров мы приглашаем еще и специалистов – маркетологов, рекламистов, дистрибьюторов, финансовых аналитиков, юристов. У нас целое предприятие. Я не уверен, что аналогичный разноплановый холдинг (три газеты, радио и телевидение) есть еще где-то».

 

Повний цикл змін, запланованих Бектурсуновим, буде завершено восени. «Не сомневайтесь, это будут лучшие городские медиа в кратчайшие сроки! Будет маркетинг, промо, будут улучшены макеты, обновлены редакции, медиа приблизятся к читателю, увеличатся тиражи», - обіцяє він. За його словами, стратегічна мета нового керівництва – «научить коммунальные СМИ и людей, которые там работают, мыслить по-современному: бизнес-планами, реальной редакционной политикой - современной и ориентированной на читателя и аудиторию, а не на «джинсу», заказчика и лакейское обслуживание тех или иных чиновников».

 

Усі стандартні закиди до київської влади, що стосуються її відносин із медіа – цензура і тиск щодо підконтрольних їй ЗМІ, закритість для інших, - Казбек Бектурсунов відкидає. «Редакционная политика у нас такая же, как у большинства изданий. Каждый день в газете «Хрещатик» есть публикации, освещающие события с двух точек зрения. Мы проводим круглые столы, на которых есть представители разных позиций. Мы – не субъект политический игры. Мы служим КГГА, своим читателям и предлагаем свой формат общения», - каже він. Казбек стверджує, що у комунальних виданнях можуть бути опубліковані будь-чиї матеріали, зокрема, й авторства представників опозиції – аби були цікаві й актуальні.

 

 Тим часом, під час нашої розмови з Казбеком у його кабінеті, що міститься на третьому поверсі редакції газети «Хрещатик», до нього завітав чоловік, якого він представив як головного редактора «Української столиці» Павла Карайченцева. Він поклав на стіл перед Казбеком якісь тексти. Редакція «Української столиці» розташована на Шулявці, тож, природно, можна припустити, що метою візиту пана Карайченцева в редакцію газети «Хрещатик» було саме  узгодження текстів ще не надрукованого числа.

 

Заперечує Казбек і той факт, що журналістові складно отримати інформацію від посадовців КМДА. На його думку, із доступом до відповідальних чиновників немає ніяких проблем, а причиною таких нарікань журналістів є їхня власна непрофесійність і лінощі. Пан Бектурсунов пропонує свій вихід із цієї ситуації – штрафувати не досить ретельних журналістів, тоді, мовляв, труднощів із отриманням коментарів не виникатиме... Те, що його шеф потрапив до рейтингу «Вороги преси», Казбеку не подобається: «жаль, что в таких, кустарного производства, рейтингах негативную оценку может получить кто-то из власти».

 

За інформацією «ТК», зараз посадовці київської міської влади справді не дотримуються виданої торік заборони коментувати події в столиці, тож журналісти воліють звертатись безпосередньо до ньюзмейкерів, оминаючи прес-службу.

 

Чому Леонід Черновецький і його команда вирішили взятись за комунальні ЗМІ і залучити для їх упорядкування високооплачуваних медіа-менеджерів і консультантів? Причин може бути декілька.

 

По-перше, мобілізація медіаресурсу для його ефективнішого використання у політичній боротьбі (наприклад, у разі перевиборів). «На мою думку, міська влада використовує комунальні ЗМІ для задоволення власних амбіцій та боротьби з політичними суперниками», - каже Вікторія Сюмар,  (Інститут масової інформації).

 

По-друге, бажання «освоїти» чималі бюджетні кошти, виділені на утримання київських комунальних медіа. На 2007 рік на фінансування ЗМІ бюджетом Київради виділено 41 042 600 гривень, із них на телебачення і радіомовлення – 24 451 300 гривень, друковані видання – 14 591 300 гривень, книговидання та інші медіа – по 1 мільйону гривень.

 

По-третє, підготовка до приватизації. Законопроект про роздержавлення комунальних і державних друкованих ЗМІ, підтриманий Кабінетом Міністрів (про це в минулорічному інтервю «ТК» говорив Дмитро Табачник), має великі шанси бути ухваленим 2007 року. Тоді протягом 1-2 років комунальні ЗМІ можна буде «передати в руки трудового колективу» - або у руки того, хто насправді контролює видання. Заміна керівників комунальних медіа на не просто лояльних, а «своїх» людей активно триває в регіонах.

 

«Це буде дуже впливовий медіаресурс. Зараз за державний рахунок цей холдинг зроблять потужнішим, а потім приватизують. Така небезпека існує, і не тільки в Києві», - підтверджує Вікторія Сюмар. Від себе додамо: не лише впливовий, але й дорогий і високоліквідний. І його капіталізація зросте, якщо нові розпорядники витратять бодай частину грошей, які досі йшли на підтримання життєдіяльності великих колективів та «освоювались» відповідальними чиновниками, на модернізацію та розкрутку.

 

На запитання про можливе роздержавлення київських комунальних ЗМІ Казбек Бектурсунов відповів: «Нам сейчас не до этого. Приватизировать здесь сейчас нечего. Это просто руины, от них идет дым и пар… У нас задача -  построить настоящие СМИ, а что там будет дальше – это реально не ко мне».

 

 «Комунальні ЗМІ належать київській громаді. Логічна формула – контролювати ці ЗМІ повинні представники громади, тобто депутати. Насправді ж – контролює виконавча влада. Мені дивно було чути, що доповідачем щодо ситуації у «Вечірньому  Києві» був Денис Басс. Це пряме перебирання функцій - працівники КМДА не мають права представляти всіх киян», - коментує Вікторія Сюмар. Поки що замість громадського контролю над київськими медіа встановлено тотальний контроль команди Черновецького.

 

Чиїм інтересам служитиме медіахолдинг, який будує Казбек Бектурсунов? Ймовірна офіційна відповідь – «інтересам київської громади» - викликає сумніви…

 

На фото – Казбек Бектурсунов.

 

Після публікації цього тексту до нас звернувся Казбек Бектурсунов. Він змінив формулювання однієї з наведених у початковій версії статті цитат і дав коментар щодо наведених у статті слів Андрія Васильєва. Публікуємо цей коментар без змін:

- Мне казалось, что «спор хозяйствующих субъектов» между мной и новым собственником «Коммерсанта», разрешившийся в сентябре прошлого года разводом, закончен и неинтересен. Кроме того, мы вполне по-джентльменски договорились с собственниками не обсуждать своих догадок публично – ни с той, ни с другой стороны. Андрей Васильев не лжет, когда говорит, что мы были друзьями, но договаривался я о бизнесе и его развитии – а также о нашем разводе – не с ним. Когда Васильева сменил в Москве Владимир Ленский, он тоже заявлял, что с предприятием не все в порядку, и не все в порядке персонально с Васильевым. Так часто бывает, когда уходит сильный руководитель. Буду считать, что за те  9 месяцев, что замечательный журналист Васильев находился на Украине, он не только многому научил местных журналистов, но и сам научился у них подменять факты предположениями. Еще раз подчеркну, что расстались мы с «Коммерсантом» цивилизованно. И я, зная очень и очень многое о жизнедеятельности обоих офисов «Коммерсанта» и его топ-менеджеров, по-прежнему с уважением отношусь к «Коммерсанту» и снисходительно - к мнениям Андрея Васильева и Виктории Сюмар.  

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Отар Довженко, Інна Корнелюк, Світлана Остапа, «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
8560
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду