В’ячеслав Піховшек: Добрий вечір. В ефірі «Епіцентр» на каналі «1+1». Головне ви знаєте: «Газпром» і «Нафтогаз» заявили про скасування обмежень поставок газу в Україну. Але заспокоюватися, думаю, не варто. Надто далеко зайшло протистояння Президента Ющенко і Прем’єра Тимошенко. Взяти той же газ, як найбільший приклад такого протистояння, на який важко не звернути увагу. В повідомленні і про скасування обмежень поставок газу сказано: «Переговори голів правління «Газпрому» та «Нафтобазу» проводилися за підсумками телефонної розмови Ющенка і Путіна». А в ній, я нагадаю, говорилося про реалізацію домовленостей від 12 лютого, які передбачали і створення двох газових посередників, і доступ «Газпрому» до внутрішнього ринку України. І що ми чуємо сьогодні? Тимошенко заявляє, що жодна з домовленостей, досягнутих Ющенком і Путіним, виявляється не зафіксована документально. Тобто, у всьому що, винувата стенографістка, яка кудись відлучилася, коли Ющенко домовлявся з Путіним? Чи в кімнаті, де переговорювали президенти, раптово всі мікрофони з магнітофонами перегоріли? Що означає цей блеф про відсутність паперів? Відверто кажучи, мені вже набридло, і я вже не хочу говорити про газ. Ми, як споживачі, повинні не помічати влади, знаючи, що в нас є газ, світло, вода, хто б у цій країні не був Прем’єром чи Президентом. Між тим змушені помічати, адже столичне політичне протистояння не зупиняється, воно перекидається із Києва в регіони. Веде, звичайно, столиця, де Блок Кличка вже заявив, що підтримує ініціативу БЮТ про позачергове пленарне засідання Київради, і що з 1 березня з’являються законні підстави для дострокового припинення повноважень Київради і призначення нових виборів. Однак другій столиці далеко до першої. Те, що почало відбуватися у Харкові з економічних конфліктів та протистояння органів влади виливається у пряму загрозу нормальному життю мільйонника.

«Подробности», 21 лютого 2008 року: «Міністерство транспорту і зв’язку 14 лютого призначило виконувачем обов’язків начальника «Харківського метрополітену» Геннадія Броншпака, відсторонивши від посади Сергія Мусієва до закінчення перевірки роботи метрополітену відомчою комісією».

В’ячеслав Піховшек: Історія розпочинається з вимог відставки тодішнього начальника метрополітену та початку голодування машиністів. Голодування, вимоги якого підтримав основний опонент діючої міської влади народний депутата від БЮТу Олександр Фельдман, а також губернатор Харківщини «нашоукраїнець» Арсен Аваков, депутати-опозиціонери. Далі історія розвивається у звичному для України жанрі війни судових рішень. Новий керівник підприємства обіцяє відновити всіх звільнених машиністів, створює спеціальну погоджувальну комісію, припиняє голодування на центральній площі міста. Далі події починають розгортатися як у детективному серіалі.

Інтернет-видання «Вовремя», 27 лютого 2008 року: «Київський районний суд Харкова 18 лютого підписав ухвалу заборонити перешкоджати Мусієву виконувати службові обов’язки начальника метрополітену. 20 лютого Ленінський районний суд Харкова призупинив дію ухвали Київського райсуду. За інформацією прокуратури Харківської області, рішення Київського райсуду Харкова про заборону Броншпаку виконувати обов’язки державного підприємства «Харківський метрополітен», а також перешкоджати Мусієву виконувати ці обов’язки залишається в силі».

В’ячеслав Піховшек: 21 лютого пройшла зустріч губернатора Арсена Авакова з представниками трудового колективу метрополітену, які поновили голодування на Майдані Свободи. Там же було оголошено, що 89 машиністів електропотягів висловили бажання приєднатися до акції голодувальників.

«Україна кримінальна», 25 лютого 2008 року: «Я гарантую вам, що Мусієва буде не лише відсторонено, а й звільнено з посади керівника метрополітену», - заявив очільник Харківської області Аваков. Андрій Мухатаєв, голова УСБУ у Харківській області заявив, що «Сергій Мусієв на сьогодні, безумовно, стороння особа в метрополітені, незважаючи на судовий позов, рішення міністра зостається чинним. Усі свої висновки щодо ситуації в метрополітені СБУ передасть у прокуратуру».

