Представники професійних об'єднань, громадських організацій та компаній, що працюють в галузі інформаційних технологій та телекомунікацій опублікували заяву з приводу ситуації, що складається навколо розвитку перспективної технології WiMAX в Україні.

Текст заяви ми наводимо повністю.

9 червня 2006 року Постановою №815 Кабінет Міністрів України затвердив план використання радіочастотного ресурсу України. Проведення конкурсів на частоти для цих технологій покладено на Національну комісію з питань регулювання зв’язку України.

Вже довгий час оператори ринку намагаються зрозуміти політику НКРЗ в цілому та щодо перспективних «технологій майбутнього» (WiFi, WiMAX  та мобільний зв'язок третього покоління (3G) зокрема).

Протягом останнього року НКРЗ приймає низку суперечливих рішень щодо регулювання радіочастотного спектру, що ставить під сумнів професійність та прозорість роботи цього органу: поза конкурсна видача ліцензії 3G ВАТ «Укртелеком», судові тяжби з компанією «Українські Новітні Технології» за право використовувати частоти 3,4…3.7ГГц для технології WiMAX тощо.
Ще в лютому цього року, під тиском громадськості, НКРЗ створила робочу групу щодо розподілу радіочастотного ресурсу для технології WiMAX. Під час  засідань, представники Комісії запевняли громадськість та бізнес, що ліцензії на частоти цієї перспективної технології будуть видаватися відкрито, публічно, та на тендерній основі, за принципом «хто більше заплатить». Технологія WiMAX є дуже перспективною в Україні, і звичайно, оператори телекомунікацій почали подавати заявки на отримання ліцензій на ці частоти. Ще більше оптимізму додавав новий план розподілу частот, за яким діапазон 3,4…3,8 ГГц віднесений до технології IEEE 802.16  (WiMAX) та  протягом двох років має бути звільнений від радіорелейного зв’язку, ліцензіями на який в цьому діапазоні володiє КРРТ. Однак жодної ліцензії на частоти для WiMAX оператори не отримали.

Не зважаючи на спроби операторів ринку отримати ліцензії на WiMAX в діапазоні 3,4…3,8 ГГц, НКРЗ, відмовляючи відомим компаніям в прийомі заявок на участь в тендері на ліцензії, нехтуючи всіма перерахованими фактами, своїм рішенням від 18.05.06  (р. № 274) видала ліцензію на неперспективний радіорелейний зв'язок, нікому не відомому ТОВ «Компанія «Конфіденційні телекомунікації України».

Ліцензія видана ексклюзивно для побудови мережі радіорелейного фіксованого зв’язку   на 10 років на всі 27 регіонів України в діапазоні частот 3,6…3,8 ГГц. Тобто, ширина смуги частот становить 200 МГц.

Таке рішення Комісії ставить під загрозу розвиток технології WiMAX в Україні та сприяє монополізації ринку. Іншим проблемним аспектом цього рішення Комісії є неефективне використання радіочастотного ресурсу, адже відомо, що для розгортання мереж радіорелейного зв’язку достатньо смуги в 20 МГц, а ліцензію видали на 200! Важливо зазначити, що за українським законодавством маючи подібну ліцензію, компанія «Конфіденційні телекомунікації України» з часом може змінити вид діяльності з радіорелейного зв’язку на технологію WiMAX без проведення додаткових тендерів на ці частоти, що в свою чергу повністю обмежить доступ інших операторів до цього частотного ресурсу. 

Подібні рішення державних органів несуть в собі багато негативних наслідків.

По-перше, НКРЗ в цьому випадку демонструє непрозорість прийняття рішень, нехтування нормами законодавства та принципів антимонопольного права

По-друге, внаслідок таких дій Комісії зазнає втрат державний бюджет України. Вартість ліцензій на радіочастоти може різнитися в десятки разів. Зокрема, 1 МГц для технології WiMAX (прописаної в плані використання частотного ресурсу України) становить в середньому на один регіон 1007,4 грн./1МГц/1 регіон. Тобто реальна вартість ліцензії на смугу 200 МГц на всі 27 регіонів складає 5 млн. 440 тисяч гривень.  Вартість 1 МГц  для радіорелейного зв’язку на який видана ліцензія, складає лише 85 грн./1 МГц/1регіон. Тобто, вартість подібної ліцензії не перевищує 460 тисяч гривень. Таким чином, рішення Комісії про видачу ліцензії на неперспективний напрямок, без проведення необхідного конкурсу, позбавило державний бюджет майже 5 мільйонів гривень!

По-третє, український ринок ІКТ втрачає потенційних іноземних інвесторів. При детальному вивчені ситуації, іноземні експерти приходять до висновку, що регулювання ринку є непрозорим і вкладати гроші в телекомунікаційні проекти в Україні є ризикованим.

Заява відкрита для підписання.                                         


Заяву підписали: голова Правління Інтернет Асоціації України (ІнАУ) Попова Т.В., голова Правління Асоціації учасників ринку бездротових мереж передачі даних “Wireless Ukraine” Мандрикін О., голова  групи компаній «ПАН Телеком» Безбородов Ю.М., заступник директора Громадської організації «Інститут інформаційного суспільства» Павловський Я., керівник форуму "WiMAX Украіна" Тюрин О.


"Детектор медіа".