VoxConnector поєднає регіональні ЗМІ з експертним середовищем

VoxConnector поєднає регіональні ЗМІ з експертним середовищем

7 Лютого 2017
3634
7 Лютого 2017
14:28

VoxConnector поєднає регіональні ЗМІ з експертним середовищем

3634
Аналітична платформа VoxUkraine спільно з Центром економічної стратегії та Реанімаційним пакетом реформ оголосили про запуск нового проекту VoxConnector для регіональних засобів масової інформації, що покликаний забезпечити доступ аудиторії місцевих ЗМІ до якісної інформації та коментарів незалежних експертів
VoxConnector поєднає регіональні ЗМІ з експертним середовищем
VoxConnector поєднає регіональні ЗМІ з експертним середовищем

Команда проекту планує залучити до співпраці двісті регіональних редакцій, для яких створюватиме ексклюзивний контент різного формату (колонки експертів, коментарі, інфографіка, відео), щоби підвищити обізнаність українців щодо реформ у країні. Наразі триває прийом заявок від регіональних ЗМІ — онлайнових та друкованих, зацікавлених у проекті.

У VoxUkraine зазначають, що проблеми з якістю та збалансованістю інформації, яка потрапляє до регіонів, виникають не в останню чергу тому, що експертне середовище зосереджене в Києві й більшість локальних редакцій не має оперативного доступу до об’єктивної експертизи. Водночас левову частку загальнонаціональних ЗМІ важко назвати незаангажованими, адже вони перебувають під впливом політиків та великого бізнесу.

Головний редактор, СЕО VoxUkraine Борис Давиденко, редакторка VoxConnector Галина Калачова та менеджер проекту Кирило Єсін розповіли «Детектору медіа» про те, які вади і труднощі в роботі регіональних видань вони бачать, як збираються налагодити комунікацію між локальними редакціями й експертами та підвищити загальний рівень обізнаності українців.

— Борисе, як виникла ідея створити VoxConnector?

Борис Давиденко: Ідея створити новий проект для регіональних ЗМІ виникла влітку минулого року. Тоді вкотре обговорювалася земельна реформа, і нам до рук потрапило дослідження, в якому йшлося про те, що люди — власники земельних паїв виступають проти земельної реформи. Тобто в них є земля, вони не можуть нею розпоряджатися й виступають проти того, щоби мати змогу це робити. Це нонсенс.

У регіональному інформаційному просторі є певні перекоси, з яких випливає висновок, що людям розповіли щось не те. І ми розуміємо, що можемо багато написати про земельну реформу, в нас є велика експертна база, але все одно не достукаємося до мешканців регіонів, бо часто до них не доходить об’єктивна інформація. Крім того, вони переважно дивляться деякі загальнонаціональні канали, роблять висновки з їхніх програм, і не читають не лише VoxUkraine, а навіть «Українську правду» або інші відомі видання. У той же час у регіонах велика кількість людей читають місцеві ЗМІ, й саме через них ми хочемо підвищити рівень обізнаності українців.

Регіональна преса — це джерело інформації, якому довіряють, або просто спрацьовує звичка. З іншого боку, локальні ЗМІ — це сотні розпорошених дрібних видань, тому потрібно застосовувати певні механізми, щоби якимось чином донести якісну експертизу (економічну, політичну) до людей, які живуть у відносному інформаційному вакуумі.

І ми створюємо такий механізм — проект VoxConnector.

— Чому, на вашу думку, в регіональних журналістів виникають проблеми з отриманням експертної думки, адже можливість знайти контакти така ж, як і в київських журналістів? Вони не вміють або не хочуть цього робити?

Б. Д.: Журналістика — це шлях із двостороннім рухом. Видання пишуть про те, що хочуть знати їхні читачі. І якщо в твого читача немає запиту на якість The New York Times, то в тебе немає мотиву робити The New York Times. Тут потрібна більша ідея.

В Україні якісна журналістика розвивається хвилями. З’явився «Кореспондент» на початку 2000-х років, створив певний стандарт як онлайн-журналістики, так і друкованої. Згодом з’явилися ділові видання «Коммерсант», «Дело», «Известия», потім Forbes — кожне з них задавало новий якісний рівень журналістики.

Але в регіонах спираються на запит місцевих мешканців. Крім іншого, впливає недостатній рівень фінансової стабільності.

Галина Калачова: У Києві є журналісти й експертне середовище, в якому вони варяться. Але маємо не так багато журналістів, які би зверталися по коментарі до експертів із інших країн або до міжнародних спеціалістів. Так само і з регіональними журналістами: там є певне експертне середовище, якого їм часто достатньо. Міста-мільйонники є центрами інформаційної активності, в них є можливість доступу до ширшого кола експертів, а якщо ми говоримо про маленький населений пункт, то видання там пишуть переважно про місцеві події, не намагаючись дістати експертні коментарі.

Ми досліджували дані TNS, Національної ради реформ, у регіонах дуже низький рівень поінформованості про події, а перед тим, як телефонувати експерту, потрібно хоча би знати, що щось відбулося. І навіть якщо журналісти знають про подію, є низький рівень розуміння, кому телефонувати й навіщо.

І ми, за власною ініціативою, хочемо вибирати, відстежувати, надавати контент місцевим ЗМІ. І якщо від них буде запит щодо роз’яснення певних регіональних подій, ми теж готові над цим працювати.

Кирило Єсін: Доповнюючи тезу про двосторонній рух: у нас раніше не було культури споживання контенту, тож не було й культури його виробництва. Українська регіональна друкована преса до процесу роздержавлення — це «радянські бойові листки» й «паркетні матеріали», достатньо односторонні пласкі тексти. Ми хочемо показати їм, яким має бути якісний матеріал.

— Скільки заявок від регіональних редакцій уже надійшло? Які критерії їхнього відбору?

К. Є.: Ми вже маємо близько 50 заявок. Також активно включаємо ті редакції, що співпрацюють із Національною спілкою журналістів та Асоціацією видавців періодичної преси. Тож кількість залучених видань зростає.

Ми оголосили, що чекаємо заявки до 6 лютого. Але це був попередній дедлайн, щоби прочитати в анкетах, який запит є в локальних редакцій. Адже анкета складається не лише зі стандартних запитань про назву й регіон видання, але й із питань, що саме вони хочуть бачити — який формат, який обсяг інформації.

Жорстких критеріїв відбору немає, вони недоцільні на цьому етапі роботи. Ми просто відбираємо ті ЗМІ, які мають бажання долучитися до проекту, але перевіряємо їхній контент, щоб убезпечити себе від можливих маніпуляцій. Тобто видання, які мають практику висвітлювати якісь речі, характерні для локальних фінансово-промислових груп, депутатів, не проходять. Звертаємо увагу й на власників ЗМІ.

Г. К.: Просимо скан-копію останнього випуску (якщо мова про друковані видання), щоби бачити, яка в них картина дня, який наклад. У нас має бути розуміння, що собою являє те чи інше видання, яким є обсяг його аудиторії.

Є зовсім «жовті» ЗМІ. Нещодавно отримали посилання на сайт, а там суцільний секс, убивства, кров. Такі ресурси — не зовсім той майданчик, із яким ми готові працювати, та й наскільки їм буде цікава реформа спрощеної системи оподаткування — це питання.

— Чи можна сказати, що певні регіони активніше подають заявки у проект?

К. Є.: За експрес-дослідженням на початку місяця, є незначна перевага західних ЗМІ, але тепер у процес досить активно включаються регіони, які межують із тимчасово окупованими територіями — тобто Слов’янськ, Краматорськ та інші, ми не очікували, що буде такий активний фідбек від них. Є, звісно, південь і північ. У цілому, розподіл достатньо рівномірний.

— Скільки регіональних видань ви збираєтеся взяти до проекту? Маєте певний ліміт?

К. Є.: НСЖУ каже, що редакцій, які беруть активну участь у житті спілки, включаючи гіперлокальні ЗМІ (села та селищні ради), близько двох тисяч. На першому етапі не зможемо охопити всіх, щоби якісно відпрацювати логістику. Але в цьому році хочемо залучити близько двохсот редакцій, налагодити з ними взаємодію: від розсилки інформації до публікації у виданні.

Г. К.: Процес закінчення прийому заявок чи офіційний запуск проекту не означають, що ми будемо працювати лише з тими, кого відберемо на першому етапі. Ми відкриті до співпраці, до нових заяв щодо включення в нашу розсилку.

— Яким є алгоритм роботи? Які формати ви пропонуватимете редакціям?

Г. К.: Мова про кілька форматів тексту: експертні колонки до трьох тисяч знаків, короткі коментарі — 500–1000 знаків, інфографіка з поясненням цифр, динаміки, відеокоментарі (Центр економічних стратегій обіцяє нам допомагати з ними, це стане в нагоді для онлайн-видань.)

Ми націлені на відстеження актуальних поточних подій. У нас є Кабмін, Верховна Рада, є загальне розуміння того, що було, що є, що буде. Я бачу певну періодичність — кілька разів на тиждень будемо формувати пакети з двох до п’яти компонентів і розсилати до редакцій.

Будемо зважати на періодичність видань, якщо в понеділок виходить більшість друкованих ЗМІ, робитимемо акцент на кінець тижня.

К. С.: Той контент, який ми будемо надавати до регіонів, фактично ексклюзивний, він буде запакований у вордівський файл із повністю готовою, вичитаною, адаптованою інформацією, яку можна публікувати. Наразі ми допрацьовуємо оптимальний механізм відправки, необхідно враховувати друковані ЗМІ, в яких є графік виходу. Потрібно синхронізувати цей вихід із онлайн-виданнями, щоби вони, грубо кажучи, не забирали аудиторію у друкованих ЗМІ.

Далі будемо відстежувати, як вони працювали з нашою інформацією.

— Чи будуть обмеження щодо зміни матеріалу редакціями?

К. Є.: Деякі обмеження будуть. Ясно, що в газет є свої вимоги: верстка, ліміт знаків. Ми будемо просити заздалегідь узгоджувати з нами фінальний варіант тексту, щоб уникнути випадків виокремлення певних цитат із контексту.

Г. К.: Якщо це колонка в друкованому виданні, її можна перекомпонувати, переставити абзаци, але ми маємо убезпечити наших експертів від перекручування їхніх слів.

— Але це великий обсяг роботи — перевірити матеріали на сайтах, узгодити заздалегідь публікації в друкованих ЗМІ.

Б.Д.: Ми будемо прагнути з часом дійти автоматизму в цьому процесі. Крім того, плануємо демографічну верифікацію — немає потреби надсилати одну й ту ж інформацію десяти редакціям в одному місці. Я думаю, що буде зроблено декілька перших розсилок, а далі в процесі роботи ми вдосконалюватимемо комунікацію, знайдемо шляхи оптимізації. Ідея — робити максимально влучний контент для місцевих ЗМІ, щоби його не доводилося перекладати, дописувати, адаптувати тощо.

— Ви готові не лише створювати контент для локальних редакцій, але й відповідати на їхні запити, окремо кожній редакції?

К. Є.: Такого індивідуального підходу не буде, намагатимемося узагальнювати, брати певну генеральну лінію, щоби це був цікавий матеріал для всіх.

Б. Д.: Але тут теж залежить від ситуації, гучності події. Я не думаю, що ми тут, у Києві, сидимо і все знаємо. Місцеві редакції краще усвідомлюють, що цікавіше для їхніх читачів. Ми тут думаємо, що децентралізація — це щось одне, а звідти може йти зовсім інший запит. Якщо такі запити про роз’яснення тієї чи іншої реформи приходитимуть від локальних видань — це і для експертів цікаво, це допоможе їм краще розуміти ситуацію.

Бо наша основна мета — поєднати експертизу з регіональними ЗМІ. Поки що за нашої участі, а далі буде видно.

— Коли VoxConnector буде запущено офіційно?

К. Є.: 8 лютого ми проведемо прес-конференцію, на якій розповімо, що це за проект і як ми працюємо.

2 березня влаштуємо велику конференцію, на яку плануємо запросити перших осіб держави, представників реформ: наразі у фокусі антикорупційна реформа, децентралізація, енергетика в контексті тарифоутворення. Туди ж привеземо представників регіональних ЗМІ, яких до того часу відберемо в проект, вони будуть мати «доступ до тіла», познайомляться з експертами особисто.

17 березня плануємо завершити перший етап відбору, відправити перші ексклюзиви, подивитися, як редакції з ними працюють. Це абсолютно нова модель, будемо постійно аналізувати, думати, як зробити краще.

Б. Д.: На першому етапі ми плануємо залучити 30–40 найкращих експертів у різних галузях: економічні реформи, судові реформи, децентралізація. Плануємо в перший рік роботи тісну співпрацю з двомастами редакціями й хочемо досягти мільйона унікальних переглядів. У нас дуже амбіційні плани.

— Наскільки довготривалий цей проект?

Б. Д.: Залежить від того, наскільки він буде якісним. Хочемо, щоби це був проект, подібний до Project Syndicate, у якого в 1993 році була така ж ідея, й за 24 роки він став однією з найбільших платформ, якій пишуть десятки нобелівських лауреатів. Тому все залежить тільки від нас, зокрема від Кирила та Галини.

***

Проект VoxConnector здійснюється за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Як уже зазначалося вище, його співорганізаторами разом із VoxUkraine є Центр економічної стратегії та РПР (Реанімаційний пакет реформ).

РПР планує посилити експертну спроможність проекту — вже напрацьовано базу експертів, яких буде активно залучено до створення матеріалів для регіональних ЗМІ. Як зазначила в коментарі «Детектору медіа» керівниця відділу комунікацій РПР Ірина Соломко, РПР допомагатиме VoxConnector у створенні коментарів, колонок, інфографіки тощо.

«На жаль, сьогодні популяризувати реформи в Україні вкрай важко, бо люди вже втомилися від цієї тематики. Ми проводимо дуже багато журналістських семінарів, спілкуємося з журналістами на місцях, там є величезна проблема з експертами, бо один може належати одній політичній силі, а інший — другій. Ми бачимо брак якісної, цікавої, потрібної інформації про реформи. Ми долучилися до проекту, бо важливо говорити з регіонами, доносити до них правдиву незаангажовану професійну інформацію про те, які зміни країні потрібні.

Звісно, впливати на редакційну політику ми не будемо, все вирішуватиме команда VoxUkraine, враховуючи запити регіональних ЗМІ, а наші експерти в оперативному режимі на них реагуватимуть», — додала вона.

На фото — Галина Калачова, Кирило Єсін

Фото надані командою VoxConnector

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3634
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду