Прокуратура здійснює процесуальне керівництво у 92 кримінальних провадженнях, які стосуються злочинів росіян проти представників медіа — українських та іноземних. Про це під час презентації кампанії «Журналісти мають значення» повідомив Олександр Зюзь — представник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генпрокурора.
Найбільше злочинних дій щодо представників медіа, за його словами, зафіксовано в Донецькій, Луганській, Харківській, Запорізькій та Херсонській областях.
«В ході досудового розслідування цих проваджень встановлена загибель 49 журналістів, сім з яких — іноземці. 43 журналісти отримали поранення, 19 з яких іноземні громадяни. 19 з цих журналістів до того ж були незаконно затримані або позбавлені волі», — розповів співробітник ОГП.
Протягом останніх двох років журналісти ставали жертвами артилерійських обстрілів прифронтової території, ракетних ударів по Україні, незаконних затримань, тортур, катувань, нелюдського поводження з ними. Дехто з медійників продовжує перебувати на тимчасово окупованих територіях та в РФ як цивільні заручники.
Водночас, зауважив Олександр Зюзь, з початку повномасштабного вторгнення в порядку спеціального досудового розслідування до суду скеровано чотири обвинувальні акти стосовно десяти осіб за кримінальними провадженнями, постраждалими в яким були журналісти. Один з кривдників журналістів заочно засуджений до дев’яти років позбавлення волі, двоє — до дванадцяти. Повідомлено про підозри деяким фігурантам справ про ракетні обстріли, внаслідок яких журналісти загинули або отримали поранення.
Крім того, Київська обласна прокуратура направила до суду обвинувальний акт стосовно одного з військовослужбовців Збройних сил Росії, який погрожував фізичною розправою українському журналісту. Вироком суду цього звинуваченого вже визнано винним і засуджено до позбавлення волі на дев’ять років.
Херсонська прокуратура направила до суду три обвинувальних акти у провадженнях, у яких потерпілими є журналісти. Йдеться про осіб, які ув’язнювали журналістів у Каховському районному відділку поліції, спричинивши їм тілесні ушкодження.
«Ми працюємо на міжнародній арені, щоби притягати таких осіб до відповідальності за скоєння воєнних злочинів. В кожному випадку ми спілкуємось з представниками правоохоронних органів тієї країни, громадянином якої є постраждалий в Україні журналіст, на предмет можливості відкриття провадження в рамках універсальної юрисдикції і проведення спільного розслідування. Це відбувається або в рамках виконання запитів про міжнародну правову допомогу, або при створенні спільних слідчих груп із компетентними органами різних країн. Така група в нас вже створена із колегами з Ірландії та Франції, вона розслідує загибель ірландського і французького журналістів», — розповів Олександр Зюзь.
За його словами, вже є перші підозри від компетентних органів Литовської республіки стосовно литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, який загинув у блокадному Маріуполі.
Раніше «Детектор медіа» повідомляв про те, що в Україні стартувала кампанія Ради Європи «Журналісти мають значення». Вона покликана поглибити розуміння суспільством і державою проблем безпеки, з якими стикаються журналісти в Україні в сьогоднішніх реаліях, та сприяти виробленню практичних рекомендацій щодо покращення безпеки журналістів та працівників медіа.
Також ми писали про те, що протягом 2023 року ІМІ зафіксував в Україні 150 порушень свободи слова. Майже половину з них вчинила Росія. Загалом найчастіше 2023 року право журналістів на професію порушували приватні особи, правоохоронці, органи місцевого самоврядування, судова влада, а також представники російської церкви тощо. З 2014 по 2024 роки росіяни вбили 83 представників медіа України.
Читайте також:
Фото: «Укрінформ»
