На сторожі свободи слова більше стоять правозахисники, аніж журналісти.

Про це у Києві 6 липня на міжнародній конференції «Права людини в Україні: точка відліку» сказала голова правління Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

Соціологи поставили професійним групам два запитання: чи вважають вони, що в деяких випадках потрібна певна цензура? Чи можна обмежити свободу слова з міркувань моралі?

16% правозахисників, 29% журналістів та 58,3% суддів сприймають обмеження цензури. А 10,7% правозахисників, 31% журналістів та 55,6% суддів вважають, що свободу слова можна обмежити через мораль.

Голова правління Громадського радіо Андрій Куликов називає цифри опитування тривожними.

«Але тривожним також є те, що в нас досі не існує узгодженого поняття цензури, яке б сприймалося більшістю не тільки журналістської гільдії, але і суспільства. Крім того, у нас плутають (іноді навмисно) редакційну політику, цензуру і самоцензуру. Часто таврують як схильних до самоцензури журналістів, які просто ретельніше перевіряють факти і обставини. Але от за закликами до обмеження свободи слова з огляду на війну або з міркувань моралі  приховується спроба відволікти і журналістську спільноту, і аудиторію від деяких тем, які не вигідні тим, хто при владі», - зауважує пан Куликов.

Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та фірма «Юкрейніан соціолоджі сервіс» опитали, зокрема, 180 суддів, 206 поліцейських, 100 журналістів та 103 правозахисників. Опитування професійних груп репрезентують тенденції та оцінки представників цих цільових груп. Опитування відбулось в рамках соціологічного дослідження «Права людини в Україні» на замовлення Програми розвитку ООН в Україні у співпраці із ГО «Центр інформації про права людини» і Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Микола Мирний, журналіст Центру інформації про права людини, для «Детектор медіа»