Ольга Мусафірова констатує, що переважна більшість журналістів Росії сприймає як норму не давати слова «хунті» і «карателям»

Ольга Мусафірова констатує, що переважна більшість журналістів Росії сприймає як норму не давати слова «хунті» і «карателям»

23 Квітня 2015
2118

Ольга Мусафірова констатує, що переважна більшість журналістів Росії сприймає як норму не давати слова «хунті» і «карателям»

2118
Ольга Мусафірова констатує, що переважна більшість журналістів Росії сприймає як норму не давати слова «хунті» і «карателям»
Ольга Мусафірова констатує, що переважна більшість журналістів Росії сприймає як норму не давати слова «хунті» і «карателям»

Власкор російської «Новой газеты» Ольга Мусафірова заявляє, що використання «штампів» на зразок «хунта» і «каратели», які запровадили провідні російські медіа, продовжує розпалювати конфлікт і працює проти мирного процесу. Таку думку журналістка висловила 23 квітня під час круглого столу журналістських організацій України та Росії, що проходить у Відні (Австрія) під егідою ОБСЄ, повідоляє прес-служба НСЖУ.

 

«Як би ми не називали війну, яка триває нині, - але це нове для нас явище. І воно почалося зі слів. Спочатку були слова, а потім "Буки" і "Гради". Тобто вага журналістського слова - надзвичайно висока», - зазначила Ольга Мусафірова.

 

Водночас, за її словами, в багатьох російських медіа трактується як норма поведінка журналістів, коли вони подають аудиторії викривлену картину світу - тобто показують тільки бік «ДНР» та «ЛНР».

 

Як приклад інших журналістських стандартів вона навела приклад вручення премії Союзу журналістів Росії «За мужність і професіоналізм» своєму колезі з «Новой газеты» Павлу Канигіну і переконана, що якби подібну премію вручала Національно спілка журналістів України (НСЖУ), то також його б відзначила. «Бо це найчистіший, що називається, лабораторний зразок сучасної журналістики: Павло працює з двох сторін конфлікту. У нього є акредитація в АТО, і ніяких труднощів з її отриманням немає», - зазначила Ольга Мусафірова.

 

Що ж до акредитації в «ЛНР» та «ДНР», то тут проблеми можуть виникати на тих територіях, де відбуваються воєнні дії. Якщо військових дій немає, можна працювати і без акредитації. «Пару місяців тому я була у відрядженні в Новоазовську. Це окупована територія. Я зустрічалася там не тільки з людьми на вулиці, але й з представниками так званої окупаційної адміністрації. І коли мене спитали, чи маю я акредитацію, я взяла сміливість сказати, що не маю, бо не вважаю "ЛНР" та "ДНР" державними утвореннями, - розповіла журналістка. - Специфіка полягає в тому, що 90% працівників цих адміністрацій - це колишні представники Партії регіонів. Тому вони й ховають очі. Мене не затримали, більше того, зі мною розмовляли».

 

Водночас, за словами журналістки, у російських колег, які працюють як «порядні люди», не буде проблем з акредитацією від української сторони.  «Так, існують ризики, які ми не можемо передбачити, - осколок снаряду чи випадкова куля. Але це ризики будь-якого військового журналіста. Все решта - не так страшно, як це представляють російські колеги», - сказала вона.

 

За словами Ольги Мусафірової, військові структури України відкриті до спілкування з пресою, однак чомусь російські журналісти не звертаються до них. Так само, як і не висвітлюють події звільнених від сепаратистів територій.  «Характерний приклад - місто Слов'янськ. Після звільнення я була там кілька разів. І поки місто було окуповане, російські журналісти їздили туди щотижня. Тепер їх не цікавить, що там відбувається», - сказала журналістка.

 

Водночас українські журналісти позбавлені можливості мати власний професійний погляд на те, що відбувається за державним кордоном - у Росії. Саме тому Ольга Мусафірова звернулася до присутніх з пропозицією посприяти в організації відряджень українських журналістів провідних медіа не тільки в Москву, а й в по російських провінціях. «Велика країна поруч, а ми не знаємо про неї нічого», - зазначила журналістка.

 

Круглий стіл журналістських організацій України і Росії проходить у Відні вшосте. Традиційно  в ньому беруть участь делегації Національної спілки журналістів України, Незалежної медіа-профспілки, Союзу журналістів Росії.  Зустріч відбувається в офісі представника з питань свободи ЗМІ  Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).

 

Нагадаємо, у версені минулого року Ольга Мусафірова заявила, що  потрібно продовжувати комунікацію з невеликими осередками демократичної преси, які залишилися в Росії.

 

Нагадаємо, на зустрічі під егідою ОБСЄ у грудні 2014 року медійники України і Росії закликали звільнити українських журналістів Сергія Сакадинського і Романа Черемського. А торік у вересні представники українських та російських журналістів ухвалили в ОБСЄ спільну заяву щодо порушень прав ЗМІ на сході України.

 

Попередня зустріч під егідою ОБСЄ відбулася у лютому 2015 року.

 

 

 «Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2118
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду