Основним переможцем конкурсу стала радіомережа «Країна ФМ» (ПрАТ «Радіокомпанія "Гала"»), яка здобула 15 частот із 16, виставлених на конкурс: 5 частот в обласних центрах (Кропивницький, Миколаїв, Полтава, Суми, Хмельницький) і 10 у великих районних центрах (Біла Церква, Нікополь, Павлоград, Бердянськ, Мелітополь, Вознесенськ, Лубни, Жашків, Умань, Прилуки). Таким чином, мережа «Країни ФМ» розширилася до 26 міст, у тому числі 14 обласних центрів. Також «Країна ФМ» має ліцензії на Сімферополь, Донецьк і Луганськ, але там мовлення відсутнє з об’єктивних причин.

Одну частоту в місті Луцьку здобула нова радіостанція Radio1 (ТОВ «ТРК "Українське музичне мовлення"»), яка дотепер мовила лише в інтернеті і претендувала на сім частот у цьому конкурсі.

Конкурсні умови передбачають такі вимоги до програмної концепції ліцензіатів:

• формат мовлення – музичний, тематичний напрям жанрового розподілу програм – переважають програми музичного спрямування;
• ведення програм і виконання музичних творів виключно українською мовою;
• мовлення протягом усього строку дії ліцензії без зміни конкурсних умов.

Загалом участь у конкурсі брали шестеро претендентів. Четверо з них частот не отримали: ТОВ «Рекламно-інформаційне агентство "Бліц"» з Білої Церкви (претендувало на чотири частоти в Білій Церкві, Кропивницькому, Жашкові та Умані), Редакція міськрайонного радіомовлення «Радіо-Лубни» (претендувала на частоту в Лубнах), комунальне підприємство «Павлоградська ТРК» Павлоградської міської ради і ТОВ «Регіональна телерадіокомпанія "Мір-ТВ"» (обидві претендували на частоту в Павлограді).

Участі в конкурсі не брав Другий канал «Українського радіо» – «Промінь», хоча його формат відповідав оголошеному конкурсу і суспільний мовник паралельно навіть подавав заявку на прорахунок частот. Через це один з членів Нацради – Олег Черниш – утримався від голосування за учасників цього конкурсу по тих містах, частоти в яких просить прорахувати суспільний мовник.

Раніше джерело «Детектора медіа» в «Українському радіо» назвало таку причину неподання заявки «Променя» на конкурс: «Було застосовано телефонне право натяків не брати участі у конкурсі». Директор творчого об’єднання «Промінь» дирекції НСТУ «Українське радіо» Роман Коляда назвав іншу причину: «Тому що в умовах конкурсу прописано музичний формат, а наш формат передбачає до 30% розмовних програм. І ми побачили, що нас явно обмежують у можливості участі в конкурсі». 

Олег Черниш так пояснив свої мотиви голосування: «Я виходжу з того, що в нас є закон про суспільне мовлення. На жаль, на цей конкурс суспільний мовник не подався. Але в нас є подання від суспільного мовника на прорахунок 59 частот. І є від УДЦР відповідь, що частот вільних немає до відключення аналогового телебачення. У всіх випадках, де співпадають подання суспільного мовника і виставлені на конкурс, я буду утримуватися від голосування. По-друге, я буду підтримувати місцевих мовників».

Член Нацради Сергій Костинський відповів колезі, що закон не визначає, коли саме Нацрада має забезпечити суспільного мовника частотами. «У законі не сказано, яким саме конкурсом чи в який день ми маємо створити ще дві мережі суспільного мовника. Те, що ми це плануємо зробити, - це факт, це є в нашій програмі розвитку. І про те, що ми плануємо забезпечити найефективніше та найповніше покриття цих програм, свідчить наша робота по створенню мережі Першого каналу Українського радіо. І я знаю, що зараз пріоритетом для НСТУ є побудова мережі Першого каналу. По-друге, це форматний конкурс на україномовне музичне радіо, якого потребує країна», - сказав пан Костинський.

Голова Нацради Юрій Артеменко зазначив, що місцевих мовників буде підтримувати під час майбутнього конкурсу місцевих радіостанцій. «Я буду утримуватися від голосування за місцеві радіостанції. Мені сподобалися павлоградська і білоцерківська радіостанції. У нас буде конкурс на місцеве радіо – там я буду їх підтримувати», - сказав він. Також він виступив за форматне мовлення та форматні конкурси Нацради.

Юрій Артеменко сказав, що для нього очевидними є переваги «Країни ФМ»: у них уже є досвід, є покриття, і в них гарна програмна концепція, яка в тому числі передбачає дитячі програми (півтори години на добу).

Стосовно частот для суспільного радіо «Промінь» голова Нацради підтримав пана Костинського: «У законі не визначено – можливо, це середні хвилі, можливо довгі, можливо інтернет-мовлення. Ми зараз не питаємо керівництво НСТУ, бо там дуже важкі часи. Там грошей немає, керівництва немає усталеного, частоти, які є, вони не можуть освоїти (освоїли через рік, але багато комерційних радіостанцій запускалися через місяць після отримання частоти). Не секрет, що вони зменшують потужності передавачів, які є (але й збільшують, – зауважив Олег Черниш). У них є купа проблем. І накидати завдань, які вони не осилять, - буде нечесно». На думку пана Артеменка, музичним радіо мають займатися комерційні радіостанції, а суспільне мовлення має займатися інформаційними програмами. Він також нагадав, що за законом усі мовники (приватні, державні чи суспільні) перед Нацрадою рівні.

Сергій Костинський додав, що Національна суспільна телерадіокомпанія України має оптимізувати свої витрати. Найближчим часом планується початок мовлення Першого каналу «Українського радіо» на середніх хвилях з передавача потужністю 5 кВт у Часовому Ярі на Донбасі, завдяки чому буде покрито зону АТО.

Аргументуючи голосування за «Країну ФМ», а не Radio1, член Нацради Валентин Коваль висловив думку, що успішною радіостанція може стати, коли має повноцінну мережу: «На мою точку зору, ми маємо добудувати одну мережу до нормального стану, щоб проект українського музичного радіо був комерційно успішним».

Заступниця голови Нацради Уляна Фещук запропонувала колегам віддати Radio1 одну частоту в Луцьку, щоб радіостанція змогла попрацювати в ефірі та показати, на що вона здатна. Власне, цю пропозицію під час голосування підтримала більшість.

Наводимо повний перелік частот, претендентів і переможців:

Детальніше про учасників конкурсу читайте в матеріалі «Детектора медіа».