ПРОЕКТИ
16:43
Четвер, 1 Червня 2017

Мова ненависті в регіонах: сучасні «надбання» в одеських медіа

У регіональних медіа об’єктами мови ненависті, крім українсько-російських відносин,стали представники етнічних та національних груп, мешканці окремих регіонів. Цю тенденцію було виявлено у ході проведеного нами аналізу матеріалів популярних онлайн-видань Одеси «Думская», «Таймер», УСИ, Odessit, «Вечерняя Одесса» за період з 1 жовтня 2016 року до 31 січня 2017 року.
Мова ненависті в регіонах: сучасні «надбання» в одеських медіа
Мова ненависті в регіонах: сучасні «надбання» в одеських медіа

У процесі комунікації завжди вирізняється значущістю не лише те, що сказано, а те, як сказано. Сучасний інформаційний простір, на жаль, активно тиражує негативні тексти, одним із маркерів яких є мова ворожнечі – будь-які вислови, контекст чи візуальне зображення, що призводить до створення або ж поглиблення вже існуючої ворожнечі між відмінними за певними ознаками групами суспільства.

За п’ять останніх років можна спостерігати поступовий спад інтенсивності вияву мови ворожнечі в сучасних медіатекстах. Проте разом з цим фіксуємо зміну акцентів цього явища: у регіональних медіа об’єктами мови ненависті, крім українсько-російських відносин,стали представники етнічних та національних груп, мешканці окремих регіонів. Цю тенденцію було виявлено у ході проведеного нами аналізу матеріалів популярних онлайн-видань Одеси «Думская», «Таймер», УСИ, Odessit, «Вечерняя Одесса» за період з 1 жовтня 2016 року до 31 січня 2017 року.

Зокрема встановлено, що найчастіше елементи мови ворожнечі наявні у цитатах героїв матеріалу, негативно оцінні вислови яких часто «персоніфікують» чужих, підкреслюють їхню агресію та ворожу сутність. Інколи в цих цитатах простежуються навіть відверті заклики до насилля, визнання насилля припустимим способом вирішення проблеми. Як-от простежується в матеріалі «"Майдановка" из Краматорска: если в Николаеве поднимут голову, мочите их лопатой» (Таймер. – 7 грудня 2016). Героїня матеріалу – Марина, яка переїхала в Миколаїв із Краматорська, досить агресивно висловлюється щодо подій на Донбасі: «Если только у вас кто–то поднимет голову или начнёт речь, просто мочите их без разговоров. Лопатой, руками, чем хотите, — поделилась Марина своей схемой примирения». Журналіст намагається пояснити читачам, що це відхилення від норми, винісши в лід свій коментар: «Война на Донбассе изменила сознание многих людей. Иногда эти изменения в лучшую, а иногда и в худшую сторону». Проте наявна в заголовку агресивна цитата вже налаштовує читача на негативність матеріалу, персоніфікує образ ворога, пропагує насилля.

У матеріалі від 31 січня 2017 року в заголовок журналіст виніс досить агресивний вислів Марка Гордієнка (одеського активіста): «Гордиенко: проклятый Донбасс, это раковая опухоль Украины» (Таймер. – 31 січня 2017). У наведеному прикладі простежується емоційне посилення контексту шляхом використання негативних оцінок при характеристиці Донбасу, використання принципу переносу з часткового на загальне, внаслідок чого пересічний споживач інформації може сприйняти: «все, що має відношення до Донбасу, – це зло» (про висвітлення інших тем сайтом «Таймер», відомим проросійськими поглядами, читайте в статті «Як навчити читачів боятися українських військових, або Майстер-клас про пропаганду від одеського видання «Таймер» - ред.).

Мова ворожнечі в одеських медіа проявляється стосовно представників інших етнічних груп, національностей. Як правило, ця тенденція простежується в матеріалах, в яких висвітлюються проблеми криміналу, ДТП: журналісти часто зазначають національність підозрюваних у здійсненні того чи іншого злочину або учасників надзвичайної події. Порівняйте: у медіатексті «Стрельба возле одесского суда: полиция разыскивает банду грузин» (Таймер. – 1 грудня 2016) журналіст, використовуючи вислів «банда грузин», створює негативний образ національної групи, позиціонує її як джерело кримінальної загрози, а це, у свою чергу, призводить до її дискредитації.

Необґрунтована актуалізація національності підозрюваних простежується й в матеріалах «СБУ в Одессе накрыла организованный россиянкой конвертцентр» (Думская. – 8 ноября 2016), «В одесском аэропорту задержали турка, подозреваемого в терроризме» (УСИ. – 5.12.2016).

Як бачимо, у текстовому просторі створені журналістами образи «своїх» та «чужих» перебувають в опозиції. При цьому спрацьовує стереотип сприйняття «чужого» передусім як загрози для «своїх». «Ворогами» у сучасних одеських медійних текстах подекуди виступають представники окремих національностей, мешканці певного регіону.

Часто журналісти задля привернення уваги читачів до свого матеріалу використовують у заголовку досить «жорстокі» вислови-цитати своїх персонажів, тим самим легітимізують мову ворожнечі. Внаслідок цього частина суспільства,«вживаючи» таку інформацію, починає стереотипно сприймати навішані ярлики, які з часом (за умови їх активного тиражування) можуть «вростатися» в масову свідомість, що, у свою чергу, може привести як до деформації думки певних груп людей, так і до породження нової агресії.

Поряд з цим варто зазначити, що явища мови ворожнечі не вирізняються активністю свого вияву в одеських медіа. Нами не було виявлено й публікацій, в яких би простежувалася релігійна та гендерна дискримінація, некоректне висвітлення внутрішньо переміщених осіб.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
266
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop