Ігор Юрченко, колишній головний редактор журналу «Політика і Культура» і один з героїв фільму Володимира Ар'єва «Свідок вбивства», надіслав на адресу ТК статтю «Свідки брудної гри», в якій звинувачує автора стрічки у маніпулюванні інформацією.  Редакція ТК сконтакувалася з паном Ар'євим та переадресувала йому закиди, наведені в матеріалі.

Cам фільм маєте можливість переглянути на YouTube (частина 1, частина 2).

- Володимире, яка передісторія появи вашого фільму-розслідування «Свідок вбивства», що стосується обставин смерті Зиновія Кулика?

-  В середині січня до мене зателефонував заслужений юрист України - Сергій Крижанівський. Він  мене добре знає, колись ми разом робили «Закриту зону», і він був адвокатом журналіста Ігоря Антоника, засудженого за те, що він нібито вбив зятя, на той момент заступника голови Адміністрації Президента.  До речі, після цієї програми президент підписав указ про амністію Антоника. Сергій Крижанівський сказав, що зараз перебуває у Канаді, має статус політичного біженця, через те, що його переслідує Партія регіонів. І сказав, що він готовий свідчити про обставини вбивства Зиновія Кулика. Я швидко перевірив інформацію, зустрівся з людьми, які тоді знали Кулика, і вони підтвердили, що смерть була дуже дивною та підозрілою, і вони не виключають того, що це могло бути вбивство. Тоді я зрозумів, що підстави до розмови з Крижанівським є, і я вилетів у Канаду, взяв у нього інтерв'ю, повернувся і зробив фільм.

- Тобто, ви вирішили взятися за цю тему, коли, як сказано й у фільмі, місяць тому до вас звернувся юрист, колега та близький приятель Кулика Сергій Крижанівський? Чи вже протягом якогось часу вели розслідування, збирали різні версії обставин смерті Кулика?

- Я не вів жодного розслідування, і цей фільм не є розслідуванням. Це авторський фільм-свідчення. Він зроблений на основі свідчень, які були частково підтверджені іншими людьми, які погодились говорити. Тому що багато людей говорити відмовились, але підтвердили, що вони мають підозру щодо цієї смерті. Я сам спілкувався на цю тему з багатьма людьми, а ті, хто мені допомагали,  брали інтерв'ю  у  Юрченка та водія Кулика. Я брав інтерв'ю суто у Крижанівського.

- Ви виробляли його на замовлення якогось каналу?

-  Ні. Я виробляв його так.

- Якщо цей фільм вироблявся силами вашого продакшну «Закрита зона», чому в фіналі немає титрів (ані студії, ані прізвищ операторів, монтажерів, що, взагалі-то є обов'язковою нормою), а є тільки тільки копірайт «В. Ар'єв»?

-  Цей фільм не має жодного відношення до продакшну «Закрита зона». Він вироблявся моїми власними силами, а титри, за законом, це не обов'язкова річ. І ті, хто ще працював над фільмом, мають право на те, щоб бути згаданими. Обов'язковим лише є зазначення копірайту - кому цей фільм належить. А він належить мені.

-  Розповіді кого саме та з яких причин НЕ увійшли до остаточної версії фільму? 

- Було ще інтерв'ю з однією людиною, але в останній момент Орест Сохар подзвонив та відмовився від того, щоб це інтерв'ю було включено в фільм.

- Чому у фільмі немає синхронів дружини та сина Маркіяна, які останніми бачили Зиновія Кулика живим? Ви звертались до них і отримали відмову? Якщо ні, то чому не звертались?

- На це є відповідь у самому фільмі. Вони взагалі не виходять на контакт з пресою. Я намагався зв'язатись з ними через близьких до них людей. Але вони категорично цього не хочуть.

-  У закадровому тексті вашого фільму йдеться про те, що нібито Кучма скерував Кулика «наглядати» за Януковичем, коли той був прем'єр-міністром. Кулик також був зобов'язаний доповідати Кучмі про результати свого «нагляду». Натомість Ігор Юрченко, екс-головний редактор журналу «ПіК» стверджує, що «Зиновій Володимирович не був людиною, яку можна було використовувати у такій якості. До того ж усі працівники ПІКу пам'ятають, що Кулик не легко і не одразу дійшов до рішення пов'язати свою політичну діяльність саме з Януковичем». Як ви це протиріччя прокоментуєте? 

- Це не закадровий текст. Це засновано на словах Крижанівського про те, що Кулик був посланий за Януковичем у його команду. Я підкреслюю - це слова Крижанівського. Жодної моєї авторської позиції у цьому фільмі не має. Я ж кажу, що це версія для органів прокуратури. Але я вважаю, що ця версія мала бути оприлюднена обов'язково, в тому числі й до виборів. Щоб люди могли зробити вибір, маючи  повну інформацію.

- Ваш фільм повністю базується на версії подій, яку на вашу камеру озвучив Сергій Крижанівський, який на даний момент просить політичного притулку в Канаді. Зокрема, базуючись на його розповіді, ви стверджуєте, що напередодні смерті «пізно ввечері 13-го травня Кулик був саме у Кабміні й саме звідти вийшов вже у хворобливому стані» (але це не доведено ніким більше), що Зиновій Кулик передчував небезпеку (це спростовує тодішній колега Кулика Ігор Юрченко) тощо. Чому ви не розглянули події під іншими можливими кутами зору і не включили у фільм інші версії, альтернативні тій, яку формулює Крижанівський? (Серед альтернативних версій - пан Юрченко, наводить ту,  що її озвучив Тарас Чорновіл у своєму матеріалі на «Українській правді». За дивним збігом обставин його стаття «Віктор Янукович. Спроби аналізу історії хвороби» з'явилася на УП того самого дня, коли Ар'єв влаштував показ свого фільму в УНІАН - у понеділок, 1-го лютого).

- Цей фільм називається «Свідок убивства», він про версію Крижанівського, а не про вбивство Кулика. Навіть у самому фільмі є відповідь на це.

- Ви стверджуєте, що усі телеканали ваш фільм відмовились поставити у свій ефір. Чому, як ви вважаєте? Які конкретно канали та з якими поясненнями вам відмовили? Що збираєтесь робити з цим фільмом далі?

- Я не буду говорити про це, тому що розмова відбувалась на рівні моїх особистих контактів, і мені сказали, що цей фільм навіть не треба пропонувати далі. Я не хочу підставляти телевізійних колег. Йдеться  лише про центральні канали, деякі обласні його показали.  Тепер нехай люди  дивляться цей фільм, він є на YouTube. Я вже звернувся до правоохоронних органів як народний депутат. Хочу підкреслити, що цей фільм не журналістський. Він - авторський. І я його робив як народний депутат України. Адже у ньому озвучується версія. Це так само, як раніше народні депутати наводили свідчення Мельниченка. Але я можу викласти це все у вигляді фільму, а не просто як відеосвідчення.

Всі фрази Юрченка у цьому фільмі були довершені абсолютно. Вони були від самого початку і до кінця. Я не знаю, що мені закидає Юрченко, але можу його зрозуміти. Адже після виходу цього фільму на нього почався тиск, і цілком можливо, що внаслідок цього тиску він починає відмовлятись від своїх слів. Але я підкреслюю:  ви мені не поставили жодного питання щодо тих речей, які він мені закидає, тому відповідаю всліпу. Ще раз підкреслюю -  цей фільм не розслідування, і тим паче не журналістське.

Фото - www.nso.org.ua