«Репортери без кордонів» відповіли Олені Бондаренко на закиди у заанґажованості
В останньому інтерв'ю для «Української правди» депутат від Партії регіонів, член комітету зі свободи слова Верховної Ради Олена Бондаренко заявила, що не довіряє рейтингам від міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів». «Мне непонятна методика их рейтинга, она непрозрачна», - заявила Бондаренко. На уточнення журналістки Тетяни Ніколаєнко, мовляв, «Репортери...» не мали би такого впливу в світі, якби їхні рейтинги не відповідали стандартам, Бондаренко відповіла у властивому їй безапеляційному стилі: «Джордж Сорос - также известный спекулянт, а признан во всем мире великим финансистом. Ну и что?».ІМІ поцікавився в українського представника «Репортерів без кордонів» Оксани Романюк про специфіку їхньої роботи. - Наскільки прозорою є методика ваших досліджень, і чи можна з нею ознайомитися?
На офіційному сайті «Репортерів без кордонів» доступні для вільного ознайомлення три файли, у яких викладено методику складання рейтингу і критерії, якими ми керувались. До речі, цього року Всесвітній рейтинг свободи слова рахувався не лише самими «Репортерами без кордонів», а і незалежною аудиторською конторою ENSAE, саме для того, щоб гарантувати його абсолютну достовірність і безсторонність. Наприклад, коли я дізналась про зростання України в рейтингу з 131 до 116 місця, я не могла жодним чином вплинути на цей показник, оскільки він є об'єктивним, і обчислювався незалежно.
- Чому Олена Бондаренко так обурилася останнім рейтингом України щодо рівня свободи слова [нагадаємо, попри те, що Україна посіла краще місце, експерти пояснюють цю ситуацію її погіршенням у інших країнах - ІМІ]?
Дуже важливо розуміти, що рейтинг - це, перш за все, порівняння різних країн. У рейтингу 2011 року було оцінено 179 країн. Тобто, динаміка рейтингу залежить не лише від ситуації всередині самої країни, а і від її співвідношення з іншими країнами. 2011 рік позначився наступом на свободу слова і погіршенням демократії у багатьох державах світу. Вуличні протести відбулись в арабських країнах, а також в Білорусі, Азербайджані, Уганді, Чилі, та багатьох інших країнах. Дуже багато країн боролись за останні місця в рейтингу, і вони автоматично підштовхнули Україну догори. Така ж сама ситуація, що й із Україною, сталась із Францією, Казахстаном чи Узбекистаном. Якщо взяти ці країни окремо, в них погіршилась свобода слова, але у загальному рейтингу позиції цих країн покращились.
Рейтинг 2011 року рахувався за методикою, в основі якої лежить оцінка ситуації в кожній окремій країні по приблизно 50 параметрах, розбитих по різних категоріях (наприклад, убивства журналістів, реакція влади, плюралізм ЗМІ тощо). Але уже в наступному році система рейтингу абсолютно зміниться. Ми побачили, що глобальне порівняння абсолютно різних країн не відображає ситуації зі свободою слова в цих країнах настільки чітко, як би нам хотілось. Уже зараз працює команда експертів, юристів, і журналістів, над тим, щоб створити новий рейтинг. Новий рейтинг не буде давати загальну оцінку, а буде порівнювати країни по категоріях: буде окрема категорія цензури, категорія фізичних нападів, свободи слова в Інтернеті тощо. Думаю, це буде дуже цікаво.
- Наразі є підстави вважати, що рівень свободи слова в Україні погіршився?
Важливим фактором, який пояснює зростання України в рейтингу, є те, що в 2010 було зафіксовано вбивство журналіста, пов'язане з його професійною діяльністю - це справа Василя Климентьєва. В 2011 році в Україні не було жодного вбивства журналіста з професійних мотивів.
На нашу думку, протягом останніх двох років в Україні спостерігається поступове погіршення свободи слова. Журналісти стикаються зі збільшенням фізичного насильства, поширюється цензура, суттєво зменшився плюралізм ЗМІ. Символічна для України справа, справа вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, слухається за закритими дверима. Тобто, всі ті фактори, які минулого року спричинили падіння України на 42 позиції, не просто не зникли, а погіршились і розвинулись.
Фото - ІМІ