В’ячеслав Піховшек: Потім була 19-а сесія Харківської міськради, де було прийнято рішення звернутися до Мінтрансу з питанням передачі «Харківського метрополітену» із державної власності у комунальну. Опозиціонери категорично проти.

Олександр Фельдман, «Главред», 18 лютого 2008 року: «Є реальна загроза, що метрополітен під тиском міської влади ухвалить рішення про відмову від багатьох об’єктів нерухомості. Майновий комплекс метрополітену може бути роздріблено і частково приватизовано. «У процесі передачі метро може втратити низку режимних об’єктів, а також документи, які свідчать про значні фінансові зловживання минулих років».

«Коментарі», 1 березня 2008 року: «Сергій Сьомочкін, лідер фракції БЮТу у міськради, звинуватив керівництво метрополітену у тому, що кіоски в метро передаються в оренду з порушеннями законодавства: орендатори не уклали договорів із Фондом держмайна».

В’ячеслав Піховшек: Між тим полеміка навколо «Харківського метрополітену» почала виходити на рівень вуличної реклами. Харковом прокотилася безпрецедентна за розмахом і фінансовою вартістю контрафельдманівська рекламна кампанія. Опозиціонери звинувачують міську владу.

«Главред», 4 березня 2008 року: «Кілька великих рекламних агентств відмовилися розміщувати соціальну рекламу, пов’язану з «Харківським метрополітеном». Свою відмову керівники рекламних підприємств мотивували тим, що з боку чиновників, наближених до Харківської міськради, їм надійшла рекомендація не приймати замовлення, пов’язані з метрополітеном. Раніше бігборди цих агентств були задіяні в анонімно агресивній кампанії зі звинувачення Фельдмана, що він намагається утримати контроль над державним підприємством «Харківський метрополітен».

В’ячеслав Піховшек: На Обласної державної адміністрації вже з’явилася така інформація про перевірку господарчої діяльності «Харківського метрополітену».

Владилен Вавілов, начальник Головного управління промисловості, транспорту і зв’язку Харківської облдержадміністрації, офіційний сайт «ХОДА», 3 березня 2008 року: «Комісія встановила факти невиконання керівником метрополітену фінансового плану підприємства на суму декілька мільйонів гривень. Крім того є серйозні проблеми з оренди кіосків на багатьох станціях підземки. Є питання щодо оплати праці. Комісія також виявила низку порушень у санаторії-профілакторії метрополітену «Дубовий гай», зокрема продаж корпусу №3 за достатньо символічну суму, котра, очевидно, не відповідає вартості цього об’єкту».

В’ячеслав Піховшек: Потім конфлікт виходить із підземелля на нашу грішну землю. Перший земельний аукціон у Харкові, і знову конфлікт. Помічник міського прокурора Харкова зачитує протест прокуратури, в якому торги оголошуються незаконними, оскільки в оператора аукціону немає відповідної ліцензії. Після цього помічника прокурора виводять із залу. Мерія і керівництво міської ради вважають претензії прокуратури необґрунтованими, а за діями силовиків – бачать політичні фігури губернатора Аракова і народного депутата Фельдмана. В опозиції своє бачення.

Сайт «Дозор», 3 березня 2008 року: «Харківський філіал компанії «Укрспецзем», яка проводила аукціон, очолює наближена до Кернеса особа, депутат від Партії Регіонів Володимир Тупіцин. Ця компанія має отримати близько 10% від виторгу з аукціону, що приблизно становить 5 мільйонів 600 тисяч гривень».

В’ячеслав Піховшек: Мої висновки наступні. Опозиція до міської влади в Харкові почала скоординовану роботу по протидії цій владі. Ситуація вийшла за межі Харкова на рівень співвідношень між владою та опозицією не на рівні регіону, а на центральному рівні. Скоріше за все, перед нами новий виток протистояння в Харкові, конфліктів в Харкові, в які рано чи пізно буде змушена втрутитися центральна влада, а, власне, це вже сталося. Депутати місцевих влад передали відкритого листа Президенту Ющенко і Спікеру Яценюку з проханням звернути увагу на, цитую: «зловживання Харківського міського голови Добкіна та Секретаря Харківської міськради Кернеса. Депутати попросили Президента взяти ситуацію в Харкові під свій особистий контроль», - кінець цитати. Такі от справи. Перебіг подій будемо відстежувати далі. А поки все. До побачення.

Стенограма підготовлена компанією Sourcer.