detector.media
Отар Довженко
«Детектор медіа»
24.12.2021 15:06
Хто забере в Арахамії посвідчення журналіста?
Хто забере в Арахамії посвідчення журналіста?
Коли ми закликали Національну спілку журналістів України провести аудит членства і забрати посвідчення у випадкових людей, відповіддю була провокація. Можливо, рядові члени НСЖУ поставлять питання, чому статус журналіста нічого не вартий?

Голова парламентської фракції «Слуги народу» Давид Арахамія в розмові з журналісткою миколаївського видання «Шиповник» похвалився, що має посвідчення журналіста. «І у мене є посвідчення. Я теж журналіст, член Спілки журналістів… Я – ваш колега. Я можу з вами спілкуватися зараз не як політик, а як колега», – сказав Арахамія.

Давид Арахамія, також відомий як Давид Браун — людина різнобічно обдарована: і політик, і економіст, і волонтер, і діджей. Журналіст? Можливо, ця сторінка в його біографії таємна, адже ніде в офіційних життєписах «слуги народу» не йдеться, що він працював у медіа. То як політик став членом Національної спілки журналістів? «Детектор медіа» звернувся із цим запитанням до нього і сподівається отримати відповідь.

Можливо, коли ця відповідь стане відомою, керівництво Національної спілки журналістів навіть обуриться. Як обурилося 2017 року, коли до спілки прийняли Мирослава Хом’яка — соратника Медведчука, львівського міні-олігарха і чиновника. Підставою стала формальна посада Хом’яка у штаті радіостанції «Львівська хвиля», яка йому належить, і в якій він — цитуючи голову НСЖУ Сергія Томіленка — «відомо і брутально нищив свободу слова, порушував права журналістів».

Або рекомендуватиме місцевому осередку скасувати членство Арахамії, як було з Володимиром Корнієнком — депутатом Одеської міськради від «Опозиційної платформи — За життя», який не має нічого спільного з медіа, але зненацька став членом НСЖУ, бо «це стан душі». Одеська організація роздала ще щонайменше десяток посвідчень незрозумілим людям — потім скасовувала.

Або скаже, що посвідчення фальшиве — як в історії з персонажем на прізвище Йовбак, який брав участь у мукачівських заворушеннях. Ну, могли ж і Арахамії видати фальшиву прескарту — може, він працював у якійсь фальшивій редакції.

Або знайде виправдання — як у випадку присвоєння «почесного членства» в НСЖУ Олександрові Шевченку, нардепу і одному з найпопулярніших політиків у новинах «1+1» тих часів. Шевченка прийняли в «почесні журналісти» за допомогу НСЖУ в «проведенні заходів».

Наприклад, скаже, що Арахамія — блогер. Адже тепер кожен, хто пише у фейсбуку — блогер, а НСЖУ пропонувала блогерам отримати посвідчення журналіста.

8 грудня Медіарух звернувся до керівництва НСЖУ з закликом провести аудит членства та зробити його прозорим, аби було зрозуміло, хто у спілці через свою професію, а хто — задля права володіння травматичною зброєю або ще якихось уявних «переваг». Приводом для звернення стали кілька випадків, коли осередки НСЖУ видавали посвідчення журналіста людям, які не мають нічого спільного з журналістикою. Медіарух — горизонтальна безлідерна ініціатива, і його активні учасники підтримали це звернення.

Якою ж була реакція на цей заклик? За кілька днів відомі журналісти, які асоціюються з Медіарухом (наприклад, ставили свій підпис під заявою в минулому, адже інституційного членства в Медіаруху поки що немає), отримали дзвінки від керівництва НСЖУ, яке запитувало їх — просто запитувало — чому вони підтримують заяву. Деякі з цих людей відповіли, що не знають, про що йдеться — вони не брали участі в голосуванні за заяву. Їхні відповіді використали у «відповіді» (скажімо так, наїзді у відповідь) на сайті НСЖУ, яку також поширило агентство «Українські новини». Воно належить Дмитрові Фірташу та Сергію Льовочкіну з ОПЗЖ (не дивуйтеся), а очолює його колишній прессекретар Януковича Денис Іванеско, який входить до секретаріату НСЖУ.

Автори цього опусу, по-перше, намагаються дискредитувати Медіарух та його учасників, по-друге, вимагають навзаєм «прозорості» від нашої ініціативи (відчуваєте різницю? Журналістська неформальна ініціатива, всі наявні члени якої насправді публічно заявлені, і офіційна національна спілка, яка фінансується частково і з бюджету), по-третє, просто «сам дурак».

На жаль, у цьому розлогому тексті немає відповіді, чому в такої великої кількості людей, у тому числі публічних і впливових, у тому числі тих, що стовідсотково не мають ніякого стосунку до медіа, є посвідчення Національної спілки журналістів України. Як і немає жодних свідчень того, що спілка планує взяти під контроль процес «посвяти у журналісти» регіональних князьків, тітушок, народних депутатів та інших не пов’язаних із журналістикою персонажів.

Можливо, члени НСЖУ поставлять це питання керівництву на з’їзді, запланованому на червень 2022 року. Якщо вони, звісно, не погоджуються, що їхній статус журналіста, підтверджений освітою, професіоналізмом і досвідом, нічого не вартий і може бути подарований (проданий?) кому завгодно. 

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY